справа № 208/14059/25
провадження № 2-н/208/3934/25
20 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Похваліта С.М., розглянувши заяву Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з розподілу природного газу,-
30 жовтня 2025 року представник заявника Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з розподілу природного газу.
Як вбачається з інформації, наданої 11.11.2025 року відділом формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, боржник ОСОБА_1 , 1938 року народження - помер.
Суддя, розглянувши матеріали заяви, вважає, що необхідно відмовити у видачі судового наказу про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 , виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України вбачається, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до ч.1 ст. 47 ЦПК України вбачається, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.
Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.
Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.
Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якого до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки попередника і він продовжує у цивільному судочинстві участь останнього.
Так, боржник ОСОБА_1 , 1938 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер, тому його цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність припинилася і він не може бути стороною у цивільному процесі, тобто боржником у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно п.4 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
За таких обставин та з врахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених обставин заяви, суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 165, 186, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу № 208/14059/25 за заявою Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з розподілу природного газу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. М. Похваліта