Справа № 175/7712/25
Провадження № 3/175/3507/25
Іменем України
"03" грудня 2025 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Войтух О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 357298 від 10 червня 2025 року встановлено, що 31 травня 2025 року о 07-30 год. на а/д Н-31 26 км. блокпост «Обухівка» водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ФОЛЬКСВАГЕН» держаний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння(запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук). Водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд для встановлення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер або в закладі МОЗ відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відео реєстратор.
ОСОБА_1 надав пояснення, згідно яких заперечував щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор поліцейського. Також ОСОБА_1 зазначив щодо порушення процедури відібрання пояснень у свідків, що в свою чергу свідчить про недопустимість зазначених доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до наступного.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок огляду для встановлення стану сп'яніння встановлено ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року, №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 року, згідно з якими огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 357298 від 10 червня 2025 року, диски з записами подій 31 травня 2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу, рапортом ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зобов'язанням ОСОБА_5 , фотокопії повідомлення.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
За приписом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши надані в якості доказів записи подій 31 травня 2025 року судом приймаються до уваги надані ОСОБА_1 заперечення щодо наданих в якості доказів пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , оскільки на записі з назвою «export-nk1ug» о 43 хв. 55 сек. вбачається, що свідками підписано порожні аркуші пояснень та залишено місце події до заповнення зазначених пояснень по суті, що в свою чергу свідчить про недопустимість даних пояснень в якості доказів.
Також суд приймає до уваги зауваження ОСОБА_1 з приводу того, що він наполягав на здійсненні огляду з метою встановлення або спростування факту його перебування в стані алкогольного сп'яніння, оскільки з матеріалів запису «export-36bsw» о 00 хв. 36 сек. вбачається, що ОСОБА_1 просить провести його огляд у закладі охорони здоров'я, на що працівник поліції відмовився здійснити доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, мотивуючи відмову наявністю вже складеного протоколу про адміністративне правопорушення за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №357298 складено лише 10 червня 2025 року.
Враховуючи зазначені обставини та той факт, що на відеозаписах з нагрудної камери поліцейського зафіксована згода особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння в медичному закладі, а також зафіксовано неодноразові прохання ОСОБА_1 до працівників поліції, про доставлення його до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а також враховуючи, що свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були підписані порожні аркуші, які в подальшому були заповнені самостійно працівниками поліції, вже після залишення свідками місця події, що також було зафіксовано на відеозаписи з нагрудної камери, суд приходить до висновку, що такі докази не є належними та допустимими, а також частково або повністю спростовують інформацію, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Будь-які інші докази, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та беззаперечно підтверджували його вину у вчиненому правопорушенні, в матеріалах справи відсутні.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
У зв'язку з наведеним, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст. ст. 9, 40-1, 130, 245, 247, 251, 255, 256, 268, 276, 283-285 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення постанови.
Учасник справи, якому копія постанови суду не вручена в день її проголошення, має право на поновлення строку для апеляційного оскарження, якщо скаргу подано протягом десяти днів з моменту отримання її копії.
У разі апеляційного оскарження, постанова суду набирає законної сили у разі прийняття апеляційним судом судового рішення про повернення апеляційної скарги, закриття апеляційного провадження, залишення її без розгляду або без задоволення.
Суддя О. М. Войтух