Справа № 685/1071/25
Провадження № 2-а/685/42/25
09 грудня 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Турчин-Кукаріної І.В.,
за участі секретаря судового засідання Медун В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.
Позовну заяву подано у зв'язку із незгодою з постановою № 14714 від 12.09.2025, винесеною тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за порушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про винесення якої позивачу стало відомо, як він зазначає, 31.10.2025, коли він отримав копію постанови засобами зв'язку АТ «Укрпошта».
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміни стану його здоров'я, оскільки жодних таких змін під час дії особливого періоду не настало, посилань на докази їх настання оскаржувана постанова не містить, позивач не отримував повістку про виклик до восьмого ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК та направлення для її проходження, копія постанови йому не вручалась, у зв?язку з чим зазначає про порушення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постанову № 13911 від 03.09.2025 просить визнати протиправною та скасувати, закрити провадження у справі.
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 17.11.2025 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строк для подання відзиву, попереджено відповідача, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України), роз'яснено відповідачу, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, попереджено відповідача, що відповідно до ч. 7 ст. 162 КАС України, суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
У судове засідання 27.11.2025 учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи судом, не прибули. Відзиву від відповідача до суду не надійшло, судове засідання відкладено на 09.12.2025.
У судове засідання 09.12.2025 учасники справи не прибули, заяв, клопотань, відзиву у справі не подали.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При зверненні до суду позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження постанови, мотивоване тим, що оскаржувану постанову позивач отримав 31.10.2025, на підтвердження чого подав копію поштового конверту та роздруківку трекінгу з сайту відстеження пересилання поштових відправлень.
Ураховуючи, що даний факт не спростовано відповідачем, а позовну заяву подано до суду 07.11.2025, тобто, в межах десятиденного строку з дня отримання копії оскаржуваної постанови, суд наведені позивачем причини пропуску строку на оскарження постанови визнає поважними та достатніми підставами для поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до копії паспорта ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 18.01.1996 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається із скриншоту з мобільного застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є військовозобов'язаним, має оформлену відстрочку до 05.11.2025, тип відстрочки - п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», обліковується у восьмому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (Теофіполь), звання: солдат середніх танків, навідник (ВОС № 113281), проживає в будинку АДРЕСА_1 , датою уточнення даних зазначено 29.08.2025.
Відповідно до постанови № 14714 від 12.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 326 від 29.08.2025, про те, що 29.08.2025 о 14:22 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану особисто не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, які визначені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», що підтверджується відомостями АІТС Оберіг, порушив вимоги частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду; враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановив на ОСОБА_1 накласти штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Крім цього, у постанові № 14714 від 12.09.2025 зазначено, що ОСОБА_1 не усунув порушення, не пройшов ВЛК та не подав відомостей про стан здоров'я для визначення придатності до виконання військового обов'язку станом на дату розгляду справи.
Копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав 31.10.2025, про що свідчать дані реєстру відстеження поштових відправлень, позов подано 07.11.2025, тобто, на сьомий день від дня отримання копії оскаржуваної постанови.
ОСОБА_1 в обґрунтування неправомірності оскаржуваної постанови стверджував, що жодних змін стану його здоров'я під час дії особливого періоду не настало, посилань на докази їх настання оскаржувана постанова не містить, у матеріалах справи відсутні докази наявності змін у стані здоров'я позивача як військовозобов'язаного.
Крім цього, ОСОБА_1 у позові стверджував, що не отримував повістку про виклик до восьмого ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь-яких відомостей про необхідність явки для проходження ВЛК у нього не було, наміру ухилятися від проходження ВЛК не мав, у військовому квитку ОСОБА_1 зазначено, що він придатний до військової служби, 10.11.2025 йому виповниться 60 років, у зв'язку з цим на ВЛК ОСОБА_1 ніхто не направляв.
При розгляді справи ОСОБА_1 присутнім не був, копія постанови йому не вручалась, у зв?язку з чим відповідачем порушено його права, передбачені статтею 268 КУпАП, йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації до завершення мобілізації згідно з п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані вчасно, що підтверджується скриншотом з мобільного застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+».
Зазначені вище обставини не спростовані відповідачем, на якого відповідно до ст. 77 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, а крім цього, який не подав відзив, що хоча і є правом відповідача як учасника справи, проте відповідно до ст. 159 КАС України може кваліфікуватись як визнання позову, що було роз'яснено відповідачу в ухвалі про відкриття провадження у справі від 17.11.2025, отриманій відповідачем 24.11.2025.
За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Обов'язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку визначені статтею 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до приписів ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон № 1951-VIII)
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Держатель Реєстру: забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру; організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри» (ст. 2, ч. 1, пункти 1 та 3 ст. 5 Закону № 1951-VIII).
Частиною 1 ст. 6 Закону 1951-VIII визначено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 17-1 частини 1 статті 7 Закону 1951-VIII, до персональних даних призовників відносяться відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Порядок формування Реєстру визначений ст. 13 Закону 1951-VIII, відповідно до якої для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», віком до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Положеннями ст. 14 Закону 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає зокрема внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону (п. 6 ч. 3 ст. 14 Закону 1951-VIII).
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в обґрунтування протиправності діяння ОСОБА_1 вказано, що ОСОБА_1 не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, які визначені п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим порушив вимоги ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Разом з цим, доказів того, що станом на 29.08.2025 (дату складення протоколу про адміністративне правопорушення № 326) ОСОБА_1 пройшов (або не пройшов) відповідний медичний огляд, матеріали справи не містять.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
На вимогу п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, розміщених у додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Як вбачається з аргументів позовної заяви, не спростованих відповідачем, позивач та члени його сім'ї за місцем зареєстрованого проживання позивача не отримували, не відмовлялись від отримання повістки про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повістка засобами поштового зв'язку не надходила.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується як визнання позову на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України, а о бставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву в достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 78 КАС України).
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, а саме п. 41 Порядку регламентовано, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Недоведеність факту надсилання засобами поштового зв'язку або особистого вручення позивачеві повістки про виклик до ТЦК та СП відповідно до вимог п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, виключає можливість притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період за ст. 210-1 КУпАП.
Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідач не спростував твердження позивача про відсутність змін у стані здоров'я позивача під час дії особливого періоду, а також не довів, що ОСОБА_1 самостійно пройшов (або не пройшов) відповідний медичний огляд станом на дату складення протоколу про адміністративне правопорушення, про що не повідомив територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, а також факт надсилання позивачу повістки з вимогою прибути у восьмий відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку, визначеному п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а саме рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення.
Окрім цього, суд ураховує, що відповідно до положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», орган ведення Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до якого відносяться зокрема і районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, має можливість одержати відповідну персональну інформацію про призовника шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
У той же час, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. На підставі ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, не на підставі закону, не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, з порушенням ст. 210-1 КУпАП щодо кваліфікації діяння, що формує склад правопорушення, з порушенням ст. 33 КУпАП щодо накладення стягнення саме за адміністративне правопорушення та виключно у межах, встановлених КУпАП.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не довів належними і допустимими доказами правомірності своїх дій, а відтак, враховуючи встановлені на підставі досліджених доказів обставини справи, результати системного аналізу законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню, а його задоволення буде достатнім та ефективним способом поновлення порушених прав позивача.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з якими за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені вище положення нормативно-правових актів, суд дійшов переконання, що права позивача порушено з вини відповідача, відповідне право підлягає захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову в межах позовних вимог за формулюваннями, визначеними ст. 286 КАС України.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань з суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 210-1, 268, 283 КУпАП, статтями 2, 77, 78, 139, 159, 162, 229, 245, 246, 255, 268-271, 286, 289, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 14714 від 12.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІКЮО в ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Повне рішення суду складено 09.12.2025.
Головуюча суддя І.В. Турчин-Кукаріна