10.12.2025 Справа №607/14156/25 Провадження №3/607/5590/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ст. 173; 185; ч. 2 ст. 173-2; ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції направлено до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173; 185; ч. 2 ст. 173-2; ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286366 від 24.06.2025 вбачається, що 24.06.2025 о 00 год 20 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, в м. Тернополі на вул. Руська, 45, виражався нецензурною лайкою в присутності перехожих громадян, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286367 від 24.06.2025 вбачається, що 24.06.2025 о 00 год 20 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Тернополі на вул. Руська, 45, вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського ОСОБА_2 про припинення правопорушення, а саме, дрібного хуліганства у формі нецензурної лайки, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП.
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286368 від 24.06.2025 вбачається, що 23.06.2025 о 23 год 40 хв, ОСОБА_1 , за адресою в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_3 в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру, а саме, словесно ображав, шарпав, погрожував, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному характеру до ОСОБА_4 , чим порушив п. 3, п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, 23.06.2025 о 23 год 40 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_3 , тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру, а саме, словесно ображав, шарпав, погрожував, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психічному здоров'ю, чим порушив п. 3, п. 14, п. 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ « Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, однак про місце, дату та час розгляду даної справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду даної справи та розгляду справи без їх участі не подавали.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з дрібним хуліганством, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Диспозиція 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286366 та ВАД № 286367 від 24.06.2025, де викладені обставини вчинення ним адміністративних правопорушень; протоколом серії АЗ № 140073 від 24.06.2025 про адміністративне затримання; письмовою заявою ОСОБА_5 від 24.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 24.06.2025.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинені адміністративні правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За даних обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, ст. 185 КУпАП, - злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Згідно із п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Враховуючи встановлені судом факти, а також те, що адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173; 185 КУпАП, було вчинено 24.06.2025, дана справа надійшла до суду 08.07.2025, розгляд даної справи було призначено на 08.07.2025 однак відкладено на 01.08.2025 та 12.08.2025, у зв'язку із клопотанням захисника про відкладення слухання справи, та в подальшому відкладено на 15.09.2025 та 29.09.2025, шляхом застосування до ОСОБА_1 приводу, однак доставити останнього не представилось можливим, а тому справу було відкладено з метою його належним чином повідомлення про місце, дату та час розгляду даної справи, оскільки присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у даній справі є обов'язковою, однак останній у судові засідання так і не з'явився, а тому суд дійшов висновку, що спливли строки притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173; 185 КУпАП, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173; 185 КУпАП, яке вчинене 24.06.2025, слід закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2; ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд дійшов до наступного висновку.
Диспозиція частин 1, 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з вчиненням домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого та за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до пунктів 2, 3, 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закону), дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства. Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
До основних напрямів реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відноситься, зокрема, належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки (п. 4. ч. 2 ст. 5 Закону), а суд є суб'єктом, на якого покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286368 від 24.06.2025 та серії ВАД № 286369 від 24.06.2025, де викладені обставини вчинення ним адміністративних правопорушень; письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 24.06.2025; формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 24.06.2025, за результатами проведення як визначено рівень небезпеки як високий; терміновими заборонними приписами стосовно кривдника серії АА № 438476 від 24.06.2025, відеозапис з місця події.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За даних обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2; ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчиненням домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого та за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Згідно із ст. 23 КУПАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов до висновку, що до нього слід застосувати стягнення у виді штрафу, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчинених правопорушень, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень в майбутньому і необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сума прожиткового мінімуму на 2025 рік встановлена ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, і становить для працездатних осіб 3028,00 грн.
Отже, слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, враховуючи характер протиправних дій ОСОБА_1 , зміни його поведінки, формування ним нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідальне ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, вважаю за необхідне одночасно не направляти його на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в порядку ст. 39-1 КУпАП.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 36, 38, 39-1, 40-1, 173, ч. 1, 2 ст. 173-2, 185, 245, п. 7 ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173; 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2; ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн (п'ятсот десять гривень 00 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020,00 грн (тисячу двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяО. М. Вийванко