Справа № 461/9997/25
Провадження № 1-кс/461/7327/25
08.12.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника - ОСОБА_3 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на нерозгляд клопотання,
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій просить:
- поновити строк на подання скарги;
- визнати необґрунтованою та протиправною відмову від 24.11.2025 у задоволенні клопотання №6 представника потерпілих про призначення судової психологічної експертизи слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 ;
- зобов'язати слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 розглянути по суті клопотання №6 представника потерпілих про призначення судової психологічної експертизи та задовольнити таке, за відсутності законних підстав для відмови.
В обґрунтування скарги, ОСОБА_3 покликається на те, що 17.11.2025 ним прокурору Золочівської окружної прокуратури було подано клопотання №6 про призначення судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні №12021141210000377 від 17.12.2021. 24.11.2025 на електронну адресу скаржника надійшов лист слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про те, що вирішення питання про призначення експертизи відкладено. Також, 30.11.2025 від прокурора скаржник отримав лист про скерування наведеного вище клопотання до ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області.
Отже, за твердженням адвоката ОСОБА_3 , станом на день звернення з даною скаргою до слідчого судді, клопотання належним чином не розглянуто. Відтак, посилаючись на положення чинного законодавства, скаржник вважає, що, в порушення вимог КПК України, має місце безпідставна відмова у розгляді клопотання про призначення експертизи.
Вищенаведені обставини, на думку адвоката ОСОБА_3 , свідчать про те, що слідчий такою бездіяльністю порушує права потерпілого у кримінальному провадженні.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав з мотивів наведених у ній.
Слідчий ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Також, слідчий надіслав до суду повідомлення, згідно якого органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021141210000377 від 17.12.2021 є СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 2,3 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду скарги або обставин які зумовлюють неможливість його проведення, внаслідок неявки представника суб'єкта оскарження, не встановлено.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи скаржника, приходжу до наступних висновків, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Встановлено, що 17.11.2025 ОСОБА_3 прокурору Золочівської окружної прокуратури було подано клопотання №6 про призначення судової психологічної експертизи у кримінальному провадженні №12021141210000377 від 17.12.2021. 24.11.2025 на електронну адресу скаржника надійшов лист слідчого ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про те, що вирішення питання про призначення експертизи відкладено. Також, 30.11.2025 від прокурора скаржник отримав лист про скерування наведеного вище клопотання до ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області.
Отже, з огляду на час отримання скаржником інформації щодо обставин вирішення клопотання, останнім не пропущений строк оскарження відповідної бездіяльності.
Досліджуючи питання прийнятності та обґрунтованості скарги, враховую також наступне.
Згідно п. 18 ч. 1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно ч. 1, 6 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Аналіз наведених положень вказує на те, що слідчий суддя повинен діяти виключно в межах своєї компетенції та повноважень і керуватися при цьому загальними засадами кримінального провадження. При цьому поняття кримінального провадження охоплює собою увесь спектр дій пов'язаних із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, зокрема процесуальних дій пов'язаних із розглядом клопотань сторін.
Як наведено вище, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
За нормами пункту 1 частини першої статті 303 КПК, заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Завданням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на цій стадії є перевірка зазначених скаржником обставин, що, на його думку, вказують на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, та за наявності відповідних підстав - відновлення порушених прав.
В ході розгляджу скарги встановлено, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021141210000377 від 17.12.2021, тобто у кримінальному провадженні в межах якого подано скаргу до слідчого судді, є Золочівський районний відділ Головного управління Національної поліції у Львівській області. Наведене підтверджується, як витягами з ЄРДР долученими до скарги, так і зазначеним вище повідомленням слідчого.
Зі змісту ч. 1 ст. 306 КПК України вбачається, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначена підсудність скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.
Статтею 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, виходячи з положень ст. 306 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадження під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 02 березня 2020 року у справі №263/19/20 (провадження №51-420впс20).
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Так, у згаданому висновку суду касаційної інстанції зазначено, що зі змісту ч. 1 ст. 306 КПК України вбачається, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначена підсудність скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Однак, ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Виходячи з положень ст. 306 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадження під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Таким чином, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Отже, з наведеного вбачається, що визначальним критерієм підсудності скарг в порядку ст. 303 КПК України, є саме орган досудового розслідування (його місце знаходження).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом (Частина 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Золочівський районний відділ Головного управління Національної поліції у Львівській області у Львівській області розташований поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Галицького районного суду м. Львова.
Таким чином, слідчий суддя не наділений повноваженнями надавати оцінку бездіяльності органу досудового розслідування у цій справі, оскільки це виходить за межі його компетенції, з огляду на те, що скарга подана з недотриманням правил територіальної підсудності.
Варто також відзначити, що згідно п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
У свою чергу, згідно ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Досудове слідство здійснюють:
1) слідчі підрозділи:
а) органів Національної поліції;
б) органів безпеки;
г) органів Державного бюро розслідувань;
2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;
Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів:
а) органів Національної поліції;
б) органів безпеки;
в) органів Бюро економічної безпеки України;
г) органів Державного бюро розслідувань;
ґ) Національного антикорупційного бюро України.
Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.
Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Наведене свідчить про те, що поняття «слідчий» та «орган досудового розслідування» не є абсолютно тотожними. Варто також відзначити, що орган досудового розслідування визначається відповідним процесуальним рішенням уповноваженої особи, а не посадою того чи іншого слідчого, який входить до групи слідчих.
Згідно ч. 1,2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Виходячи з наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку про відсутність належних законних підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 307 КПК України,
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1