Справа № 461/10295/25
Провадження № 1-кс/461/7488/25
про арешт майна
10.12.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна,
встановив:
Слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025140000000314 від 08.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.359 КК України.
Слідчий 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучені 08.12.2025 в ході огляду місця події за адресою:
м. Львів, вул. Сахарова, 43, предмети та речі, які належать ТОВ «Фуд Вайн» (ЄДРПОУ 39011507) та громадянину ОСОБА_5 а саме:
- мобільний телефон марки iPhone 15 моделі 5TM43LL/A з серійним номером НОМЕР_1 IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , чорного кольору з чорним чохлом;
- камера прихованого монтажу, моделі MF5XG53C-V2;
- комутатор CUDY з S/N GS105252701103 з блоком живлення;
- кабель білого кольору «вита пара»;
- комутатор S/N BD10C93PAJ59DF0 з кабелем живлення та кабелем з'єднання синього кольору;
- блок живлення для камер прихованого монтажу S/N 442800005773;
- роутер XIAOMI S/N 38531/А2Р886095 з блоком живлення та кабелем з'єднання;
- кабель з'єднання камери розташованої у кришці кріплення підвісного світильника з мережею;
- камера прихованого монтажу разом з кабелем живлення та кабелем передачі сигналу;
- камера прихованого монтажу з кабелем з'єднання;
- частина підвісної панелі до стелі, на якій наявний отвір приблизно 0,5 см. для здійснення відеозапису;
- частина підвісного світильника разом з кришкою кріплення золотистого кольору, на якій наявний отвір приблизно 0,5 см для здійснення відеозапису;
- мережевий відеореєстратор S/N 9K0110FPAZ71DBO з блоком живлення та мережевим комутатором D-Link S/N QS7G1J4003200 з блоком живлення.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на те, що 09.12.2025 вищезазначені предмети, які вилучені в ході огляду місця події в магазині-ресторані «Фуд Вайн», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 43, визнані речовими доказами. Накладення арешту на майно запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі пошкодженню, знищенню або втраті майна, та є необхідним задля забезпечення в подальшому дослідження обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні.
Слідчі в судовому засіданні, кожний окремо, клопотання підтримали з підстав наведених у ньому.
Власник майна в судовому засіданні не заперечив, щодо задоволення клопотання та накладення арешту на таке майно.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
Статтею 26 КПК України також встановлено засади диспозитивності кримінального провадження. Зокрема, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступних висновків.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Частинами 1 та 2 ст.170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 наведеної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Відповідно до положень ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтями 7 та 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам та критеріям встановленим ст. 171 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється з приводу того, що 08.12.2025 в закладі громадського харчування ТОВ «Фуд Вайн» (ЄДРПОУ 39011507), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 43, за допомогою використання спеціальних технічних засобів отримання інформації здійснюється прихована зйомка відвідувачів.
08.12.2025 проведено огляду місця події в приміщенні закладу громадського харчування ТОВ «Фуд Вайн» (ЄДРПОУ 39011507), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 43, в ході проведення якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки iPhone 15 моделі 5TM43LL/A з серійним номером KWHKG22F7M IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , чорного кольоруз чорним чохлом;
- камера прихованого монтажу, моделі MF5XG53C-V2;
- комутатор CUDY з S/N GS105252701103 з блоком живлення;
- кабель білого кольору «вита пара»;
- комутатор S/N BD10C93PAJ59DF0 з кабелем живлення та кабелем з'єднання синього кольору;
- блок живлення для камер прихованого монтажу S/N 442800005773;
- роутер XIAOMI S/N 38531/А2Р886095 з блоком живлення та кабелем з'єднання;
- кабель з'єднання камери розташованої у кришці кріплення підвісного світильника з мережею;
- камера прихованого монтажу разом з кабелем живлення та кабелем передачі сигналу;
- камера прихованого монтажу з кабелем з'єднання;
- частина підвісної панелі до стелі, на якій наявний отвір приблизно 0,5 см. для здійснення відеозапису;
- частина підвісного світильника разом з кришкою кріплення золотистого кольору, на якій наявний отвір приблизно 0,5 см для здійснення відеозапису;
- мережевий відеореєстратор S/N 9K0110FPAZ71DBO з блоком живлення та мережевим комутатором D-Link S/N QS7G1J4003200 з блоком живлення.
09.12.2025 вищезазначені предмети, які вилучені в ході проведення огляду місця події в магазині-ресторані «Фуд Вайн», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 43, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2025 року, визнано законним невідкладний огляд проведений 08.12.2025 та надано дозвіл на його проведення, у відповідності до ч. 3 ст. 233 КПК України, у приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 43, яке на праві власності належить ТОВ «РІАЛ РЕНТАЛ» ЄРДПОУ: 39564207 та перебуває в користуванні ТОВ «Фуд Вайн» ЄДРПОУ 39011507.
Наведені вище доводи та мотиви, а також обставини встановлені в ході розгляду клопотання вказують на те, що майно з приводу якого подане клопотання, відповідає критеріям визначеним у ст.170 КПК України, в частині наявності правових підстав для застосування запропонованого заходу забезпечення кримінального провадження та досягнення мети (завдань) арешту.
Також, слід відзначити, що аналіз положень КПК України дає підстави для висновку про те, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду.
Розглядаючи подане клопотання та наводячи мотиви ухваленого рішення, зокрема у контексті змісту відповідних доказів, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Крім того, слідчим суддею враховуються наступні положення.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 2 ст. 8 КПК України визначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оцінюючи обґрунтованість клопотання, враховую функції і повноваження слідчого судді визначених п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до яких, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Європейським судом з прав людини у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що під час вирішення питання щодо можливості утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом і правомірною метою, а з іншого - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою в кожному випадку має бути очевидна істотна причина.
У справі "Свіргунець проти України" ЄСПЛ навів висновки про те, що будь-яке втручання в мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур.
Об'єктом судового контролю слідчого судді, серед іншого, є оцінка того, чи відповідні процесуальні дії не мають характер надмірного втручання у право власності володільця майна.
З аналізу зазначених вище норм процесуального законодавства вбачається, що навіть якщо ухвалою слідчого судді про обшук надано дозвіл на вилучення певного майна, яке у подальшому було арештоване, це не може бути перешкодою для перевірки наявності підстав для обмеження власника майна у його конституційному праві володіти, користуватися та розпоряджатися майном.
У рішенні ЄСПЛ від 02.11.2006 у справі «Волохи проти України», серед іншого, Суд прийшов до висновку про те, що верховенство права між іншим (inter alia) передбачає, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль дає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.
Наведена справа стосувалася оцінки питання втручання у приватне життя, а отже таку позицію можна вважати дотичною і до питання вилучення майна у кримінальному провадженні, тобто мирного володіння таким майном.
Норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, вказують на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, ухвалюючи рішення за клопотанням враховую, що до особи яка є власником або володільцем майна, має бути застосована належна правова процедура.
Крім того, у кримінальному провадженні має існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти будь-які заходи, що застосовуються державою, у тому числі заходи, спрямовані на контроль за використанням майна приватної особи. Ця вимога виражається у понятті "справедливого балансу", який повинен бути досягнутий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи. Для того, щоб визначити пропорційність відповідного заходу, необхідно враховувати його тривалість, а також його необхідність з огляду на хід кримінального провадження, наслідки його застосування для відповідної особи та рішення, прийняті органами влади у зв'язку з цим.
Відповідно до ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення за клопотанням, враховую також і те, що орган досудового розслідування повинен дотримуватись певних меж, задля забезпечення таємниці досудового розслідування, з метою досягнення дієвості та мети кримінального провадження.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи доведення прокурором обставин, визначених ст.ст. 170, 171 КПК України, враховуючи правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для учасників провадження та третіх осіб, приходжу до висновку, що наявні належні законні правові підстави для арешту майна, оскільки його застосування забезпечить збереження речового доказу для подальшого залучення до проведення слідчих та процесуальних дій, зокрема експертиз.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, на зазначені в клопотанні, вилучені 08.12.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 43, предмети та речі, які належать ТОВ «Фуд Вайн» (ЄДРПОУ 39011507) та громадянину ОСОБА_5 а саме:
- мобільний телефон марки iPhone 15 моделі 5TM43LL/A з серійним номером НОМЕР_1 IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , чорного кольоруз чорним чохлом;
- камера прихованого монтажу, моделі MF5XG53C-V2;
- комутатор CUDY з S/N GS105252701103 з блоком живлення;
- кабель білого кольору «вита пара»;
- комутатор S/N BD10C93PAJ59DF0 з кабелем живлення та кабелем з'єднання синього кольору;
- блок живлення для камер прихованого монтажу S/N 442800005773;
- роутер XIAOMI S/N 38531/А2Р886095 з блоком живлення та кабелем з'єднання;
- кабель з'єднання камери розташованої у кришці кріплення підвісного світильника з мережею;
- камера прихованого монтажу разом з кабелем живлення та кабелем передачі сигналу;
- камера прихованого монтажу з кабелем з'єднання;
- частина підвісної панелі до стелі, на якій наявний отвір приблизно 0,5 см. для здійснення відеозапису;
- частина підвісного світильника разом з кришкою кріплення золотистого кольору, на якій наявний отвір приблизно 0,5 см для здійснення відеозапису;
- мережевий відеореєстратор S/N 9K0110FPAZ71DBO з блоком живлення та мережевим комутатором D-Link S/N QS7G1J4003200 з блоком живлення.
Зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні невідкладно повідомити усіх встановлених заінтересованих осіб (володільця) про накладення арешту на майно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1