10 грудня 2025 року
м. Київ
справа №440/10487/25
адміністративне провадження № К/990/48002/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року
у справі № 440/10487/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29.01.2020 при обчисленні позивачу в період з 29.01.2020 по 20.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 належні позивачу з 29.01.2020 по 20.05.2023 включно суми грошового забезпечення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 в справі № 440/10487/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 в справі № 440/10487/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 р. у справі № 440/10487/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 11 листопада 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 в справі № 440/10487/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 в справі № 440/10487/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Згідно довідки Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа апелянтом отримано копію ухвали суду про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги 27.10.2025 р. 22:30, у зв'язку з чим ухвала суду вважається врученою 28.10.2025 р.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі за подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого апелянт зазначав про відсутність коштів на рахунках Військової частини НОМЕР_1 .
Із урахуванням того, що аналогічному клопотанню та аналогічним доводам апелянта надана оцінка в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 р., якою клопотання залишено без задоволення та продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а інших підстав поважності несплати судового збору заявником не зазначено, суд відмовив в задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі за подання апеляційної скарги.
Згідно із ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі за подання апеляційної скарги - відмовлено. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 р. у справі № 440/10487/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
В обґрунтування несплати судового збору у касаційній скарзі скаржник зазначає, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня та отримує бюджетні асигнування за підпорядкованістю від ІНФОРМАЦІЯ_1 (розпорядник коштів другого рівня) через фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 , що регламентується пунктом 1.3 наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України». В зв'язку з цим, командування військової частини НОМЕР_1 повідомляє, що кошти на сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги замовлено фінансово - економічною службою частини. По надходженню замовлених коштів, командування військової частини НОМЕР_1 , зобов'язується сплатити судовий збір за подання даної апеляційної скарги.
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов'язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.
Держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 440/10487/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний