10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 640/14188/20
адміністративне провадження № К/990/48707/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 640/14188/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
25.11.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, скаржник), подана до суду через підсистему "Електронний суд" 25.11.2025.
Попередні касаційні скарги Верховний Суд ухвалами від 06.11.2025, 20.11.2025 повернув на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив, що посилання скаржника на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України наведене без зазначення інших обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на цих підставах. Зокрема, суд акцентував увагу на тому, що посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України не обумовлено вказівкою на конкретну постанову Верховного Суду і висновок з неї, якому (за позицією скаржника) суперечать судові рішення у цій справі. Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник не наводив доводів про порушення норм процесуального права, та яких саме, у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої та/або третьої статті 353 КАС України.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 640/14188/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛАР-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін