10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 480/10021/23
провадження № К/990/20306/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Домашенка Дениса Миколайовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Глазько С. М., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого судді - Макаренко Я. М., суддів: Любчич Л. В., Жигилія С. П.
І. Суть спору
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , за участю третіх осіб - Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просить:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць, пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 16 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року з урахуванням фактично виплачених сум;
1.2. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 в межах повноважень нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі, встановленому Постановою № 168 за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації протягом періоду з 16 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року в розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням вже виплачених сум.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до Постанови № 168 у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів), перебуваючи у службовому відрядженні.
Однак позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за період з 16 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року.
Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 неправомірною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
4. Згідно з довідкою про доходи від 10 жовтня 2023 року за період з 16 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, визначена Постановою № 168 у розмірі
5. Згідно з копією витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2022 року № 222, копії рапортів командира ЗВР № 3 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », копії довідок Військової частини НОМЕР_3 від 31 жовтня 2022 року № 1593 та від 30 листопада 2022року № 2418 позивач забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (а.с.22-31).
6. За змістом наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2022 року № 222 позивач зобов'язаний був висунутись у район зосередження №33 (н/п Люджа) з 16 жовтня 2022 року до окремого розпорядження. Підставою для прийняття цього наказу визначено бойове розпорядження командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 116ОТУ Суми 4689 дск ОКП-Суми від 27.09.2022 (а.с. 22).
7. Відповідно до витягів із бойових розпоряджень командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27 вересня 2022 року № 116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_1 /4689 та командира НОМЕР_4 об ТрО від 16 жовтня 2022 року № 71, командиру ЗВРез № 3 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказано забезпечити висування у район зосередження № НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ) першого мінометного взводу у повному складі, до складу якого входив зокрема, розвідник-далекомірник відділення управління мінометної батареї солдата ОСОБА_1 , для інженерного обладнання рубежів розгортання у зоні відповідальності 8 осб, 29 осіб та 82 осіб. (а.с.118-119).
8. Згідно з рапортами командира ЗВР № 3 ОТУ «ІНФОРМАЦІЯ_1» майора ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 у період з 16 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року проводив підготовку рубежів розгортання (а.с. 28), а у період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року готував рубежі розгортання та райони зосередження (зворотній бік а.с 25). Одночасно у рапортах вказувалось на те, що у районах проведення інженерних робіт противник активних дій не застосовував.
9. У довідці Військової частини НОМЕР_3 від 31 жовтня 2022 року № 1593 зазначено, що солдат ОСОБА_1 у період з 16 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року проводив інженерне обладнання рубежів розгортання та районів зосередження загальновійськового резерву № НОМЕР_6 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зоні відповідальності батальйонного району оборони Військової частини НОМЕР_3 (а.с. 23), а у довідці від 30 листопада 2022 року № 2418 зазначено, що позивач у період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року брав безпосередню участь у виконанні спеціальних завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ у зоні відповідальності Військової частини НОМЕР_7 (а.с. 29).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року, в позові відмовлено.
11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що завдання, які виконувались позивачем у спірний період, не входять до переліку завдань, встановлених пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, виконання яких зумовлює виникнення у військовослужбовця права на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження позивача стосовно протиправності дій відповідачів по нарахуванню і виплаті додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у спірний період є недоведеними. При цьому суд зауважив, що сам по собі факт виконання позивачем бойових завдань на території Сумської області не є безумовною підставою для отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168. Право на таку винагороду у військовослужбовців Збройних Сил України у спірний період виникало виключно за умов, передбачених Окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
12. Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Представник позивача - адвокат Домашенко Д. М. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
14. Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування пунктів 1, 2-1 передбачених Постановою № 168, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, викладений у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2025 року у справі № 480/7860/23 у подібних правовідносинах.
15. Верховний Суд ухвалою від 01 липня 2025 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Домашенка Дениса Миколайовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
19. Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
20. Так, наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
21. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
22. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
23. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
24. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
25. На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
26. Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168, (в редакції, зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 271, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
27. Кабінет Міністрів України постановою від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (яка набрала чинності 19 липня 2022 року та, за пунктом 2 цієї постанови, та застосовується з 24 лютого 2022 року) затвердив низку змін до Постанови № 168, зокрема у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінив словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; крім того, Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
28. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
29. За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
30. Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
31. За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
32. Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
33. Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
34. У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
35. У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
36. Пунктом 5 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).
37. У підпункті 9.7 пункту 9 згаданого окремого доручення передбачив, що військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника) до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн, не включаються.
38. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), доповнено новим розділом згідно з наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 "Особливості виплати додаткової винагороди на період воєнного стану", що застосовується з 01 лютого 2023 року.
39. Так, пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
40. За пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
41. Згідно з пунктом 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
VI. Позиція Верховного Суду
42. Отже, з метою забезпечення додаткової фінансової підтримки осіб, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, у тому числі військовослужбовців, підвищення їх мотивації та рівня соціального забезпечення, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.
Очевидно, що первинна редакція Постанови № 168, з огляду на її швидкочасне прийняття, п'ятий день повномасштабної агресії, тобто період особливо гострої напруженості, характеризувалася недостатньою чіткістю та визначеністю її формулювань, що ускладнювало реалізацію її положень.
43. Як зауважив Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 520/690/23, «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».
44. У постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд констатував, що реалізація приписів Постанови № 168 «вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах».
45. Нечіткість первинної редакції цієї постанови зумовила неодноразове внесення змін до неї, зокрема у період з 07 березня по 01 липня 2022 року, які дещо розширили перелік суб'єктів права на отримання додаткової грошової винагороди. Водночас порядок й умови виплати додаткової винагороди залишалися невизначеними.
46. Розуміючи нагальну потребу у врегулюванні виплати спірної додаткової винагороди, та усвідомлюючи те, що конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови № 168 поставлена в залежність від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 липня 2022 року № 793, якою доповнив Постанову № 168 новим пунктом (2-1) та делегував визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди керівникам відповідних міністерств та державних органів.
47. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Міністр оборони України видав наказ від 01 квітня 2022 року № 98, яким доповнив раніше затверджений його наказом від 07 червня 2018 року № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, новим пунктом 17, та установив, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
48. На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану Міністр оборони України видав окремі рішення у формі директив від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, та Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, якими надав тлумачення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов'язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.
49. Отже, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
50. З уваги на це можна констатувати, що окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя.
51. Спірні правовідносини у цій справі склалися з приводу невиплати відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 16 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року.
52. Аналіз наведених правових норм свідчить, що військовослужбовцям, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують виконання заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення цих заходів (включаючи військовослужбовців строкової служби), розмір винагороди збільшується до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000,00 грн на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Такий наказ командира військової частини обов'язково повинен містити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
При цьому не включаються до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн або 100 000,00 грн військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження), - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
53. Отже, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконанням військовослужбовцем у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій завдань та участь військовослужбовця у заходах, перелік яких визначений пунктом 1 Доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
При цьому, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, на підставі яких керівником органу військового управління видається наказ про виплату додаткової винагороди.
Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець складена за формою, наведеною в додатку № 1 Телеграми від 25 березня 2022 року № 248/1298.
54. Так, позивач, обґрунтовуючи наявність підстав для отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, зазначав, що у період з 16 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). На підтвердження указаних обставин позивач надав копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2022 року № 222, копії рапортів командира ЗВР № 3 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », копії довідок Військової частини НОМЕР_3 від 31 жовтня 2022 року № 1593 та від 30 листопада 2022 року № 2418 (а.с.22-31).
55. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2022 року № 222 позивач зобов'язаний був висунутись у район зосередження № 33 (н/п Люджа) з 16 жовтня 2022 року до Окремого розпорядження. Підставою для прийняття цього наказу визначено бойове розпорядження командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 116ОТУ Суми 4689 дск ОКП-Суми від 27 вересня 2022 року (а.с. 22).
Відповідно до витягів із бойових розпоряджень командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27 вересня 2022 року № 116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_1 /4689 та командира НОМЕР_4 об ТрО від 16 жовтня 2022 року № 71, командиру ЗВРез № 3 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказано забезпечити висування у район зосередження № НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ) першого мінометного взводу у повному складі, до складу якого входив зокрема, розвідник-далекомірник відділення управління мінометної батареї солдата ОСОБА_3 , для інженерного обладнання рубежів розгортання у зоні відповідальності 8 осіб, 29 осіб та 82 осіб. (а.с.118-119).
Згідно з рапортами командира ЗВР № 3 ОТУ «Суми» майора ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 у період з 16 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року проводив підготовку рубежів розгортання (а.с. 28), а у період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року готував рубежі розгортання та райони зосередження (зворотній бік а.с 25). Одночасно у рапортах вказувалось на те, що у районах проведення інженерних робіт противник активних дій не застосовував.
У довідці Військової частини НОМЕР_3 від 31 жовтня 2022 року № 1593 зазначено, що солдат ОСОБА_1 у період з 16 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року проводив інженерне обладнання рубежів розгортання та районів зосередження загальновійськового резерву № НОМЕР_6 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зоні відповідальності батальйонного району оборони Військової частини НОМЕР_3 (а.с. 23), а у довідці від 30 листопада 2022 року № 2418 зазначено, що позивач у період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року брав безпосередню участь у виконанні спеціальних завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ у зоні відповідальності військової частини НОМЕР_7 (а.с. 29).
56. Отже, як установлено судами попередніх інстанцій, на підставі бойових розпоряджень, у період з 16 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 проводив інженерне обладнання рубежів розгортання та районів зосередження загальновійськового резерву № НОМЕР_6 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зоні відповідальності Військової частини НОМЕР_3 , а у період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року готував рубежі розгортання та райони зосередження у зоні відповідальності Військової частини НОМЕР_7 .
57. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що завдання, які виконувалися позивачем у спірний період не входять до переліку завдань, встановлених пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, виконання яких зумовлює виникнення у військовослужбовця права на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди.
58. Водночас суд апеляційної інстанції зауважив, що довідка від 31 жовтня 2022 року № 1593, на яку позивач вказує, як на доказ його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, не є достатнім доказом в розумінні Окремого доручення №912/з/29, оскільки як слушно зазначено відповідачами у їх відзивах на апеляційну скаргу, вказану довідку було видано Військовою частиною НОМЕР_3 , до якої позивач не був відряджений. Тоді як виходячи з приписів Окремого доручення № 912/з/29, довідка про участь в бойових діях чи заходах видається військовою частиною, в якій військовослужбовець проходить службу або до якої останній відряджений. Однак як свідчать матеріали справи особовий склад ЗВР № 3 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому також проходив службу у спірний період позивач, були саме направлені до Військової частини НОМЕР_3 для виконання інженерних робіт в районі відповідальності цієї частини, а не відряджені.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за приписами Окремого доручення № 912/з/29 Військова частина НОМЕР_3 не наділена повноваженнями видати довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, втім із розрахунку пропорційно часу участі у виконанні бойових завдань позивача в складі ЗВР № 3 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
59. Отже, в обсязі установлених обставин у цій справі судами попередніх інстанцій установлено лише те, що безпосереднім завданням, яке виконувалось позивачем у періоди з 16 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року та з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року було готування рубежів розгортання та районів зосередження у зоні відповідальності Військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_7 , що, на думку судів попередніх інстанцій, не входять до переліку завдань, встановлених пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
60. Натомість автор касаційної скарги стверджує, що зазначені дії підпадають під визначення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, передбачене пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 26 червня 2022 року № 912/з/29, відповідно до якого під вказаним терміном, у тому числі, розуміється виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
61. Так, в Окремому дорученні Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», до складу якого, серед іншого, включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
62. Згідно з пунктом 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 26 червня 2022 року № 912/з/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі, зокрема, бойового наказу (бойового розпорядження).
63. Наведене свідчить, що бойовий наказ або розпорядження є невід'ємною частиною документального підтвердження участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.
64. При цьому, як установлено судами попередніх інстанцій, позивач на підставі бойових розпоряджень, у період з 16 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 проводив інженерне обладнання рубежів розгортання та районів зосередження загальновійськового резерву № НОМЕР_6 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зоні відповідальності Військової частини НОМЕР_3 , а у період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року готував рубежі розгортання та райони зосередження у зоні відповідальності Військової частини НОМЕР_7 .
65. Отже, ключовим у цьому контексті є з'ясування чи підпадало виконання завдань, зокрема «готування рубежів розгортання та районів зосередження у зоні відповідальності військових частин на підставі бойових розпоряджень», під визначення «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії», визначене Окремим дорученням Міністра оборони України від 26 червня 2022 року № 912/з/29, з огляду на те, що бойове розпорядження є невід'ємною частиною документального підтвердження участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.
66. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2025 року у справі № 480/7860/23, на яку вказує автор касаційної скарги.
67. Враховуючи, що зазначені аспекти спірних правовідносин залишилися нез'ясованими судами попередніх інстанцій, що свідчить про неповноту дослідження обставин справи та необґрунтованість висновків щодо відсутності у позивача права на отримання додаткової винагороди у спірному періоді, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для отримання позивачем збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, є передчасними.
68. Враховуючи приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
69. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
70. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
71. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
72. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню в частин спірного періоду з 01 січня по 20 квітня 2023 року із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
73. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.
ІV. Судові витрати
74. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Домашенка Дениса Миколайовича задовольнити частково.
2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року скасувати, а справу № 480/10021/23 направити на новий судовий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко