ф
10 грудня 2025 року
Київ
справа № 460/11988/24
адміністративне провадження № К/990/48326/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 460/11988/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАХІД СПЕЦІЯ» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про скасування протиправним та скасування рішення,
24.11.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України (далі - ДПС) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2025.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.10.2025 залишив без руху апеляційну скаргу ДПС та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, та документа про сплату судового збору.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, стало те, що звернення до суду із апеляційною скаргою відбулось після спливу строку, встановленого для її подання. Суд зазначив, що рішення суду першої інстанції у цій справі ухвалено 05.05.2025, натомість, звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось лише 25.09.2025. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ДПС не заявило.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги ДПС без руху ГУ ДПС подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що особа, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений судом строк не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, подану ГУ ДПС, оскільки апеляційна скарга подана саме ДПС.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ГУ ДПС не погоджується з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025, якою ДПС відмовлено у відкритті апеляційного оскарження. ГУ ДПС зазначає, що ним неодноразово подавалися апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, проте вони були повернуті судом у зв'язку із несплатою судового збору. Вважає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою в порядку, встановленому законом. При цьому реалізація такого права суб'єкта владних повноважень має темпоральні межі, встановлені нормою частини другої статті 299 КАС України. Звертає увагу, що несплата судового збору була зумовлена обставинами обмеженого фінансування на такі видатки, в тому числі, через введення в Україні воєнного стану. Висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N2024/02.0-7.1 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. Також ГУ ДПС наводить практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо поновлення строку на оскарження.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що ДПС, яка подала до суду апеляційну скаргу 25.09.2025, у строк, визначений судом, не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі відсутні доводи про те, що ДПС подавалася відповідна заява на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2025 про залишення апеляційної скарги без руху. Витребувавши за допомогою функціоналу підсистеми «Електронний суд» матеріали електронної справи, що формувалися судом апеляційної інстанції у цій справі, суд касаційної інстанції встановив, що такі відомості відсутні і у матеріалах електронної справи.
ГУ ДПС у касаційній скарзі також не наводить доводів в частині помилковості висновку апеляційного суду щодо нерозгляду поданої ГУ ДПС заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки суд в ухвалі від 01.10.2025 зобов'язав саме ДПС, як особу, яка ініціює необхідність відкриття апеляційного провадження у цій справі, обґрунтувати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому строк, який минув з дати ухвалення рішення судом першої інстанції (05.05.2025) до подання ДПС апеляційної скарги вперше (25.09.2025) становить майже п'ять місяців, що об'єктивно потребувало наведення саме ДПС поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження на такий строк.
У зв'язку з наведеним доводи ГУ ДПС про наявність права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не впливають на висновки апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС.
Обґрунтування касаційної скарги ГУ ДПС фактично зводиться до неможливості своєчасно сплатити судовий збір.
Проте усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском ДПС строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 05.05.2025 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 25.09.2025 (дата подання апеляційної скарги ДПС вперше) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ДПС не надано.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою ДПС, оскільки у визначений строк апелянт не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку.
Приведена скаржником практика Європейського суду з прав людини і Верховного Суду не впливає на вищенаведений висновок, оскільки питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується в кожному конкретному випадку з огляду на доводи, які зазначаються у заяві про поновлення строку.
Довід ГУ ДПС про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставним та свідчить про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на апеляційне оскарження судового рішення суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 460/11988/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАХІД СПЕЦІЯ» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про скасування протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко