Справа № 991/8352/25
Провадження 2/991/29/25
03 грудня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікори К.О.,
суддів Литвинко Т.В., Мовчан Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Сичика В.В.,
представника позивача - прокурора САП Слабковської О.О.,
представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Кєєр О.С.,
представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Гули М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кєєр О.С. та представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гули М.С. про відвід колегії суддів у межах розгляду позовної заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури БАТОГА РОСТИСЛАВА ВІКТОРОВИЧА (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17)
до
ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ),
ОСОБА_5 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ),
ОСОБА_6 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ),
про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
І. Історія провадження
1.1. 26 серпня 2025 року до Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) надійшла позовна заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП) Батога Р.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Ухвалами ВАКС від (1) 28 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 вересня 2025 року, (2) 17 листопада 2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
1.2. 03 грудня 2025 року до ВАКС надійшли заяви представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кєєр О.С. та представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гули М.С. про відвід колегії суддів від розгляду зазначеного цивільного позову.
1.2.1. Заява представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кєєр О.С.
Заява адвоката Кєєр О.С. обґрунтована існуванням обставин, що на її думку викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності колегії суддів. Так, як стверджує адвокат, у ході розгляду позовної заяви колегія суддів систематично надає перевагу позивачу (прокурору), чим порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а саме:
- у ході проведення судових засідань, спроби сторони захисту надати додаткові пояснення чи уточнення одразу після дослідження конкретного доказу послідовно припиняються колегією суддів із формулюванням, що відповідні пояснення «можна буде надати пізніше». Водночас, суд посилається на те, що сторона відповідача зможе висловити свої зауваження лише після дослідження всіх п'яти томів доказів, поданих прокурором у справі. Окреслений підхід суперечить принципу змагальності та рівності сторін, позаяк позивач отримує право доповнювати свої пояснення під час розгляду, тоді як відповідачу суд відмовляє у наданні пояснень до завершення аналізу всього масиву матеріалів;
- у ході проведення судового засідання 02 грудня 2025 року позивач визнав, що (1) не може пояснити зміст окремих документів, (2) частина додатків до позову не була надана відповідачу. На переконання адвоката Кєєр О.С., зазначені дії є прямим порушенням вимог процесуального закону щодо обов'язку позивача надати іншій стороні повний та ідентичний комплект поданих до суду документів та є підставою для залишення позову без руху. Однак суд ці порушення проігнорував, повідомив про можливість позивача надати пояснення пізніше, а також дозволив направити учасникам справи документи, які мали бути додатками до позовної заяви;
- колегія суддів, не виконавши вимоги ст. 185 ЦПК України, позбавила відповідача можливості належним чином представляти свої інтереси, а також вчасно надати свої пояснення;
- у ході дослідження доказів, колегія суддів повторно почала з'ясовувати питання про залучення третіх осіб. Окреслені дії суду є юридично необґрунтованими, оскільки на цьому етапі цивільного провадження суд повинен досліджувати докази, подані сторонами, а не повертатися до питань, які були остаточно вирішені на підготовчій стадії;
- попри завчасне звернення відповідача до ВАКС із клопотанням про відкладення призначеного судового засідання, суд безпідставно відмовив у його задоволенні;
- колегія суддів на власний розсуд призначає дати судових засідань без погодження зі сторонами провадження, що свідчить про повне ігнорування процесуальних прав сторін, зокрема права адвоката на належну організацію свого професійного графіка та забезпечення надання кваліфікованої правової допомоги клієнту.
1.2.2. Заява представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гули М.С
Доводи, наведені у заяві адвоката Гули М.С., є фактично аналогічними доводам представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кєєр О.С. і полягають в існуванні обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності колегії суддів. А саме, у ході розгляду окресленого позовного провадження колегія суддів (1) 02 грудня 2025 року відмовила у задоволенні клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без руху, (2) попри завчасне звернення до ВАКС із клопотанням про відкладення призначеного судового засідання, безпідставно відмовила у його задоволенні, (3) на власний розсуд призначає дати судових засідань та не погоджує їх зі сторонами.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Учасники цивільного провадження з боку відповідачів висловили консолідовану позицію, якою підтримали свої заяви про відвід колегії суддів.
2.2. Представник позивача - прокурор САП Слабковська О.О. заперечила проти заяв представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кєєр О.С. та представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гули М.С. про відвід колегії суддів і наголосила, що доводи останніх зводяться до непогодження з порядком дослідження доказів, який був визначений колегією суддів 17 листопада 2025 року у ході призначення справи до судового розгляду по суті, відтак ці заяви суперечать положенню ч. 3 ст. 39 ЦПК України.
ІІІ. Мотиви та висновки суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши заяви адвокатів Кєєр О.С. та Гули М.С., суд дійшов таких висновків.
3.2. Правове регулювання
3.2.1. Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до (1) суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі, (2) об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Згідно з п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
3.2.2. Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя (суд) не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (суду).
Суддя (суд) підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді (суду), рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
За змістом положень ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, серед інших, судді (суду) може бути заявлено відвід учасниками справи.
Для відведення судді (суду) необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
3.3. Обставини, встановлені судом
3.3.1. У своїй заяві адвокати Кєєр О.С. та Гула М.С. посилаються на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, відповідно до якого суддя (суд) не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в його неупередженості або об'єктивності.
3.3.2. З аналізу доводів адвокатів Кєєр О.С. та Гули М.С. щодо упередженості колегії суддів вбачається, що вони фактично ґрунтуються на незгоді з прийнятими колегією суддів рішеннями, порушенні принципу змагальності та рівності сторін у ході з'ясування судом обставин, на які учасники справи посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідження наданих сторонами доказів, а також позбавленні можливості відповідачів належним чином представляти свої інтереси та вчасно надавати свої пояснення.
При цьому представники відповідачів посилаються на порушення судом ч. 5 ст. 229 ЦПК України, відповідно до якої учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових і електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Так, ухвалою колегії ВАКС від 17 листопада 2025 року, якою було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та, серед іншого, встановлено порядок з'ясування обставин у справі та порядок дослідження доказів під час розгляду справи, а саме: (1) з'ясувати обставини, на які учасники справи посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень; (2) дослідити письмові докази, надані сторонами; (3) допитати свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
З огляду на наведену норму, а також визначений колегією суддів порядок дослідження письмових доказів, відповідно до якого спочатку досліджуються докази, долучені позивачем до позовної заяви, суд надав можливість саме позивачу першому надати пояснення з приводу його доказів.
Колегія суддів акцентує увагу, що жодна норма чинного процесуального законодавства не покладає на суд обов'язок заслуховувати пояснення всіх учасників справи після дослідження кожного окремого доказу, на чому суд неодноразово акцентував увагу представників відповідачів і роз'яснював право надати пояснення з приводу доказів, долучених до позовної заяви, після їх дослідження та заслуховування пояснень позивача. Аналогічний принцип буде застосовано під час дослідження доказів відповідачів.
Ба більше, відповідно до ч. 2, 4 ст. 214 ЦПК України саме головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Ця норма також неодноразово роз'яснювалась представникам відповідача, позаяк вони на систематичній основі припускаються порушення порядку, встановленого у судовому засіданні.
3.3.3. Також доводи адвокатів Кєєр О.С. та Гули М.С. ґрунтуються на незгоді з процесуальними діями головуючого судді у межах реалізації повноважень, передбачених ч. 2 ст. 214 ЦПК України, зокрема, у ході проведення 02 грудня 2025 року судового засідання.
Разом з тим, у цьому судовому засіданні, колегія суддів, заслухавши думку осіб, які брали участь у судовому засіданні, щодо клопотання сторони відповідача про залишення позовної заяви без руху, повідомила, що через ненадходження клопотання заздалегідь, а безпосередньо у судовому засіданні, наразі його розгляд є передчасним, воно буде долучене до матеріалів цивільної справи з наданням представнику позивача можливості висловити свою позицію у наступному судовому засіданні, призначеному на 03 грудня 2025 року. Крім того, представнику позивача було роз'яснено право за наявності підстав для цього надати всім іншим учасникам провадження носій інформації, який став підставою для звернення відповідача із цим клопотанням (час 17:29 технічного запису судового засідання від 02 грудня 2025 року).
Попри твердження представників відповідачів, суд 02 грудня 2025 року не розглядав окреслене клопотання та не відмовляв у його задоволенні, водночас, в черговий раз звернув увагу учасників справи на необхідність завчасного звернення до суду з відповідними клопотаннями з метою оптимізації використання процесуального часу (представники як позивача, так і відповідачів систематично звертаються до суду з письмовими, заздалегідь підготовленими заявами, клопотаннями безпосередньо під час судового засідання, фактично унеможливлюючи їх належний розгляд у цьому судовому засіданні, зокрема, через необхідність підготовки іншої сторони до їх розгляду). Відтак зміст заяв про відвід у частині доводів адвокатів Кєєр О.С. та Гули М.С. про відмову у задоволенні клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без руху у судовому засіданні 02 грудня 2025 року не відповідає дійсності.
Також у судовому засіданні 02 грудня 2025 року головуючий суддя повідомила учасників цивільного провадження про надходження від представників відповідачів клопотань про відкладення призначеного судом на 03 грудня 2025 року о 08 годині 00 хвилин судового засідання та, не вирішуючи окреслені клопотання, деталізовано роз'яснила адвокатам Кєєр О.С. та Гулі М.С , що (1) з огляду на територіальну віддаленість м. Фастів від м. Києва (77 км) та м. Житомир від м. Києва (141 км), судове засідання 03 грудня 2025 року у ВАКС буде закінчено раніше та учасники зможуть безперешкодно дістатися у призначені судові засідання на 11 годину 00 хвилин у Фастівський міськрайонний суд та 11 годину 30 хвилин у Житомирський апеляційний суд, (2) відповідачі не позбавлені можливості звернутися із клопотаннями про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, у тому числі з приміщення суду, в якому вони мають призначені судові засідання, (3) зазначені у клопотанні відповідачів твердження про призначення судових засідань на той самий час не відповідають дійсності (час 17:50 технічного запису судового засідання від 02 грудня 2025 року). Слід зауважити, що суд не розглядав окреслені клопотання та не відмовляв у їх задоволенні, позаяк у призначене 03 грудня 2025 року судове засідання адвокати Кєєр О.С. та Гула М.С. прибули у приміщенні ВАКС та не наполягали на розгляді окреслених клопотань, разом з тим скористались пропозицією суду закінчити судове засідання на півгодини раніше.
3.3.4. Крім того, адвокати Кєєр О.С. та Гула М.С. стверджували, що колегія суддів не погоджує з учасниками цивільного провадження дати судових засідань, що перешкоджає їм належно організувати свій професійний графік та забезпечити надання кваліфікованої правової допомоги клієнту.
Колегія суддів наголошує, що однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України), обов'язок дотримання яких покладено на суд.
Ба більше, можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя. Водночас організаційні рішення суду щодо проведення процесу, зокрема призначення дати судового засідання, покликані забезпечити розгляд у розумні строки і не можуть самі по собі свідчити про упередженість суду та бути підставою для відводу.
Представники позивача та відповідачів наділені правом звернутись до суду з клопотанням про відкладення судового засідання та/або оголошення перерви у ньому за умов наведення належних для цього підстав, передбачених законом. Наслідки неявки, повторної неявки учасників справи у судове засідання чітко визначені у ст. 223 ЦПК України. Прибуття представників відповідачів у судове засідання, про відкладення якого вони клопотали, яскраво свідчить про те, що зазначені адвокатами причини неприбуття в судові засідання не є такими, що об'єктивно унеможливлюють їх прибуття.
3.3.5. З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку, що заяви адвокатів Кєєр О.С. та Гули М.С. про відвід колегії суддів є необґрунтованими та викликані виключно незгодою з прийнятими колегією суддів рішеннями та процесуальними діями головуючого судді у межах реалізації повноважень, передбачених ч. 2 ст. 214 ЦПК України, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу. Відтак відсутні підстави для їх задоволення.
У задоволенні заяв адвокатів Кєєр О.С. та Гули М.С., - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя К. О. Сікора
Судді Т.В. Литвинко
Н.В. Мовчан