Справа № 539/2680/25 Номер провадження 22-ц/814/3821/25Головуючий у 1-й інстанції Просіна Я. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
08 грудня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б. Карпушина Г.Л.,
за участю секретаря Дороженка Р.Г.,
розглянула в судовому засіданні у м. Полтаві, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 липня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (надалі - ТОВ «ФК «Кредит Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №102984995 від 30.09.2022 в сумі 11040 грн. та судові витрати - судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу 7000 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №102984995, згідно умов якого позичальник отримав 3000 грн. на 105 днів по 13.01.2023 року, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 .
28.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №88мл/т, відповідно до якого до останнього перейшло право вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, в тому числі і до позичальника ОСОБА_1 .
В зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору заборгованість по ньому, станом на момент відступлення права вимоги - 28.12.2022 становить 11040 грн. та складається з тіла кредиту - 3000 грн., прострочених відсотків - 7470 грн., комісії - 570 грн., яка не була сплачено боржником новому кредитору, в зв'язку з чим він звернувся до суду.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 липня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №102984995 від 30.09.2022 в загальному розмірі 11040 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» судовий збір в сумі 2442,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 3000 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позовних вимог, наявність між сторонами кредитних зобов'язань, та їх неналежне виконання позичальником, в зв'язку з чим і стягнув заборгованість в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Антіхович В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку зібраних по справі доказів, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вказує про непропорційність суми стягнутих відсотків кредиту, що суперечить принципам розумності та добросовісності та свідчить про дисбаланс інтересів, а відтак гарантованих положеннями ЗУ «Про захист прав споживачів» прав позичальника.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30.09.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102984995, відповідно до умов якого позичальник отримав 3000 грн., строком на 105 днів по 13.01.2023.
Вказаний договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором S35725.
Згідно платіжного доручення №51820896 від 30.09.2022, кошти у сумі 3000 грн. були перераховані на платіжну картку відповідача в АТ КБ «Приватбанк».
Незважаючи на отримання коштів, позичальником не виконувалися взяті зобов'язання по договору №102984995 внаслідок чого виникла заборгованість.
28.12.2022 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги №88-МЛ/Т відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №102984995 від 30.09.2022.
Факт набуття прав вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №88-МЛ/Т від 28.12.2022.
Незважаючи на претензію направлену 13.05.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу ОСОБА_3 про погашення заборгованості в сумі 11040 грн. та повідомлення про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як нового кредитора, вказане звернення залишилось без належного реагування.
Ухвалюючи рішення суд дійшов висновку про доведеність укладання кредитного договору та його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, доведеність виниклої заборгованості, в зв'язку з чим стягнув останню відповідно до наданих розрахунків, які прийняв до уваги як належні докази.
Колегія суддів не погоджується в повній мірі з вказаними висновками суду виходячи з наступного.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не заперечуючи факт укладання кредитного договору та виникнення заборгованості, сторона відповідача вказувала на не співмірність нарахованих кредитором відсотків розміру тіла кредиту.
Також апелянтом було надано докази перебування ОСОБА_3 на службі в ЗСУ, що свідчить про те, що він має статус військовослужбовця.
У пункті 15 частини 3 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Як вбачається з копії витягу з наказу В/Ч НОМЕР_2 №102 від 20.04.2022 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований до В/Ч НОМЕР_3 з 20.04.2022.
Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути тіло кредиту 3000 грн. та нараховані відсотки за період з 30.09.2022 (час укладання кредитного договору) по 28.12.2022 (укладення договору про відступлення прав вимоги) в сумі 7470 грн.
Ухвалюючи рішення про стягнення всієї суми боргу, місцевий суд не звернув увагу на надані відповідачем докази перебування його на військовій службі з 20.04.2022, та відповідно відсутність у первинного кредитора права нараховувати відсотки в період дії договору зв'язку з особливим статусом позичальника, який передбачений положеннями ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Таким чином, зважаючи на укладання кредитного договору та його дію під час перебування ОСОБА_3 в лавах ЗСУ, останній звільнений від нарахування відсотків по кредитному договору, а отже з нього на користь позивача підлягає стягненню тіло кредиту - 3000 грн. та комісія - 570 грн., яка нараховується за надання кредиту за ставкою 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Встановлені колегією суддів обставини є підставою для зміни рішення суду шляхом зменшення стягнутої суми заборгованості за кредитним договором.
Згідно ч.13 ст.141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи зміну рішення суду та задоволення позовних вимог на 32,33% (стягненню підлягає 3570 грн. з заявлених 11040 грн.), підлягає зміні і розподіл судових витрат шляхом зменшення стягнутої суми судового збору з 2422,40 грн. до 783 грн.
Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір в сумі 783 грн. підлягає компенсуванню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи встановлені апеляційним судом порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389-391 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича задовольнити частково.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2025 року змінити, зменшивши стягнуту з Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №102984995 від 30.09.2022 в загальному розмірі з 11040 грн. до 3570 грн.
Судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» в сумі 783 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2025 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин