10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 640/6249/21
адміністративне провадження № К/990/17053/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 (у складі колегії суддів: Карпушової О.В., Губської Л.В., Кузьменка В.В.) у справі № 640/6249/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,
І. РУХ СПРАВИ
1. В березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (далі - ТОВ «Енерджі Трейд Груп», позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 12.02.2021 № 227 «Про накладення штрафу на ТОВ «Енерджі Трейд Груп» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з постачання природного газу».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок відповідача про порушення пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС зроблено без врахування дійсних обставин справи, який, в свою чергу, не відповідає нормам глави 6 вказаного розділу. Позивач вважає, що при винесенні спірної постанови відповідачем допущено порушення вимог статей 3 та 4 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також неправильно застосовано положення пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, та порушено регламент.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 позов задоволено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2021 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022 вказану справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е. - головуючий суддя, суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., яка ухвалою Верховного Cуду від 12.08.2022 відкрила касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої, підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Ухвалою Верховного Cуду від 24.09.2025 задоволено заяви суддів Мацедонської В.Е., Білак М.В., Желєзного І.В. про самовідвід та відведено вказаних суддів від участі у розгляді справи № 640/6249/21. Передано матеріали касаційної скарги ТОВ «Енерджі Трейд Груп» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі № 640/6249/21 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 справу № 640/6249/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: Бучик А.Ю. - головуючий суддя, суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.
8. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
9. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами встановлено, що 28.01.2021 відповідач, за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання суб'єктом господарювання - ТОВ «Енерджі Трейд Груп» вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання природного газу, склав акт № 32, в якому встановив порушення позивачем пункту 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), в частині дотримання вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір № 2497), у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
12. На підставі зазначеного акта, відповідач на засіданні 12.02.2021, прийняв постанову від 12.02.2021 № 227, якою відповідно до статей 17, 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» наклав на позивача штраф у розмірі 850 000 грн за порушення ТОВ «Енерджі Трейд Груп» вимог пункту 2.1 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
13. ТОВ «Енерджі Трейд Груп» листом від 25.01.2021 вих. № 165 на запит № 38/23-21 від 22.01.2021 надало Комісії з перевірки інформацію, що ТОВ «Оператор ГТС України» на виконання вимог Кодексу ГТС щоденно оприлюднювало маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму веб-сайті. За даними, оприлюдненими на сайті щоденно, середньозважена маржинальна ціна природного газу у січні 2020 року склала 7 277,00 грн/тис.м3 (з ПДВ) (6 064,17 грн/тис.м3 (без ПДВ) - розрахунково).
14. На сторінці 8-9 Акта перевірки зазначено, що виникнення позитивного небалансу, за поясненнями, наданими ТОВ «Енерджі Трейд Груп» (лист від 25.01.2021 вих. № 165) обумовлене тим, що починаючи з 20.01.2020 кінцеві споживачі в результаті подачі відкоригованих заявок протягом доби постачання різко збільшили заявлені обсяги споживання. Відкоригувати подану Товариством Оператору ГТС заявку шляхом подачі реномінацій у зв'язку із збільшенням заявок споживачів було неможливо в силу налаштування інформаційної платформи Оператора ГТС. З метою задоволення збільшених заявок споживачів ТОВ «Енерджі Трейд Груп» було відібрано природний газ з ПСТ.
15. Вважаючи постанову НКРЕКП від 12.02.2021 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що недотримання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору № 2497 не може бути порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов та, відповідно, позивача за таке порушення не може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін («інші нормативно-правові акти та нормативні документи»), що може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт та нормативний документ, які регулюють ринок природного газу, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж. Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у її правозастосовній практиці і може призводити до свавільного її застосування.
17. Крім того, порушення позивачем пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС як Ліцензійних умов є необґрунтованим, оскільки 01.11.2019 між позивачем та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» укладено договір № 1907000347 транспортування природного газу та відповідні додаткові угоди до нього, а тому вказані правовідносини та, як наслідок, виникнення, зміна та припинення прав мають місце лише між вказаними суб'єктами (замовник послуг транспортування та оператор газотранспортної системи) на підставі укладеного договору.
До того ж Регулятором вже визначено відповідальність замовника послуг транспортування у виді плати за небаланс у випадку небалансу портфоліо балансування.
18. Окрім того, суд першої інстанції вказав, що встановлений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 типовий договір є лише затвердженою формою для використання відповідними суб'єктами при укладенні договору, яка не передбачає втручання компетентного органу в саму господарську діяльність в межах такого договору. В даному ж випадку, відповідач втрутився у господарську діяльність позивача, фактично встановивши для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» порушення ТОВ «Енерджі Трейд Груп» пункту 4.1 договору від 01.11.2019 № 1907000347, а не пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.
19. До того ж суд першої інстанції вказував, що відповідач допустив процедурне порушення при розгляді питання щодо застосування санкції до ліцензіата, провівши засідання без участі позивача та не забезпечивши представнику позивача можливість взяти участь у засіданні, на яке він попередньо зареєструвався, що нівелює наслідки прийнятої постанови.
20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що застосований НКРЕКП штраф це передбачена законодавством санкція за допущене ТОВ «Енерджі Трейд Груп» порушення вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний вид відповідальності не пов'язаний із дотриманням позивачем умов укладеного між ним та ТОВ «Оператор ГТС України» Договору транспортування в частині сплати вартості щодобових небалансів, натомість стосується неналежного виконання позивачем обов'язків, покладених на нього Ліцензійними умовами, Кодексом ГТС та Типовим договором.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 5 частини четвертої статті 59, частини п'ятої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.09.2020 у справі № 300/775/19, від 24.11.2021 у справі № 620/995/19, від 12.01.2022 у справі № 240/5272/19.
22. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання одночасного застосування вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов в частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування та як наслідок накладення штрафу на підставі пункту першого частини другої, підпункту «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» та застосування відповідальності до замовника послуг транспортування у вигляді плати за небаланс у випадку небалансу портфоліо балансування на підставі пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
23. У відзиві на касаційну скаргу позивача відповідач вказує на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції та безпідставне посилання скаржника на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
26. Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII) НКРЕКП (далі також - Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
27. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
28. Відповідно до частини другої цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
29. Пунктами 11 та 12 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII передбачено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
30. Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб'єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб'єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
31. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
32. Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок; у разі виявлення порушень у діях таких суб'єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.
33. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 826/3880/18, від 28.09.2020 у справі № 812/225/17, від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20, від 26.05.2021 у справі № 824/266/20-а, від 08.07.2021 у справі № 160/1598/20, від 28.07.2021 у справах № 380/744/20 та № 280/160/20, від 13.08.2021 у справі № 280/62/20 та від 20.05.2022 у справі № 340/370/21.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.11.2020 до НКРЕКП надійшла заява ТОВ «Оператор газотранспортної системи» про здійснення заходу державного контролю, в якій останній просить здійснити перевірку окремих суб'єктів ринку природного газу (в тому числі і позивача) на предмет дотримання вимог пункту 2.1 Ліцензійних умов, пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 4.1 Типового договору № 2497 та у разі виявлення відповідних порушень вжити заходи реагування та регуляторного впливу.
35. Частиною сьомою статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
36. Згідно з частиною п'ятою статті 19 Закону № 1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
37. За наслідком розгляду звернення ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» відповідачем прийнято постанову від 02.12.2020 № 2322 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб'єктами господарювання», в якому наведено перелік суб'єктів господарювання щодо яких і проводяться позапланові виїзні перевірки.
38. Отже, відповідно до положень Закону №1540-VIII, на підставі постанови НКРЕКП № 2322 від 02.12.2020 та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки, сектором НКРЕКП правомірно та за наявності обґрунтованих підстав проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енерджі Трейд Груп», за результатами якої складено акт № 32 від 28.01.2021.
39. Судами також встановлено та слідує зі змісту акта перевірки, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору № 2497 в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
40. Тобто, основним спірним питанням у цій справі є те, чи можна вважати недотримання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору № 2497, що призвело до невчасного збалансування позивачем свого портфоліо балансування, порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов та, відповідно, чи може бути за таке порушення до позивача застосована відповідальність, передбачена статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу».
41. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
42. Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» Регулятор, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на час виникнення спірних правовідносин - від 51 000 грн до 850 000 грн) - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.
43. Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період;
реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.
44. Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
45. Згідно з положеннями глави 2 XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D). Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
46. Відповідно до положень глави 3 розділу IV Кодексу ГТС з метою забезпечення комунікації між замовниками послуг транспортування, у тому числі для їх самоорганізації з метою врегулювання власних небалансів протягом газової доби (D) оператор газотранспортної системи повинен створити та підтримувати на інформаційній платформі дошку повідомлень. Дошка повідомлень є інструментом для публікації (оприлюднення) замовниками послуг транспортування повідомлень про наміри відчуження (продажу) чи набуття (купівлі) певних обсягів природного газу. Для забезпечення фактичного приймання-передачі природного газу між замовниками послуг транспортування (балансовими портфоліо), які розмістили інформацію на дошці повідомлень, замовники послуг транспортування мають подати оператору газотранспортної системи відповідні торгові сповіщення.
47. За правилами глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
48. Згідно з положеннями глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу, як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.
Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;
- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
49. Згідно з пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. При цьому у випадку визначення маржинальної ціни продажу/придбання відповідно до пункту 9 цієї глави плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування розраховується виходячи із середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D).
50. Відповідно до пункту 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.
У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10% від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.
51. Пунктом 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
52. Пунктом 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
53. Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
54. Пунктом 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
55. Відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу» суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, зобов'язаний привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.
56. Положеннями пункту 4.1 розділу IV Типового договору № 2497 також визначено, що замовник зобов'язаний, зокрема вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.
57. Згідно з пунктом 3.1 розділу III Типового договору № 2497 оператор зобов'язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
58. Відповідно до абзацу 2 пункту 9.2 розділу IX Типового договору № 2497 у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.
59. Пунктом 9.4 розділу IX Типового договору № 2497 передбачено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.
60. У пункті 11.4 розділу XI Типового договору № 2497 встановлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
61. Пунктами 12.1 та 12.3 розділу XII Типового договору № 2497 передбачено, що протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС. Фінансове забезпечення виконання замовником зобов'язань щодо оплати добового небалансу надається у формах, визначених Кодексом, на користь Оператора згідно з чинним законодавством України.
62. Отже, дотримання вимог Кодексу ГТС та Типового договору № 2497 є обов'язковими для застосування всіма суб'єктами господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність у сфері транспортування природного газу, оскільки вимоги, з урахуванням положень пункту 2.1 та 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо транспортування природного газу, є спеціальними вимогами, що висуваються законодавством до ліцензіатів у сфері транспортування природного газу. При цьому, положеннями Кодексу ГТС та Типового договору № 2497 передбачено не міру відповідальності за несвоєчасний баланс портфоліо балансування, а обов'язок сторін по здійсненню відшкодування вартості природного газу за фактом виявлення добового (місячного) небалансу.
63. Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.09.2021 у справі № 826/13960/17 та від 02.11.2022 у справі № 260/2484/21, про те, що розділ XIV Кодексу ГТС не містить імперативної вимоги в частині замовлення оператором газорозподільної системи послуг з балансування оператором газотранспортної системи, а це направлено виключно на створення ефективних механізмів забезпечення надійності у роботі газотранспортної системи та усунення ризиків від дій недобросовісних суб'єктів ринку природного газу, оскільки Кодексом ГТС передбачено процедуру врегулювання постачальниками природного газу небалансів власних споживачів до відповідного числа наступного місяця шляхом здійснення купівлі природного газу в інших замовників послуг транспортування.
64. Крім того, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постановах від 11.03.2021 у справі № 640/20494/19, від 08.07.2021 у справі № 160/1598/20, від 09.11.2022 у справі № 140/5824/21 та від 30.11.2022 у справі № 120/5138/21, відповідно до якого:
«Пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін («інші нормативно-правові акти»), що може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж.
Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у її правозастосовній практиці і може призводити до свавільного її застосування…».
65. На цій підставі Верховний Суд у вказаних вище постановах наголосив, що Ліцензійні умови передбачають вимоги до провадження господарської діяльності саме з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу ГТС, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.
66. За приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензійні умови - це нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
67. Частиною дев'ятою статті 9 цього ж Закону встановлено, що вимоги ліцензійних умов до суб'єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають специфічні організаційні, матеріально-технічні, виробничі, кадрові та інші вимоги.
68. З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу згідно з пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов стосуються не всіх без винятку «інших нормативно-правових актів та нормативних документів», а лише тих, які безпосередньо стосуються господарської діяльності з постачання природного газу.
69. Аналіз зазначених норм, дає підстави дійти висновку про те, що ліцензіати - суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері транспортування природного газу, зобов'язані дотримуватися, зокрема, вимог Кодексу ГТС та Типового договору № 2497, у тому числі, в частині збалансованості своїх портфоліо балансування, для чого зобов'язані вчиняти всі необхідні заходи, спрямовані на збалансованість свого портфоліо балансування протягом газової доби, в якій здійснюється надання послуг транспортування природного газу. При цьому положеннями Кодексу ГТС та Типового договору № 2497 передбачено можливість вчасного врегулювання замовниками послуг транспортування своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів. Дотримання вищезазначених вимог є обов'язком суб'єкта господарювання, за умови здійснення ним господарської діяльності з постачання природного газу на підставі ліцензії, а тому Кодекс ГТС та Типовий договір № 2497 є нормативно-правовими актами, які містять специфічні вимоги у сфері провадження господарської діяльності з постачання природного газу, відтак, їх порушення може вважатися порушенням Ліцензійних вимог, відповідальність за яке передбачена статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу».
70. Виявлене відповідачем допущення ТОВ «Енерджі Трейд Груп» порушення у вигляді незбалансування портфоліо балансування, а саме: провадження протягом січня 2020 року діяльності з постачання природного газу, обсяг постачання склав - 19 196,063 тис.м3 та нездійснення оптового продажу природного газу, що ТОВ «Енерджі Трейд Груп» не оспорюється, свідчить про порушення позивачем вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов.
71. Частинами першою та другою статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та на умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
72. Разом з цим, пунктом 3 Постанови НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015, якою затверджений типовий договір, встановлено вимогу до суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою.
73. Як вже зазначалось судом, пунктом 4 розділу IV Типового договору № 2497 передбачено, що замовник зобов'язаний вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування.
74. Враховуючи наведене, укладення між ТОВ «Енерджі Трейд Груп» і ТОВ «Оператор ГТС України» Договору транспортування не звільняє Товариство від виконання ним обов'язків, визначених законодавством та положеннями Типового договору. При цьому, враховуючи вимоги Постанови НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015, усі договірні відносини суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування, зокрема, природного газу, повинні відповідати затвердженому Типовому договору № 2497.
75. З огляду на те, що допущення порушення у вигляді незбалансування портфоліо балансування не заперечується позивачем, доводи заявника про відсутність підстав для притягнення ТОВ «Енерджі Трейд Груп» до відповідальності за порушення вимог, передбачених, в тому числі, Типовим договором № 2497, є безпідставними.
76. При цьому, продаж позивачем позитивного добового небалансу та отримання плати за небаланс не передбачає відповідальності за вчинене ним порушення, натомість встановлене положеннями Типового договору № 2497 з метою надання оператору належного фінансового забезпечення, що також є одним із обов'язків замовника.
77. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що продаж позитивного добового небалансу та отримання плати за небаланс не спростовує протиправність дій ТОВ «Енерджі Трейд Груп» щодо несвоєчасного збалансування свого портфоліо.
78. Крім того, застосований відповідачем штраф - це передбачена законодавством санкція за допущене порушення вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору № 2497 у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
79. Вказаний вид відповідальності не пов'язаний із дотриманням заявником умов укладеного між ним і ТОВ «Оператор ГТС України» Договору транспортування в частині сплати вартості щодобових небалансів, натомість стосується неналежного виконання позивачем обов'язків, покладених на нього Ліцензійними умовами, Кодексом ГТС та Типовим договором № 2497.
80. За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскаржувана постанова щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 2.1 Ліцензійних умов в частині дотримання вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу та положень пункту 4.1 Типового договору № 2497 у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування, прийнята з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а відтак є правомірною.
81. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, надав оцінку оскаржуваній постанові лише в частині правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 2.1 Ліцензійних умов. Поряд із цим, суд апеляційної інстанції не надав оцінки застосованій до позивача санкції за вказане порушення в частині її пропорційності та ефективності вчиненому порушенню, обґрунтованості розміру, не перевірив доводів позивача щодо неврахування відповідачем при її призначенні серйозності і тривалості правопорушення, його наслідків для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, поведінку суб'єкта господарювання.
82. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає таке.
83. За порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, Регулятор у межах своїх повноважень приймає рішення про накладення на суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, штрафу від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону № 329-VIII).
84. У постанові від 30.09.2020 у справі № 300/775/19 Верховний Суд вказав, що НКРЕКП має право застосовувати максимальний розмір санкції, передбаченої статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу», але при цьому повинна враховувати поведінку суб'єкта господарювання та дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
85. Доказами у справі має підтверджуватися, що відповідач врахував поведінку суб'єкта господарювання, оскільки недотримання цього свідчить про порушення принципів пропорційності та ефективності санкцій при притягненні позивача до відповідальності за правопорушення, передбачене підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 120/1139/19-а).
86. У постанові від 04.05.2022 у справі № 620/2718/20 Верховний Суд роз'яснив, що принцип «пропорційності порушення та покарання» накладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок при визначенні розміру санкції обґрунтувати у своєму рішенні ступінь тяжкості правопорушення та його небезпечність.
87. У постанові від 07.03.2023 у справі № 120/12786/21-а Верховний Суд зазначив, що хоча визначення розміру штрафної санкції є прямою компетенцією НКРЕКП, проте при її встановленні має бути забезпечений баланс між негативними наслідками для позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також враховані всі обставини перевірки та виявлених порушень.
88. Отже, перевіряючи рішення НКРЕКП про застосування до суб'єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкції, передбаченої пунктом 2 частиною другою статті 22 Закону № 1540-VIII, суд має виходити з того, що:
- розмір штрафу має відповідати ступеню тяжкості правопорушення та забезпечити баланс між негативними наслідками для суб'єкта господарювання та цілями, на досягнення яких спрямоване рішення;
- при накладанні санкцій обов'язково має бути враховано поведінку суб'єкта господарювання, обставини правопорушення та його наслідки;
- застосування санкції має бути ефективним та забезпечувати стримуючий вплив для запобігання порушенням надалі.
89. Вказаний висновок узгоджується із висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 120/13093/23.
90. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не дослідив обставин правопорушення допущеного позивачем, його обсяг та тривалість, не перевірив чи були допущені негативні наслідки та чи заперечував позивач щодо фактів вчинення порушення, не співставив ступінь тяжкості вчиненого правопорушення із розміром накладеного штрафу.
91. Отже, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не було дотримано норм процесуального права в частині належного з'ясування всіх обставин справи.
92. Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
93. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
94. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
95. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
96. Під час нового розгляду справи суду слід надати належну правову оцінку предмету спору за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України та прийняти на цій підставі мотивоване рішення.
97. Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 скасувати.
Справу № 640/6249/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: А.І. Рибачук
Л.В. Тацій