10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 440/5552/24
адміністративне провадження № К/990/49518/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року
у справі № 440/5552/24
за позовом Комунального підприємства «Миргородводоканал» Миргородської міської ради
до Головного управління ДПС у Полтавській області,
третя особа: Комунальне підприємство «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
01 грудня 2025 року до Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему "Електронний суд" 29 листопада 2025 року.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 01 жовтня 2025 року залишив без руху, надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало те, що наведене скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень було недостатнім для відкриття касаційного провадження відповідно. Ухвалою від 28 жовтня 2025 року Верховний Суд продовжив скаржникові строк для усунення недоліків на 5 днів, визнавши, що уточнена касаційна скарга не в повному обсязі усувала виявлені недоліки: так і не містила обґрунтування незгоди з судовими рішеннями в частині висновків, які стосуються рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; відсутнє було й обґрунтування незгоди з судовими рішеннями в частині висновків про скасування податкового повідомлення-рішення №00105742407 в межах застосування штрафних санкцій (наявність/відсутність умислу в діях позивача); розділ, який стосується рентної плати за спеціальне водокористування, зводився до цитування висновків Акта перевірки з окремим виділенням деяких речень; розділ, який стосується податкового кредиту і витрат (операції з ТОВ «НВП «УКРГЕОЛОГСТРОМ», ТОВ «КвінтісПром 12») містив лише цитування окремих норм законодавства. Ухвалою від 18 листопада 2025 року Верховний Суд касаційну скаргу повернув, оскільки на виконання вимог суду від скаржника жодних заяв чи клопотань не надходило.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст в межах недоліків, на які неодноразово вже звертав увагу Верховний Суд, є майже ідентичним до попередніх редакцій касаційної скарги, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Більш того, в ухвалі від 01 жовтня 2025 року Суд роз'яснив скаржникові обов'язкові умови, які мають бути зазначені в касаційній скарзі у випадку її подання на відповідній підставі, що дає змогу виокремити чітку правову позицію скаржника в межах кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеними. Однак, таких вимог ГУ ДПС так і не виконало.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі №440/5552/24 за позовом Комунального підприємства «Миргородводоканал» Миргородської міської ради до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа: Комунальне підприємство «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова