10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 160/3236/25
адміністративне провадження № К/990/34219/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Стеценко С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 (судді: Чередниченко В.Є., Іванов С.М., Шальєва В.А.)
у справі № 160/3236/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку відповідно до рішення суду №160/9333/24 та обмеження розміру пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів, встановлених постановою КМУ №1 від 03.01.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити перераховану пенсію по рішенню суду №160/9333/24 року без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів з 01.01.2025, встановлених постановою КМУ №1 від 03.01.2025 у розмірі 46520 грн.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 покликався на те, що дії відповідача щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», якою введені обмежувальні коефіцієнти, суперечать вимогам законодавства на отримання позивачем пенсії у нарахованому розмірі.
Судами встановлено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років, як працівнику органів внутрішніх справ, у відповідності до вимог Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №160/9333/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нарахуванні та виплаті позивачу з 01.03.2024 пенсії з обмеженням максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати, нараховувати та виплатити позивачу з 01.03.2024 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році» , з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №160/9333/24 набрало законної сили 11.12.2024.
З доданої до матеріалів справи копії перерахунку пенсії по пенсійній справі позивача станом на 01.12.2024 вбачається, що підсумок пенсії позивача з надбавками становив 46520 грн.
З копії перерахунку пенсії по пенсійній справі позивача станом на 01.01.2025 вбачається, що підсумок пенсії позивача становить 30193,47 грн, з урахуванням пониження суми згідно з постановою КМУ №1.
На відповідне звернення позивача відповідач листом від 29.01.2025 №5189-2765/М-01/8-0400/25 повідомив, що в січні 2025 року позивачу виплачено пенсію у розмірі 30 193,47 грн, який обчислено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №160/6516/24 з урахуванням вимог Закону №4059-ІХ та постанови КМУ №1.
Також відповідач повідомив, що з 01.02.2025 пенсія буде виплачуватись у розмірі 30589,91 грн, який обчислено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №160/9333/24 з урахуванням вимог Закону №4059-ІХ та постанови КМУ №1.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром при перерахунку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №160/9333/24 та обмеження розміру пенсії з 01.01.2025 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №160/9333/24, без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів з 01.01.2025, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також суд першої інстанції керувався тим, що у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Встановивши, що Законом №2262-ХІІ і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, суд вважав, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови КМУ №1 від 03.01.2025.
Враховуючи, що пенсія позивача на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №160/6516/24, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №160/9333/24 має нараховуватись та виплачуватись ГУ ПФУ в Дніпропетровській області без обмеження максимальним розміром, суд дійшов висновку, що положення Постанови №1 не можуть бути застосовані до пенсії позивача.
В частині вимог про проведення нарахування та виплати позивачу пенсії в конкретному розмірі, суд зазначив про некоректність таких вимог, оскільки визначення конкретного розміру пенсії належить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №160/3236/25 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням встановлених коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки розмір пенсії позивача станом на 01.01.2025 перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно, відповідач правомірно застосував положення ст.46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та звернувся з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21, від 11.12.2024 у справі №400/3715/23.
Також покликається на те, що у період дії в Україні воєнного стану не можуть бути обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені ст.46 Конституції України.
Позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї додатками доставлено до електронного кабінету відповідача 09.0.92025 о 01:00, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
Ключовим у цій справі є законність застосування при перерахунку розміру пенсії особи, яка перебувала на військовій службі та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови КМУ № 1, якими передбачено виплату таких пенсій із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, що призводить до обмеження розміру такої.
Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом №2262-ХІІ.
Згідно з частинами першою та третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону № 1058-IV.
Зміни до Закону № 2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою №1), не вносилися.
Водночас, відповідно до ст.46 Закону №4059-IX встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1, яка застосовується з 01.01.2025, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд у справі №120/1081/25 (постанова від 11.09.2025), вирішуючи питання законності застосування коефіцієнтів, визначених постановою КМУ №1 від 03.01.2025, до сум пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, дійшов наступних висновків:
«Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
56. Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати ОСОБА_2 пенсії з 01 січня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим є протиправними.
57. Застосувавши нормативно-правові акти, які не урегульовають умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, протиправно обмеживши право позивача на належний соціальний захист, ГУ ПФУ у Вінницькій області вийшло за межі наданих повноважень, що є беззаперечною підставою для визнання протиправними його дій щодо перерахунку пенсії позивача.».
У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перерахунку пенсії такого числа відповідачем застосовано передбачені Постановою №1 понижуючі коефіцієнти, що призвело до зменшення належної позивачу пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII.
За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду у справі №120/1081/25, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача з 01.01.2025 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та прийняв рішення про задоволення позовних вимог.
Покликання суду апеляційної інстанції в обґрунтування своїх висновків на положення підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України є безпідставним, оскільки Постанову №1 КМУ прийнято не на його виконання, а на виконання статті 46 Закону №4059-ІХ.
Також безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що статтею 46 Закону 4059-ІХ змінено соціально-економічні права, оскільки цією статтею лише передбачено, що окремі пенсії виплачуються із застосуванням до суми перевищення пенсій певних коефіцієнтів.
При цьому, статтею 46 Закону 4059-ІХ не визначено, що це за коефіцієнти і що такі коефіцієнти повинні бути саме понижуючими. Кабінет Міністрів України уповноважено лише на визначення розміру і порядку застосування таких коефіцієнтів.
Таким чином, визначивши у Постанові №1 коефіцієнти, КМУ, хоч і зазначив, що він діє на виконання статті 46 Закону 4059-ІХ, однак насправді, не маючи від законодавця відповідних повноважень, фактично на власний розсуд визначив їх як понижуючі, що призвело до зменшення розміру призначених пенсій.
Відповідно до частини 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції, яким скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, необхідно скасувати, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 - залишити в силі.
Керуючись статтями 341, 345, 352, 356 КАС України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 у справі № 160/3236/25 скасувати.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №160/3236/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
С.Г. Стеценко