09 грудня 2025 року
м. Київ
справа №620/2018/25
адміністративне провадження № К/990/49751/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 620/2018/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.12.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №620/2018/25.
З поданих матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що 20.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2020 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2022 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2025, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025, позовну заяву повернуто ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтувань щодо новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин, у зв'язку з чим колегія суддів констатує, що позивачкою не наведено доводів на підтвердження того, що судове рішення Верховного Суду за наслідками розгляду її скарги матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №620/2018/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду