Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7542/25
Провадження № 2-о/711/222/25
08.12.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
присяжних Мащенко К.О., Котельнікова Ю.М.
при секретарі - Бутовській Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи безвісті відсутньою, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою, у якій просить оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , безвісти відсутнім; заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом було встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, внаслідок чого, ухвалою суду від 04.09.2025, залишено без руху.
19.09.2025 заявником, через свого представника - адвоката Голубчика І.В., надано до суду підтвердження належного виконання вимог, визначених ухвалою від 04.09.2025, які прийняті судом.
Ухвалою суду від 29.09.2025 заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Визначено проводити розгляд даної справи за правилами окремого провадження.
04.11.2025 до суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 , які подані 04.11.2025 представником за довіреністю - ОСОБА_2
10.11.2025 до суду надійшли письмові пояснення заінтересованої особи - Міністерства оборони України, які подані 10.11.2025 представником за довіреністю - Кучмою А.Г. Просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи безвісті відсутньою.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Голубчик І.В. повторно не з'явилися, хоча судом повідомлялися у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи.
19.11.2025 та 04.12.2025 на адресу суду надійшли письмові заяви заявника ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи, у зв'язку, як вказано, з життєвими сімейними обставинами, що не дають можливості їй взяти участь у судових засіданнях. Водночас, заявником не наведено підстав поважності причин її неявки у призначені судові засідання та, відповідно, не надані докази щодо підтвердження якихось обставин.
Таким чином, судом визнано причини неодноразової неявки заявника в судові засідання неповажними.
Крім того, слід зазначити, що стороною заявника не надано до суду жодних заяв/клопотань про можливість розгляду справи за її відсутності. Також, слід зазначити, що заявник бере участь у розгляді справи через свого представника адвоката Голубчика І.В. Між тим, в ці судові засідання представник заявника адвокат Голубчик І.В. не з'явився, не повідомив про поважність причин своєї неявки та не надав до суду заяви про можливість розгляду справи за його відсутності.
У судове засідання заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас, у письмових поясненнях від 04.11.2025, які подані 04.11.2025 представником за довіреністю - Лопаткою В.М., зазначено про можливість розгляду справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У судове засідання заінтересована особа - Міністерство оборони України не з'явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
Враховуючи думку учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.
Як передбачено ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Заявник неодноразово, завчасно повідомлялася про всі призначені судові засідання у цій справі, зокрема на 29.10.2025, 21.11.2025, 08.12.2025, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду. Так, 09.10.2025 за адресою проживання заявника, що вказана у заяві та інших документах, була направлена рекомендованим листом з повідомленням (АТ «Укрпошта» ШКІ - R067016649764) судова повістка про судове засідання на 29.10.2025 разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та пам'яткою про права і обов'язки учасників справи. Це поштове відправлення отримане заявником 15.10.2025. За даними протоколу судового засідання № 5357658 від 29.10.2025 вбачається, що заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Голубчик І.В. брали участь в означеному судовому засіданні та інформувалися судом про його відкладення до 21.11.2025.
До того ж, 29.10.2025 заявник ОСОБА_1 подала до суду письмову заявку про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення.
Враховуючи вказану вище заявку ОСОБА_1 та положення ч. 13 ст. 128 ЦПК України, судові повістки про виклик до суду на судові засіданні, які призначалися на 21.11.2025 та 08.12.2025, направлялися судом останній з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання текстового повідомлення на номер мобільного телефону ( НОМЕР_1 ), який зазначено в заявці від 29.10.2025, як номер засобу зв'язку, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» (отримала виклики 29.10.2025 та 24.11.2025, відповідно).
При цьому, жодного разу ОСОБА_1 належним чином, відповідно до вимог процесуального законодавства, не повідомила суду про поважність причин своєї неявки в судові засідання.
Крім того, представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Голубчик І.В., неодноразово, завчасно повідомлявся про призначені судові засідання по даній справі на 29.10.2025, 21.11.2025, 08.12.2025, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду до його електронного кабінету у системі «Електронний суд», про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного документу від 10.10.2025, 30.10.2025 та 25.11.2025.
Частиною п'ятою статті 130 ЦПК України визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Отже, у контексті положень ст.ст. 128-131 ЦПК України, суд вважає, що повідомлення сторони заявника про судові засідання відбулося належним чином.
Слід також зазначити, що згідно зі ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи.
Відповідно до правових висновків, які висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 990/307/23 (номер провадження 11-51заі25), суд має вжити всіх необхідних заходів для повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом надсилання судової повістки на альтернативні адреси, зазначені позивачем, а також на електронну пошту та телефонограмою.
Враховуючи зазначене вище, судом вжито додаткові заходи щодо повідомлення заявника іншими альтернативними засобами, що були зазначені нею в заяві.
Так, незважаючи на відсутність письмової заявки про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення, заявник завчасно повідомлялася про призначене судове засідання по даній справі на 29.10.2025, шляхом надсилання текстового повідомлення на мобільний номер телефону ( НОМЕР_1 ), який зазначено в заяві, як номер засобу зв'язку, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber» (отримала виклик 09.10.2025).
Суд зауважує на тому, що повідомивши суду адресу місця свого проживання, а також номер телефону, заявник мала вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їй судового провадження і долю її власної заяви, та мала усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених нею засобів комунікації.
Таким чином, судом встановлено, що заявник та її представник до суду повторно не з'явилися, не поінформувавши суд про поважність причин неявки у засідання, не повідомили і не надали заяв про розгляд справи за їхньої відсутності, як і відсутні заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та/або у приміщенні іншого суду.
За таких обставин, судом визнано факти неявки сторони заявника у судові засідання по справі, як такі, що відбулися без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч. 1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», у силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач (у даному випадку - заявник) насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача (у даному випадку - заявника) є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України, є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас, правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву (у даному випадку - заяву) особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження (у даному випадку - окреме провадження), своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки заявника до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлені на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а заявник, при цьому не з'являється у призначені судові засідання.
З огляду на наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що заявник, будучи завчасно неодноразово повідомленою про судові засідання у справі, не є заінтересованою у судовому вирішенні справи за її заявою; нею не подано заяви про розгляд справи за її відсутності; не повідомлено про поважність причин неявки в судові засідання, не надані підтвердження поважності причин неявки; клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції подано не було, а тому заяву про оголошення фізичної особи безвісті відсутньою слід залишити без розгляду, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Крім того, у суді наявна технічна можливість забезпечити можливість учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чим, зокрема заявник/її представник не скористалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
При прийнятті цього судового рішення судом також враховані висновки, які висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 711/7486/19.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 257-261, 293, 294, 306-308, 353-355 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи безвісті відсутньою, - залишити без розгляду з-за повторної неявки в судове засідання заявника/його представника.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 10.12.2025.
Головуючий суддя С.М. Позарецька
Присяжні Ю.М. Котельніков
К.О. Мащенко