Справа № 240/7646/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
10 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101000/2024/000015/2 від 24.01.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці №UA101020/2024/000053 від 24.01.2024.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101000/2024/000015/2 від 24.01.2024.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці №UA101020/2024/000053 від 24.01.2024.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "Сенаторавто" 15.07.2019 уклало Контракт купівлі-продажу №15/07/19-SA з компанією «Inter Tap s.c. I.Binda, M.Binda, Inter Tap sp. z o.o.» (Польща), предметом якого є ПВХ шкірзамінник (далі - Товар) із доповненнями (а.с.27-38).
Відповідно до істотних умов Контракту Продавець зобов'язується поставити у власність (продати), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити (купити) ПВХ шкірзамінник (Товар). Загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови постачання, а також інші характеристики зазначені в інвойсах або специфікаціях, які є невід'ємною частиною до Контракту.
Умови поставки Товару: згідно Інкотермс 2010 FCA Pisarzowice. Умовами платежу: Покупець здійснює 100% передоплату від загальної суми проформи інвойсу.
На виконання вище вказаного Контракту позивач придбав в компанії «Inter Tap s.c.I.Binda, M.Binda, Inter Tap sp. z o.o.» Товар - шкірзамінник ПВХ (текстильний матеріал з полімерним покриттям (пористим полівінілхлоридом, який містить складний пластифікатор), яке спостерігається неозброєним оком: - шкірзамінник ІІ гатунок, в кількості 3513,05 м.пог., 5555,923 м.кв., використовується для оздоблення салонів автотранспортних засобів. Виробник «Inter Tap s.c.Ilona Binda, Mateusz Binda, Inter Tap sp.z o.o. », на загальну суму 11633,87 Євро.
Вказаний товар був доставлений на територію України на адресу ТОВ "Сенаторавто", згідно Заявки №18/01/24 від 18.01.2024 до Договору на транспортне перевезення вантажів №18012024 від 18.01.2024 (а.с.59-64).
Для митного оформлення Товару, позивач уповноважив бути його представником у митних органах ТОВ «Брок Імекс» (Договір про надання послуг по декларуванню товарів №011123 від 01.11.2023).
Так, для митного оформлення випуску чи пропуску товарів, до Житомирської митниці, уповноваженою особою подано митну декларацію від 22.01.2024 №24UA101020002351U0 на товар: шкірзамінник ПВХ (текстильний матеріал з полімерним покриттям (пористим полівінілхлоридом, який містить складний пластифікатор), яке спостерігається неозброєним оком: - шкірзамінник ІІ гатунок, в кількості 3513,05 м.пог., 5555,923 м.кв., використовується для оздоблення салонів автотранспортних засобів. Виробник «Inter Tap s.c.Ilona Binda, Mateusz Binda, Inter Tap sp.z o.o.», на загальну суму 11633,87 Євро (а.с.96-97).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт купівлі-продажу №15/07/19-SA від 15.07.2019 та Доповнення №2 від 05.12.2020, Доповнення №3 від 01.12.2022 (а.с.28-38), пакувальний лист від 17.11.2023 (а.с.39-46), рахунокпроформу №2042/MAG/11/2023 від 09.11.2023 (а.с.47), рахунокфактуру №547/MAG/11/2023 від 23.11.2023 (а.с.48), автотранспортну накладну (CMR) (а.с.50), сертифікат про походження товару №PL/MF/AR 0389930 від 19.01.2024 (а.с.51), банківський платіжний документ №206JBKLNB від 23.11.2023 (а.с.52) та протокол банку про оплату №206 від 23.11.2023 (а.с.53-54), рахунок №5 від 19.01.2024 про надання послуг з міжнародних вантажних перевезень за маршрутом Пісажовіце (Польща)-Бердичів (Україна) (а.с.55), довідку про транспортно-експедиційні послуги №5 від 19.01.2024 (а.с.56), договір про надання послуг митного брокера №011123 від 01.11.2023 з додатком №1 (а.с.65-67), договір на транспортне перевезення вантажів №18012024 від 18.01.2024 (а.с.59-63), копію митної декларації країни відправлення №24PL335010Е0058156 від 19.01.2024 (а.с.68-69). У поданій митній декларації №24UA101020002351U0 від 22.01.2024 митна вартість товару позивачем була визначена за ціною Контракту, щодо товару, який імпортується (основний метод).
Розглянувши подані Товариством документи на підтвердження митної вартості документи, відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації (для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товару); прайслист виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
У відповідь на запит позивачем додатково надіслано до митного органу Житомирської митниці наступні документи: довідку про транспортніекспедиційні витрати від ФОП ОСОБА_1 за вих. №5/1 від 23.01.2024 (а.с.57); прайслист від 01.11.2023 (а.с.70, 82); каталог товару від 01.11.2023 (а.с.71-76); експертний висновок Житомирської ТТП за №В-76 від 23.01.2024 (а.с.77-79); комерційну пропозицію №2042 від 03.11.2023 (а.с.80-81, 84); прибуткову накладну №194 від 28.10.2020 на аналогічний товар (а.с.89); заявку на перевезення №18/01/24 від 18.01.2024 (а.с.64); опис до комерційної пропозиції №2042 (а.с.85-86).
Після дослідження додатково наданих декларантом документів, відповідачем здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього Житомирською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000015/2 від 24.01.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/000053 від 24.01.2024 (а.с.100-102).
З метою отримання товару у вільний обіг на митній території України внесено фінансову гарантію та подано нову декларацію 24UA101020002680U6 від 24.01.2024 у якій вказаного про фінансові гарантії згідно «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №651 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684.
Відповідно, у митній декларації 24UA101020002680U6 від 24.01.2024 у графі 47 навпроти сум різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України зазначено код 55 сума 30834,08 грн.
У графі 48 зазначено кінцевий термін дії гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України - 23.04.2024.
Вважаючи картку відмови Житомирської митниці та рішення про коригування митної вартості незаконними та протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 5 статті 53 Митного кодексу України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд першої інстанції встановлено, що надані до Житомирської митниці документи містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Так, згідно банківської платіжної інструкції №206JBKLNB від 23.11.2023 та банківського протоколу №206 до даної платіжної інструкції, згідно рахунку проформи №2042/MAG/11/2023 від 09.11.2023, рахункуфактури №547/MAG/11/2023 від 23.11.2023, комерційної пропозиції №2042 від 03.11.2023, де чітко вказано вартість товару та загальну суму сплати за товар, а саме в сумі 11633,87 Євро.
Відповідач зазначив, що надані при митному оформленні рахунок-фактура (інвойс) №547/MAG/11/2023 від 23.11.2023, рахунок проформа №2042/MAG/11/2023 від 09.11.2023, копія митної декларації країни відправлення №24PLPL335010Е0058156 від 19.01.2024, які містили відомості про ціну продажу товару, були надані без перекладу на українську мову.
При цьому, під час переписки з декларантом були надані рахунок проформа №2042/MAG/11/2023 від 09.11.2023, копія митної декларації країни відправлення №24PLPL335010Е0058156 від 19.01.2024, проте зазначені документи були підготовлені з порушенням підходів, передбачених нормативними актами, та не могли однозначно засвідчувати достовірність відомостей, які в них наведені. Крім того, переклад копії митної декларації країни відправлення №24PLPL335010Е0058156 від 19.01.2024 було надано у неналежній якості зображення нечітке, ділянки тексту розмиті.
На запит Житомирської митниці надавалися переклад документів, а саме: копія митної декларації країни відправлення №24PL335010E0058156 від 19.01.2024, рахунок проформа №2042/MAG/11/2023 від 09.11.2023 та зокрема і опис до пропозиції №2042 від 29.11.2020. Переклад вище зазначених документів здійснювався перекладачем ОСОБА_2 , який здійснив напис на документі «згідно з оригіналом» із зазначення номеру диплому, який засвідчує той факт, що дана особа дійсно володіє знаннями як перекладача, на документах перекладач вірність перекладу засвідчив своїм підписом та поставлено печатку підприємства. Переклад копії митної декларації №24PL335010E0058156 від 19.01.2024 надано до Житомирської митниці в належній якості, такої ж якості документ долучено до позовної заяви. Твердження Житомирської митниці про те, що невірно засвідчений переклад документу - не являється підставою того, щоб здійснювати розмитнення товару за резервним методом.
Стосовно доводів митного органу, що наданий прайслист від 01.11.2023 не містить цінової інформації щодо всього асортиментного переліку товару, що зазначений у пакувальному листі від 17.11.2023, що є специфікацією до інвойсу № 547/MAG/11/2023 від 23.11.2023 та рахунку-проформи №2042/MAG/11/2023 від 09.11.2023, суд зазначає наступне.
Як і в прайслисті від 01.11.2023 так і в пакувальному листі від 17.11.2023 наявні всі відомості щодо асортиментного переліку товару, однак в пакувальному листі даний перелік товару зазначений з більш розширеними параметрами товару, що поставляється (рулони мають різну ширину та вагу).
Крім того, і у прайс-листі від 01.11.2023, і у проформі №2042/MAG/11/2023 від 09.11.2023, і у комерційній пропозиції №2042 від 03.11.2023, в описі до пропозиції - зазначено одну і ту ж саму цінову інформацію щодо поставленого товару, отже будь які розбіжності щодо ціни товару відсутні.
Стосовно доводів відповідача, що додатково надана прибуткова накладна №194 від 28.10.2020, в якій міститься інформація про оприбуткування подібного товару попереднього митного оформлення не може бути використана для підтвердження ціни товару. Зазначений товар був оформлений на підставі МД №UA100550/2020/130450 від 28.10.2020 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, який був заявлений декларантом самостійно, а вартість 1 м. товару при цьому становила 4,36 євро, що не відповідає задекларованій фактурній та митній вартості оцінюваної партії товару, то суд зазначає наступне.
Декларантом надано на підтвердження ціни товару прибуткову накладну №194 від 28.10.2020. Дана прибуткова накладна не може братися до уваги, так як відповідно до МД №UA100550/2020/130450 від 28.10.2020, оскільки Товариством було придбано товар зовсім інший товар, а саме: трикотажне полотно, вибілене, виготовлене з синтетичних волокон з поліефіру 100%, із суцільним покриттям з одного боку пористим (комірчастим) полімерним матеріалом різних кольорів полівінілхлоридом, яке спостерігається неозброєним оком, не для промислового складання транспортних засобів, шкірзамінник Skaj 1 гатунок, шириною 1,55 м., що своїми параметрами не відповідає параметрам придбаного оспорюваного товару, так як останній є товаром ІІ гатунку. Проте, відповідно до прибуткової накладної №194 від 28.10.2020, товар - шкірзамінник ПВХ І гатунку було придбано за ціною 3,20 євро за 1 м. пог. та відповідно до МД №UA100550/2020/130450 від 28.10.2020 митне оформлення товару проводилося за основним методом без підняття вартості (МД №UA100550/2020/130450 від 28.10.2020 а.с.90-91).
Відповідач вважає, що додатково наданий експертний висновок В-76 від 23.01.2024 не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару. Відповідно до Національного стандарту №1 загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2013 №1440, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваних товарів ґрунтується на вартісні характеристики товарів лише із одного джерела «www.alibaba.com». При цьому експертом не проведено аналіз кон'юктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.
З даного приводу суд першої інстанції вірно зауважив, що наданий позивачем до митного органу Експертний висновок за №В-76 від 23.01.2024, виданий Житомирською Торгово-Промисловою палатою було складено відповідними фахівцями на підставі Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, відповідно до вимог: - Положення про загальний порядок надання послуг з цінової інформації торгово-промисловими палатами України, затвердженого рішенням Президії ТПП України від 30.01.2020 №52(4); - Методики проведення товарознавчої експертизи експертами торгово-промислових палат в Україні СОУ 91.1-00016934-001:2005, затвердженої рішенням Президії ТПП України від 26.09.2005 №46(3).
Задачею експертизи було визначення ринкової вартості шкірзамінника для митних процедур. При оцінці продукції відповідним фахівцем ТПП було виконано дослідження пред'явлених документів, проведено консультацію з фахівцями та здійснено вивчення ринку. Експертами був зроблений моніторинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічного матеріалу, інформації Інтернет. Експерти використовували інформацію з сайтів, що зазначено у наданому до митниці Експертному висновку №В-76 від 23.01.2024. Вартість оцінюваних товарів ґрунтується на вартісні характеристики товарів не лише із одного джерела «www.alibaba.com» а й з сайту https://hurtownietapicerskie.pl.index.php?controller=stores, що являється польським сайтом. Зокрема, сайт «www.alibaba.com» є однією з найбільших глобальних торгових платформ для B2B (business-to-business) торгівлі. Заснована в 1999 році, Alibaba.com є частиною Alibaba Group, китайського конгломерату, що спеціалізується на ecommerce, роздріб, Інтернет та технологіях. На Alibaba.com покупці можуть знайти мільйони продуктів від постачальників з усього світу. Асортимент товарів включає все, від сировини до готових виробів, включаючи одяг, електроніку, меблі, косметику та багато іншого. Однією з ключових переваг Alibaba.com є її система верифікації постачальників, яка допомагає забезпечити безпеку та надійність операцій. Покупці можуть бути впевнені, що вони працюють з перевіреними та надійними постачальниками.
Доступ до інформації інтернет-сайтів, що зазначені у вище зазначеному експертному висновку являється загально доступним для всіх без винятку осіб, тому твердження, що долучені до митного оформлення додатки знаходяться в поганій якості, що немає можливості її перевірити, є безпідставним.
Слід зауважити, що експертом в експертному висновку В-76 помилково в п.5 вказано номер Контракту №15/07/19 замість правильного №15/07/19-SA, що є механічною помилкою. Висновок було виготовлено також на підставі наданих до експертизи рахункуфактури №547/MAG/11/2023 від 23.11.2023, проформи-інвойсу №2042/MAG/11/2023 від 09.11.2023, специфікації, які аналізувалися експертом Житомирської торгово-промислової палати при видачі експертного висновку.
Стосовно доводів відповідача, що довідка про транспортно-експедиційні витрати від 19.01.2024 №5 та рахунок №5 від 15.01.2024 не можуть бути використані в якості належних та допустимих доказів фактично понесених покупцем товару витрат на його транспортування до митного кордону України у зв'язку із тим, що не містить інформації про товар, що транспортувався, його найменування, вагу, кількість, тобто відомості, які могли свідчити про те, що подані документи стосуються перевезення саме оцінюваної партії товару, суд вірно вказав, що поставка вантажу на адресу вантажоодержувача здійснювалася на підставі договору на транспортне перевезення вантажів №18012024 від 18.01.2024 та на підставі Заявки №18/01/24 від 18.01.2024 (було подано під час митного оформлення), що є невід'ємною частиною до зазначеного Договору. У Заявці №18/01/24 від 18.01.2024 вказано дані про вантаж, а саме: шкірозамінник відповідно до інвойсу №547/MAG/11/2023 від 23.11.2023 (в даному інвойсі зазначено всі відомості про вантаж, зокрема: найменування, вагу, кількість, ціна). До митного органу додатково було надано довідку про транспортно-експедиційні витрати за №5/1 від 23.01.2024 та рахунок №5 від 19.01.2024, де в довідці зазначено маршрут перевезення та наявне посилання на заявку №18/01/24 від 18.01.2024, інвойс №547/MAG/11/2023 від 23.11.2023, у рахунку №5 від 19.01.2024 зазначено маршрут здійснення міжнародного вантажного перевезення. Крім того, у матеріалах справи міститься акт №5 здачіприймання робіт (надання послуг) від 24.01.2024, згідно заявки №18/01/24 від 18.01.2024 відповідно до договору №18012024 від 18.01.2024 (а.с.58).
Крім того, митним органом зазначено, що відповідно до автотранспортної накладної CMR б/н товар завантажено на транспортний засіб перевізника у Польщі 23.11.2023, тоді як товар пред'явлено до митного оформлення лише 22.01.2024 після спливу двох місяців з моменту транспортування товару. Згідно із умовами Договору №18012024 від 18.01.2024 на транспортне перевезення вантажів договірні відносини між перевізником та покупцем товару виникли після відвантаження оцінюваного товару на відправку в Польщі. На вимогу митного органу надано заявку №18/01/24 від 18.01.2024, яка свідчить про те, що імпортер замовив послугу з перевезення вантажу у січні 2024 року, тоді як товар був переданий перевізнику згідно із даними CMR у листопаді 2023 року.
На спростування вказаних доводів відповідача, позивачем вказано, що до митного органу було надано пояснення компанії «Inter Tap s.c.I.Binda, M.Binda» від 24.01.2024, в якому зазначено, що на момент створення інвойсу, завантаження планувалося на грудень 2023 року, проте через затримки черг на кордоні та проблемою із наявністю вантажних автомобілів, завантаження товару відбулося 19.01.2024 з негайним митним оформленням. CMR (транспортну накладну) б/н було виготовлено компанією Продавця товару «Inter Tap s.c.I.Binda, M.Binda» та в графі 21 даного документу, Продавцем зазначено не дату завантаження товару (19.01.2024), а дату виготовлення проформи інвойсу №547/MAG/11/2023 від 23.11.2023, відповідно до якого здійснювалося завантаження товару на авто.
Крім того, відповідачем зазначено, що згідно із умовами договору №18012024 від 18.01.2024 на транспортне перевезення вантажів, серед інших умов заявка повинна містити відомості про розмір та вагу, тип, кількість, умови перевезення. Такі відомості у поданій заявці відсутні. Таким чином, у митного органу є підстави вважати, що вище зазначений документ не стосується перевезення оцінюваної партії товару, а додатково надана довідка про транспортно-експедиційні витрати №5/1 від 23.01.2024 не відображає фактичні відомості про перевезення, а складена лише з метою усунення виявлених митним органом розбіжностей. Таким чином, на думку митниці, відомості про витрати на транспортування оцінювальних товарів не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Суд обгрунтовано не взяв зазначені вище доводи відповідача до уваги, оскільки в заявці на перевезення №18/01/24 від 18.01.2024, що є невід'ємною частиною до договору на транспортне перевезення вантажів №18012024 від 18.01.2024 зазначено всі відомості, які стосуються перевезеного товару, а саме: відомості про вантажовідправника, адресу завантаження, місце відправлення, відомості про вантажоодержувача товару, відомості щодо автомобіля, що здійснює перевезення вантажу, характер вантажу (шкірзамінник відповідно до інвойсу №547/MAG/11/2023 від 23.11.2023). Зазначений у заявці інвойс було надано перевізнику для ознайомлення ним щодо характеру вантажу). Тому вважати, що надані до митного органу документи, що підтверджують вартість перевезення вантажу, а саме: договір на транспортне перевезення вантажів №18012024 від 18.01.2024, заявка на перевезення №18/01/24 від 18.01.2024, рахунок на оплату №5 від 19.01.2024, довідка про транспортноекспедиційні витрати №5/1 від 23.01.2024, акт №5 здачіприймання робіт (надання послуг) від 24.01.2024, - не є підставою для визначення вартості витрат на транспортування оцінювальних товарів, є безпідставним. Вищезазначені документи у повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.
Крім того, відповідачем митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3. ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній ( визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №24UA209120001468Г8 від 19.01.2024 - Текстильний стоковий матеріал, дубльований полівінілхлоридом, який складається з шару пофарбованої тканини синтетичних ниток та шару пористого полівінілхлориду відтінків різних кольорів, з'єднаних між собою термообробкою у рулонах шириною 1,55-1,65 (середня 1,60 м), 2 сорт, (сток - з пошкодженнями різного характеру, а саме: неспівпадання кольорів та відтінків, не чіткий шаблон штампування, різного роду подряпини, діри, плями та інше, тобто продукція другого сорту і не може бути використана за цільовим призначенням в автомобільній промисловості першої категорії), тип EU Kunstleder LFM, Sopo: арт. EUKUNSTLED ERLFM-7981 м.п. -12769,60 м. кв. ; арт. EUKUNSTLED ERLFM-805 м. п. 1288 м. кв.; арт. EUKUNSTLED ERLFM-3523 м. п. 5636,80 м. кв.; арт. EUKUNSTLED ERLFM-4817,2 м. п. 7707,52 м. кв.. Загальна кількість 17126,20 м. п.. Загальна площа 27401,92 м. кв. Упаковані в рулонах на картонній гільзі/втулці обмотаних плівкою. Використовується виключно для оббивки салонів автомобілів. Торговельна марка BENECKE-KALIKO.DE.-2,98 євро за м. кв. з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті 7 Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
За приписами частини 1 статті 59 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частини 2 статті 59 Митного кодексу України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
За умовами частини 4 статті 59 Митного кодексу України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Крім того, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо), однак вказані відомості відповідачем у рішенні не наведені.
За викладених обставин, застосування відомостей щодо вартості ідентичних товарів, які були ввезені на підставі МД №24UA209120001468U8 від 19.01.2024 2,98 євро за м. кв. є таким, що порушує вимоги ст.59 Митного кодексу України.
Слід зазначити, що ТОВ "Сенаторавто" у січні 2020 року раніше було придбано у компанії «Inter Tap s.c.I.Binda, M.Binda, Inter Tap sp. z o.o.» ідентичний/аналогічний Товар - шкірозамінник ПВХ (текстильний матеріал з полімерним покриттям (пористим полівінілхлоридом, який містить складний пластифікатор), яке спостерігається неозброєним оком, не для промислового складання транспортних засобів: - шкірозамінник ІІ ґатунок, в кількості 6133,8 м.п., 9814,08 м.кв., використовується для оздоблення салонів автотранспортних засобів. Виробник «Inter Tap s.c.Ilona Binda, Mateusz Binda, Inter Tap sp.z o.o. », на загальну суму 14721,12 Євро, за ціною 2,40 євро за 1 м.пог. Для митного оформлення даного товару декларантом ОСОБА_3 було подано до митного органу МД №UA100550/2020/121145 від 30.01.2020 та митне оформлення товару було здійснено за основним методом без підняття вартості. На підтвердження чого в матеріалах справи міститься прибуткова накладна №ПН-0000004 від 31.01.2020 (а.с.91а) та МД №UA100550/2020/121145 від 30.01.2020 (а.с.92).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку окремо.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі №815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Подані позивачем до митної декларації документи, виходячи зі змісту частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.
Враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Таким чином, відповідачем не наведено обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Житомирська митниця протиправно оформила картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/000053 від 24.01.2024 та рішення про коригування митної вартості №UA101000/2024/000015/2 від 24.01.2024.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.