Справа № 127/21986/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бессараб Н.М.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
09 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, у якому просив суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2025, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі закрити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24.11.1992 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. 29.01.1993 позивач отримав військовий квиток серії НОМЕР_1 . В подальшому, 23.10.1998, при переосвідуванні, медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. Після початку військової агресії Росії на території України позивач обновив свої облікові дані, з'явившись до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать копії повісток з початку 2024 року, тобто, позивач до набранням законної сили Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 обновив свої облікові дані. Оскільки у зв'язку з психічною хворобою у позивача не було банківської картки, тому зареєструватись у мобільному застосунку «РЕЗЕРВ» він не мав можливості.Крім того, в червні 2024 року, позивач захворів на гепатит С і під час проходження ВЛК за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 , було підтверджено даний діагноз, що підтверджується копією консультативного висновку, де вказано про те, що перші ознаки виявлені 12.07.2024 під час проходження ВЛК та копією довідки ВЛК від 16.09.2024. З цього приводу позивач звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від військової служби, внаслідок чого заява була задоволена і було надано відстрочку від військової служби. 23.06.2025 позивача було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_4 та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки позивач порушив вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів уточнити свою адресу, номери та засоби зв'язку та інші персональні дані. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 винесена постанова від 04.07.2025 про визнання позивача винним та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді накладення штрафу в розмірі 17000 грн. Позивач вважає дану постанову протиправною, оскільки викладені у ній обставини не відповідають дійсності та фактичним обставинам, про які позивач зазначив вище, оскільки до зазначеного у постанові періоду, тобто з 18 травня по 17 липня 2024 року облікові дані позивача уже були оновлені, про що свідчать копії повісток ТЦК та СП. Якби позивач не оновив своєчасно дані, то був би оголошений у розшук. Позивач вважає, що винесення відносно нього зазначеної постанови стало наслідком небажання працівника ТЦК та СП перевірити його доводи та особову справу, а тому вважає, що дана постанова підлягає скасуванню.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовий квиток НОМЕР_1 був виданий ІНФОРМАЦІЯ_7 29.01.1993 (а.с. 10).
В період з 18.05.2024 по 16.07.2024 ОСОБА_2 не уточнив (оновив) свої військово-облікові дані, тому відносно нього 23.06.2025 складений протокол №3129 про порушення ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, в протоколі викладені письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких він зазначив, що до ТЦК прибував, проходив ВЛК та облікові дані оновлював. 04.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову №5007 про накладення на позивача стягнення за порушення ст. 210-1 ч. 3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню, оскільки не надано доказів на підтвердження неможливості оновити військово-облікових даних у зазначений законодавством термін (з 17.05.2024 по 16.07.2024) через органи ЦНАП або ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.
Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Згідно з абз. 3 підп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 19 Порядку № 1497 встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у позивача виник обов'язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити військово-облікові дані.
При цьому, починаючи з 17.07.2024, невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 04.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 полковником ОСОБА_3 було складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та на нього накладений штраф у розмір 17000 грн.
Колегією суддів встановлено, що підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало неуточнення ним облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.
Зі змісту оспорюваної постанови встановлено, що ОСОБА_2 ., у порушення вимог абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, у період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року, не оновив військово-облікові дані, в оскаржуваній постанові йдеться саме про неуточнення позивачем даних (адреси проживання, номеру телефону, адресу електронної пошти) протягом вказаного періоду, а не щодо не перебування позивача на військовому обліку чи відсутності його даних у відповідача.
Доказів протележного позивачем не надано.
У постанові зазначено дату розгляду справи, місце розгляду, посаду, звання та прізвище, ім'я по батькові особи, яка розглядає справу, особа, щодо якої розглядається справа, суть і обставини правопорушення, прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24.11.1992 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. 29.01.1993 позивач отримав військовий квиток серії НОМЕР_1 . В подальшому, 23.10.1998, при переосвідуванні, медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час на підставі ст.14-б (розлади психічної хвороби) Наказу № 260 від 09.09.1987. Після початку військової агресії Росії на території України позивач оновив свої облікові дані, з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать копії повісток з початку 2024 року, тобто, позивач до набранням законної сили Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 оновив свої облікові дані.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Разом із тим, позивач не вказує на об'єктивні причини, які б унеможливили виконання ним обов'язку уточнення своїх персональних даних у визначений законом строк, крім того позивач не надав доказів відомостей, що на момент винесення оскаржуваної постанови він не мав статусу військовозобов'язаного, матеріали адміністративної справи таких не містять.
Твердження позивача про те, що він визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час та встановлення вірусної хвороби гепатит С під час проходження ВЛК, суд до уваги не бере з огляду на наступне.
Відповідно до п.1, 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном. Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п.22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військовоисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, згідно з ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі; були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
З п.20.3 Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» встановлено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: «придатний», «непридатний», «потребує», «Тимчасово непридатний».
Відповідно до п.2 ч.1, ч.2 ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані , визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Станом на момент, коли військовозобов'язані повинні актуалізувати свої дані в період з 18.05.2024 року по 17.07.2024 року позивач не надав доказів на підтвердження того, що він пройшов ВЛК, за результатами якого визнаний непридатним до військової служби, та через це знятий з військового обліку. Так само, позивачем не надано доказів того, що він виключений з військового обліку за іншою, передбаченою законом підставою.
Для з'ясування обставин судом встановлено, що позивач долучив до позовної заяви фотокопію з мобільного додатку "Резерв +", відповідно до якої позивач оновив свої дані 29.06.2025 року(а.с.13).
Також долучено копію військового квитка № НОМЕР_2 (а.с.10) та копії повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.14-15).
Однак доказів уточнення у період з 18.05.2024 до 16.07.2024 включно своїх персональних даних позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим суд не бере до уваги доводи позивача, наведені в позові та апеляційні скарзі.
Доводи позивача про наявність у ТЦК та СП даних про нього, а також уточнення окремих даних до 18.05.2024, не свідчать про виконання позивачем обов'язку з оновлення даних, передбаченого Законом № 3633-ІХ, адже такий обов'язок може вважати виконаним лише шляхом актуалізації відповідних даних з 18.05.2024 по 16.07.2024. Таким чином, судом встановлено, що позивач є військовозобов'язаним, та перебуває на обліку, а тому має виконувати покладені на нього обов'язки.
Обґрунтовуючи безпідставність висновків про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, посилається на те, що під час розгляду протоколу №3129 від 23 червня 2025 року та винесення постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №5007 від 04.07.2025 його не було запрошено, розгляд справи відбувся за відсутності позивача та не було надано можливості скористатись правовою допомогою, що є порушенням вимог ст. ст.267-269 КУпАП, колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту долученого протоколу позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:50 год 04.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В протоколі наявний підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності з датою вручення 23.06.2025 року. Також написані власноруч пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу, відповідно до яких позивач зазначає, що до ТЦК та СП прибував, проходив ВЛК та облікові дані оновлював.
До протоколу долучено копію паспорта позивача та копію довідки ВЛК від 13.03.2025 року №2025-0313-1140.
В протоколі є відмітка про отримання копії примірника протоколу 23.06.2025 рік, що підтверджується підписом позивача.
Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП матеріали адміністративної справи не містять.
Отже, встановленими обставинами спростовуються доводи позивача стосовно неповідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів також не бере до уваги доводи позову про те, що позивач оновлював дані раніше, тому відповідач мав змогу отримати дані позивача з реєстрів, оскільки, як зазначено судом вище, норми чинного законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач не був позбавлений можливості до закінчення встановленого законодавством строку (до 16.07.2024 включно) скористатися іншим шляхом оновлення облікових даних. Також, позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо будь-якого способу уточнення/оновлення персональних даних в оскаржуваний період та виконання вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Сам лише факт наявності обставин, що є підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу, не звільняє позивача від обов'язку вчасно оновити свої персональні дані військовозобов'язаного.
Отже, доводи позивача не спростовують висновків суду щодо наявності в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова №5007 від 04.07.2025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП є законною та обгрунтованою.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Таким чином, судовим розглядом підтверджений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.