Справа № 560/18777/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
10 грудня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №220350002688 від 05.09.2024 про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язати провести з 01.09.2024 перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату від 29.03.2016 №0972/01, №0973/01, від 09.07.2021 №2174/01, №2175/01, №2176/01, №2177/01, №2178/01, №2179/01, № 2180/01, виданих ООО "Буренерго". В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не врахував вказані довідки про заробітну плату, видані підприємством, розташованим на території російської федерації. Водночас, на думку позивача, заробіток, зазначений у вказаних довідках, слід враховувати при обчисленні розміру його пенсії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №220350002688 від 05.09.2024 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням наданих ним довідок про заробітну плату.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2024 з урахуванням інформації про нараховану заробітну плату, яка міститься у наданих пенсійному органу довідках від 29.03.2016 №0972/01, №0973/01, від 09.07.2021 №2174/01, №2175/01, №2176/01, №2177/01, №2178/01, №2179/01, № 2180/01, виданих ООО "Буренерго" (з урахуванням раніше проведених виплат).
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 06.08.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримуючи пенсію за віком (за Списком №2) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
29.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 29.03.2016 №0972/01, №0973/01, від 09.07.2021 №2174/01, №2175/01, № 2176/01, № 2177/01, №2178/01, № 2179/01, № 2180/01, виданих ООО "Буренерго" російської федерації за період роботи з 01.04.1997 по 15.06.2019.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №220350002688 від 05.09.2024 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії згідно з вказаними довідками про заробітну плату на тій підставі, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 припинила свою дію для України з 19.06.2023, а російська федерація припинила свою участь у зазначеній угоді з 01.01.2023.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством.
Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), яка була чинною на час роботи позивача за кордоном, передбачала, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення міжнародних договорів передбачали, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснювалось згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводилось за законодавством держави, на території якої вони проживають.
За положеннями статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж. У випадку, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається, виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Відповідно до статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1). Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а за періоди роботи після 01 січня 2004 додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків. Відповідно до пункту 3 пункту 2.1 вказаного Порядку №22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку. Вказаним додатком затверджена форма довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, в якій, зокрема, вказується орган, що видав довідку, особа, якій довідка видана, суми заробітної плати та період, за який вона нарахована, а також підстава видачі довідки (назви первинних документів). Згідно з п. п. 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. При цьому, ненадання/ненадходження інформації щодо відрахованих сум єдиного соціального внеску до відповідного пенсійного фонду не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсійне забезпечення та врахування стажу за вказаний час роботи.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції (підпункт 13 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23 липня 2014).
Обов'язок отримання інформації від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків за періоди роботи особи після 01 січня 2004 в силу приписів Порядку №22-1 покладається саме на орган, що призначає пенсію, а не на особу пенсіонера. Нездійснення цього обов'язку або неотримання інформації з причин, які не залежать від волі пенсіонера, не є належною підставою для неврахування як стажу роботи за спірні періоди, так і заробітної плати (доходу), отриманої за періоди такої роботи.
Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в апеляційній скарзі на ч.3 ст.64 Закону №1056-IV та п.4.2 розділу IV Порядку №22-1 про те, що орган, який призначає пенсію, має право перевіряти обґрунтованість видачі підприємствами, установами та організаціями поданих для призначення пенсій документів та достовірність поданих відомостей про особу є безпідставними, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не визнавало подані позивачем документи про заробітну плату недостовірними.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що зміст довідок, виданих позивачу до початку широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України, які є у розпорядженні пенсійного органу, відображає суми заробітної плати позивача, отримані у відповідні періоди, інформацію про роботодавця (податкового агента), інформацію про сплату відрахувань до відповідних фондів та органів держави, на території якої позивач працював, в зв'язку з чим безпідставним є посилання апелянта, що він не може прослідкувати сплату страхових внесків за вказаний період.
При цьому, будь-яких належних доказів невідповідності змісту довідок, доказів їх недостовірності відповідачі не надали. Водночас, відсутність окремих документів або ненадання документів підприємством, на якому працював пенсіонер, не є підставою для настання для останнього несприятливих наслідків, за відсутності його вини у неможливості їх одержання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №348/463/17 та від 13.02.2020 у справі №523/19088/16-а.
Крім того, до позову надані розрахункові листи за відповідні періоди, з яких вбачається, що позивач отримував заробітну плату за виконувану ним роботу на підприємстві ТОВ "Буренерго" м. Новий Уренгой.
Суд виходить з того, що станом на час роботи позивача в районах крайньої півночі Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 була чинною і розповсюджувала свою дію на правовідносини, які стосувались права позивача на пенсійне забезпечення.
Водночас, відповідачі не надали доказів того, що вони проводили будь-яку обґрунтовану перевірку достовірності документів або даних, вказаних у них, звертались з відповідними запитами та листами або вчинили інші дії, спрямовані на уточнення обставин, які викликали сумніви.
Відтак, у цьому випадку позивач не може бути позбавлений права на врахування сум отриманої ним заробітної плати при обчисленні пенсії лише через неможливість перевірки довідок відповідними пенсійними органами або невчинення дій суб'єктами влади, які володіють відповідними повноваженнями.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням наданих ним довідок про заробітну плату.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2024 з урахуванням інформації про нараховану заробітну плату, яка міститься у наданих пенсійному органу довідках від 29.03.2016 №0972/01, №0973/01, від 09.07.2021 №2174/01, №2175/01, №2176/01, №2177/01, №2178/01, №2179/01, № 2180/01, виданих ООО "Буренерго" (з урахуванням раніше проведених виплат).
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не містить, у зв'язку з чим, враховуючи положення ст. 308 КАС України, суд апеляційної перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.