Справа № 545/5458/25
Провадження № 1-кп/545/660/25
10 грудня 2025 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників обвинуваченого: адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілої- адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м Полтава клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12025170000000784 від 26.09.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Халтурине, Карлівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого в АТ «Укргазвидобування», не одруженого, на утриманні осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого за ч. 3 ст. 286-1 КК України,-
На розгляді Полтавського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170000000784 від 26.09.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 21.11.2025 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 26.12.2025 року.
Прокурором в підготовчому судовому засіданні надане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці. В обґрунтування клопотання зазначила, що з метою застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення. А відповідно до ч. 4 ст. 74 КК України особа, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.Отже, можливість звільнення особи від покарання на підставі ст. ст. 74, 75 КК України не розповсюджуються на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, пов'язане порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керувала транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, невідворотність суворого покарання свідчить про наявність ризику переховування від суду;
-незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки потерпілими, свідками у кримінальному провадженні є місцеві мешканці міста, де проживає і сам обвинувачений, на яких він зможе вплинути, що приведе до зміни ними своїх показань.
Прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники- адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпіла ОСОБА_8 представник потерпілої- адвокат ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_7 також не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши доводи учасників процесу, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Статтею 194 КПК України визначено, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 21.11.2025 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 26.12.2025 року.
Згідно п.п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурором доведено наявність обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі обставини вчинення правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, визначених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи особу ОСОБА_4 , з метою запобігання вищезазначеним ризикам, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про необхідність продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
При вирішенні питання про продовження міри запобіжного заходу суд враховує також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст.ст. 193, 194, 196, 314-1, 315, 316, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту- задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, починаючи з 1.12.2025 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не залишати місце свого проживання під домашнім арештом без дозволу суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
У випадку порушення умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Виконання ухвали доручити Відділенню поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали 2 (два) місяці- до 07.02.2026 року включно.
Копію ухвали вручити негайно обвинуваченому, прокурору та направити до Відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали.
СуддяОСОБА_10