Справа № 545/4587/25
Провадження № 2/545/2693/25
"09" грудня 2025 р. м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участі секретаря Пінчук З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів в порядку регресу, -
ТДВ «Страхова група «Оберіг» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначивши, що 24.06.2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Audi A3», р/н НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та автомобіля марки «TOYOTA COROLLA», р/н НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.
Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, таким чином було встановлено факт, що відповідач під час настання дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Провадження в справі відносно відповідача за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - у зв'язку із закінченням строків, передбачених цим Кодексом. Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217675755 щодо транспортного засобу Audi А3, державний номер НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_2 . Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування Позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-217675755 у зв'язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . За полісом страхування № EP-217675755 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб- 0,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати. Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 109619,00 грн. Позивач, на виконання полісу страхування № EP-217675755, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 109619,00 грн., що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, позивач просять стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу суму сплаченого відшкодування у розмірі 109619,00 грн., штрафні санкції та судові витрати.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 23.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначене судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 про час та дату слухання справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надав, а також за наявності згоди позивача, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 26.11.2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі відносно за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення- у зв'язку із закінченням строків, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту постанови вбачається, що 24.06.2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Audi A3», державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків(а.с. 11-14). Постановою Полтавського апеляційного суду від 28.02.2025 року вищевказану постанову суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 15-18).
Згідно з нормою ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217675755 щодо транспортного засобу Audi А3, державний номер НОМЕР_5 , VIN-код НОМЕР_2 .
Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування Позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-217675755 у зв'язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу TOYOTA COROLLA, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . За полісом страхування №EP-217675755 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб- 0,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати. Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 109619,00 грн. (а.с. 22 звор. бік- 24, 25).
Позивач, на виконання полісу страхування №EP-217675755, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу TOYOTA COROLLA, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 109619,00 грн.(а.с. 25 звор. бік). ОСОБА_1 14.04.2025 року за вих. № 50652 була надіслана досудова вимога про виплату грошових коштів (а.с. 26), яка останнім проігнорована.
Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно дост. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчисленого розмір страхового відшкодування відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується матеріалами страхової справи. Матеріали страхової справи містять документи щодо порядку обчислення страхового відшкодування, складових та кінцевого результату.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України), відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Проте відповідач зазначені обставини суду не довів, належні та допустимі докази з цього приводу не представив.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), вказала, що приписи статті 625ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Верховний суд у Постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 760/5686/17 дійшов до наступного правового висновку: зобов'язання з відшкодування шкоди є грошовим, а так як воно грошове, то і на нього можна нараховувати платежі за прострочення виконання зобов'язання у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат.
Суд погоджується з розрахунки інфляційних витрат у розмірі 1866,12 грн., пені у розмірі 13685,86 грн., 3% річних- 1324,44 грн. (а.с. 29), а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши досліджені докази, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, на підставі поданих доказів, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що у даному випадку має місце страховий випадок, який підпадає під дію вказаного Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 16.07.2025 р. (а.с. 30-32), розрахунку витрат на правничу допомогу (а.с. 32), акту прийому-передачі наданих послуг (а.с. 33 звор. бік) витрати на професійну правничу допомогу адвоката складають 7300,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі № 922/445/19, дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвоката на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат на оплату правничої допомоги підлягає стягненню у розмірі 5000,00 гривень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с. 2).
Керуючись ст. 12, 141, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів в порядку регресу- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ЄДРПОУ: 39433769, суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 109619 (сто дев'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп., інфляційні витрати у розмірі 1866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн. 12 коп., пеню у розмірі 13685 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ЄДРПОУ: 39433769, витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 40 коп., витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т. О. Зуб