Ухвала від 09.12.2025 по справі 542/2140/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 542/2140/25

Провадження 2-н/542/367/25

09 грудня 2025 року селище Нові Санжари

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 32136,56 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу та просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 32136,56 грн.

Вивчивши матеріали заяви з доданими до неї документами, суддя прийшов до наступного висновку.

Так, відповідно до частини 2 статті 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 165 ЦПК України, у разі якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою , посадове становище якої не вказано, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Встановлено, що заяву про видачу судового наказу від імені ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогоз України» підписано її представником - адвокатом Павленком С.В. (а.с.5).

У свою чергу, договір про надання послуг щодо представництва інтересів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в судах України № 163-Госп-2024 від 03.06.2024 та додаткову угоду № 1 до цього договору від імені ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підписано Бєляєвим С.М. (а.с. 26-30). Довіреність на ім'я Павленка С.В. також підписана Бєляєвим С.М. У довіреності вказано, що Бєляєв С.М. діє на підставі Статуту ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Однак, до матеріалів заяви не надано будь-яких документів на підтвердження наявності повноважень у Бєляєва С.М. вчиняти дії від імені ТОВ «Газопостачальної Компанії «Нафтогаз України», в тому числі підписувати договір, предметом якого є, зокрема, представництво інтересів юридичної особи в суді.

Поряд з цим з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори є Кіндер Людмила Віталіївна.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що 29 грудня 2019 року набрав чинності Закон № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», згідно з яким частини третю і четверту статті 58 ЦПК України, частини третю та четверту статті 56 ГПК України і частини третю та четверту статті 55 КАС України викладено у новій редакції.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 зазначила, що підписант апеляційної скарги, який подав до суду копію довіреності, копію наказу про переведення його на посаду юрисконсульта, копію витягу з наказу про прийняття на роботу, копію наказу про переведення його на посаду юрисконсульта - не може вважатись повноважним представником, оскільки у вказаних документах зміст трудових (посадових) обов'язків підписанта не визначений. Зокрема немає інформації про те, що підписант повноважний діяти від імені позивача у судовому процесі. Тому він не міг на підставі довіреності, у якій є перелік повноважень представника, здійснювати згідно з частиною третьою статті 58 ЦПК України у редакції Закону № 390-IX самопредставництво юридичної особи, підписуючи позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги.

З огляду на такі висновки, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що слід закрити касаційне провадження з тих підстав, що касаційну скаргу підписав працівник позивача, який не підтвердив можливості діяти у справі за правилами самопредставництва юридичної особи, тобто не надав підтвердження того, що згідно із законом, статутом позивача чи укладеним із останнім трудовим договором (контрактом) уповноважений діяти від імені позивача.

Встановлено, що додатки до заяви про видачу судового наказу не містять доказів того, що Бєляєв С.М., як представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», уповноважений діяти у справі за правилами самопредставництва юридичної особи.

Так, матеріали заяви не містять відомостей про те, що відповідно до закону, статуту заявника або трудового договору (контракту) із визначенням трудових (посадових) обов'язків, Бєляєв С.М. уповноважений представляти інтереси ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в суді.

Водночас, матеріали заяви не містять також даних про те, що Бєляєв С.М., як представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» діє як адвокат, відповідно до положень ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За таких обставин заява ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підписана особою, повноваження якої станом на день звернення до суду з вказаною заявою не підтверджено.

Відповідно до вимог частини 2 статті 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу, оскільки отримана судом інформація не надає можливості встановити повноваження Бєляєва Сергія Миколайовича за відсутності в матеріалах справи довіреності, статуту або витягу з нього, а відтак унеможливлює підтвердження повноважень представника заявника, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 165 ЦПК України.

Керуючись статтями 163, 165, 167 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 32136,56 грн.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст ухвали виготовлено 09.12.2025

Попередній документ
132490241
Наступний документ
132490243
Інформація про рішення:
№ рішення: 132490242
№ справи: 542/2140/25
Дата рішення: 09.12.2025
Дата публікації: 12.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.12.2025)
Дата надходження: 03.12.2025
Предмет позову: про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за споживання природного газу