10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2201/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року (суддя Богатинський Б.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 07.02.2025 № 0236068-2411-0829-UА23060070000082704, № 0236069-2411-0829-UА23060070000082704, № 0236072-2411-0829-UА23060070000082704, № 0236071-2411-0829-UА23060070000082704.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Спірні податкові повідомлення - рішення сформовані Головним управлінням ДПС у Запорізькій області гр. ОСОБА_1 відповідно до підпункту 266.7.1 «г» пункту 266.7, підпункту 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу, є такими що відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають сплаті.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 (прізвище до шлюбу - ОСОБА_3 ) є власником об'єктів нерухомого майна:
- квартира загальною площею 53,27 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
- частка в квартирі загальною площею 68,48 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка є спільною сумісною власністю в розмірі часток 3/4 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .
Сумарна площа об'єктів житлової нерухомості (частки), які знаходяться в приватній власності позивача складає 70,39 кв.м.: 53,27 кв. м +17,12 кв.м.= 70,39 кв.м.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовані податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- №0236068-2411-0829-UA23060070000082704, за податковий період 2024 рік, в сумі 2465,98 грн;
- №0236069-2411-0829-UA23060070000082704, за податковий період 2024 рік, в сумі 1918,27 грн;
- №0236072-2411-0829-UA23060070000082704, за податковий період 2023 рік, в сумі 1810,20 грн;
- №0236071-2411-0829-UA23060070000082704, за податковий період 2023 рік, в сумі 2327,05 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до пункту 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.
Відповідно до пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.
Відповідно до пункту 2.5 Положення про податок на майно, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв метрів;
- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв метрів;
- різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).
Вказане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у цій справі.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивачу на праві приватної власності належить: квартира загальною площею 53,27 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_1 ; частка в квартирі загальною площею 68,48 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка є спільною сумісною власністю в розмірі часток 3/4 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .
Суд вірно врахував, що контролюючим органом при визначенні бази оподаткування у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях вказана частка позивача у квартирі загальною площею 68,48 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_2 в розмірі 51,36 кв. м, та відповідно зазначена загальна площа об'єктів - 104,63 кв.м.
Наявні розрахунки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік та 2024 рік містять сумарну загальну площу об'єктів або їх часток - 121,75 кв.м.
Розрахунок здійснений відповідачем з урахуванням загальної площі вказаних квартир, без врахування того, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 належить частка в квартирі загальною площею 68,48 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_2 у розмірі 3/4, відповідно частка позивача становить 17,12 кв.м.
Загальна площа об'єктів житлової нерухомості позивача становить 70,39 м2.
Судом вірно було враховано, що в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України Запорізькій міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об'єктів житлової нерухомості, то податок на квартиру/квартири, знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.
Оскільки у власності позивача перебувають квартири, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м, ставка податку для такого об'єктів житлової нерухомості у місті Запоріжжі (квартира загальною площею 53,27 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_1 ; частка (17,12 кв.м.) в квартирі загальною площею 68,48 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка є спільною сумісною власністю в розмірі часток 3/4 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 ), у 2023 та 2024 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо таких об'єктів нерухомості у 2023 та 2024 році відсутні.
Суд також вірно зазначив, що лист Державної регуляторної служби України від 11.08.2021 за вих.№5849/0/20-21, на який посилається контролюючий орган, не може бути покладено в основу судового рішення, оскільки будь-які листи міністерств та відомств мають рекомендаційний характер та не є нормами права.
Рішення міської ради м.Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (зі зімнами), якими встановлено нульову ставку податку для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, площа яких не перевищує 120 кв.м, не скасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 10 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш