10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10338/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року (суддя Горбалінський В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047050030139 від 17.01.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку №2 періоди роботи з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 09.01.2025 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не враховано, що що вік заявника становить 53 роки, страховий стаж заявника - 35 років 08 місяців 09 днів, а пільговий стаж за Списком №2 - 0 років.
Крім цього в рішенні зазначено, що до пільгового стажу не враховано архівну довідку №Ф-21/2-09/1422 від 02.10.2024 року, оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року.
З розрахунку стажу, наявного в пенсійній справі позивача, судом встановлено, що періоди роботи позивача з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року не зараховано позивачу до пільгового стажу по Списку №2.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 09.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2.
17.01.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуло за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 09.01.2025 року та рішенням за №047050030139 відмовило в призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку, встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також в даному рішенні зазначено, що вік заявника становить 53 роки, страховий стаж заявника - 35 років 08 місяців 09 днів, а пільговий стаж за Списком №2 - 0 років.
Крім цього в рішенні зазначено, що до пільгового стажу не враховано архівну довідку №Ф-21/2-09/1422 від 02.10.2024 року, оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року.
З розрахунку стажу, наявного в пенсійній справі позивача, судом встановлено, що періоди роботи позивача з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року не зараховано позивачу до пільгового стажу по Списку №2.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Як встановив суд першої інстанції, в трудовій книжці позивача наявні наступні записи щодо спірних періодів роботи позивача, а саме (далі мовою оригіналу):
- 17.06.1996 року - принята в сортопрокатный цех машинистом крана металлургического производства 4 разряда;
- 29.12.2006 року - рабочее место аттестовано;
- 01.03.2016 року - в связи с совершенствованием структуры управления комбинатом переведена в прокатный цех машистом крана металлургического производства 4 разряда;
- 10.08.2021 року - звільнена у зв'язку з переведенням за п.5 ст.36 КЗпП України до ПрАТ «ДКХЗ»;
- 10.08.2021 року - прийнята в прокатний цех, сортопрокатний стан, дільниця обробки та здачі металу, пакетування, обробка бунтів, прибирання та здача гарячого прокату машиністом крану металургійного виробництва 4 розряда за переведенням з ПАТ «ДМК».
Також судом було встановлено, що підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу слугував факт відсутності рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за рехультатом розгляду архівної довідки №Ф-21/2-09/1422 від 02.10.2024 року.
Суд вірно врахував, що вказане посилання є безпідставними, оскільки вказана довідка є архівною довідкою та не є такою, яка видана відповідно до пункту 20 Порядку №637, а тому вказана довідка може бути виключно додатковим документом до відомостей трудової книжки позивача, яка підтверджує факт зайнятості позивача на посадах, які відповідають Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.02.1992 року.
Судом було вірно враховано, що Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, містить в розділі III МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО (ЧОРНІ МЕТАЛИ), доменне виробництво наступної професій у даному списку, а саме: машиністи кранів металургійного виробництва.
Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, містить в розділі III ЧОРНА МЕТАЛУРІЯ, доменне виробництво наступної професій у даному списку, а саме: машиністи кранів металургійного виробництва.
Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 року, містить в розділі III ЧОРНА МЕТАЛУРІЯ, доменне виробництво наступної професій у даному списку, а саме: машиністи кранів металургійного виробництва.
Судом вірно було враховано, що в трудовій книжці позивача міститься запис від 29.12.2006 року щодо атестації робочого місця позивача.
Постанови про атестації робочих місць на підприємстві, на якому працювала позивача, №813 від 20.10.1994 року, №1269 від 25.12.2001 року, №992 від 29.12.2006 року, №461 від 03.09.2012 року містять відомості про атестацію професії позивача, а саме: машиніст крана металургійного виробництва.
Колегія суддів погоджується з судом про протиправність рішення відповідача в частині незарахування періодів роботи позивача з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року.
Суд вірно встановив необхідність зобов'язання відповідача-1 зарахувати позивача до пільгового стажу по Списку №2 періоди роботи з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року.
Пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV пеердбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII в чинній редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд вірно врахував, що з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV.
Суд дійшов вірних висновків, що відмова пенсійного органу в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 53 років, мала страховий стаж роботи 35 років 08 місяців 09 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком №2 - 28 років 00 місяців 21 день (з урахуванням періодів роботи з 17.06.1996 року по 01.03.2016 року, з 01.03.2016 року по 10.08.2021 року, з 11.08.2021 року по 11.02.2022 року та з 11.02.2022 року по 09.01.2025 року), з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.
Позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд також вірно встановив необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з 09.01.2025 року.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 10 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш