10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 333/8387/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2025 року (суддя Піх Ю.Р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся з даним позовом.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5573753 від 26.08.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Повивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Як було встановлено судом першої інстанції, 26.08.2025, о 10 год. 38 хв., на автодорозі М-06, Київ-Чоп, 497 км 700 м, поліцейський 2 взводу 3 роти 2 батальйону УПП у Львівській області лейтенант поліції Левецький Сергій Іванович виніс постанову серії ЕНА №5573753, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до змісту постанови, 26.08.2025, о 10 год. 28 хв., керуючи транспортним засобом, ОСОБА_1 перевищив встановлене обмеження швидкості для населених пунктів в 50 км/год, позначеного дорожнім знаком 5.49 та 5.76, більш ніж на 20 км/ год. А саме, в населеному пункті Новий Милятин, рухався зі швидкістю 90 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вимірювання швидкості проводилося на прилад LTI 20/20 TruCam TC 008423.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що надані відповідачем дані з лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCam 11, LTI 20/20 №ТС008423 не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в спірній постанові.
За висновками суду першої інстанції, лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCam 11 LTI 20/20 №ТС008423, який у розумінні положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, не був закріплений (розміщений) в порядку, передбаченому ст. 40 Закону, а знаходився в руках поліцейського, яким і здійснювалося вимірювання швидкості, а такий спосіб застосування приладу TruCam, неможливо визнати таким, що відповідає нормам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки за змістом цієї норми технічний засіб може бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 12.4. ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Положеннями ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст.40 Закону №580-VIII, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Отже норми ст. 40 Закону №580-VIII, жодним чином не зобов'язують органи поліції здійснювати закріплення технічних приладів, а передбачає лише таку можливість.
За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCам відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).
Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam ІІ LTI20/20 № ТС008423 має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, наявного в матеріалах справи.
Відтак, доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про відсутність доказів перевищення позивачем швидкості руху у межах населеного пункту, спростовані фотознімками приладу TruCam. При цьому ці фотознімки є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73, 75, 76 КАС України.
Факт перевищення позивачем швидкості в межах населеного пункту, підтверджено саме відеофіксацією та фотознімками, на яких наявні відомості про місце здійснення фіксації - межі населеного пункту.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш