10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/5086/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року (суддя Сіпака А.В., повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року) в справі № 280/5086/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 280/5086/24, яке набрало законної сили 22 січня 2025 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, в тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2023 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Представником позивача 07 жовтня 2025 року подана до суду першої інстанції заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сум нарахованого та невиплаченого грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, у розмірі 355 194,90 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року заява представника ОСОБА_1 ?про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №280/5086/24 шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованого до виплати грошового забезпечення в сумі 355 194,90 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права, у задоволенні заяви відмовити.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі № 280/5086/24 здійснено перерахунок грошового забезпечення позивачу (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704. Сума коштів, нарахована ОСОБА_1 , включена до щомісячної заявки на фінансування в/ч НОМЕР_1 у повному обсязі та не виплачена у зв'язку з відсутністю фінансування від розпорядника коштів вищого рівня.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
На виконанні у Другому відділі ДВС у Первомайському районі Миколаївської області перебуває виконавчий лист у зазначеній справі, виплата коштів ОСОБА_1 на цей час не здійснена. Сума коштів, нарахована йому, включається до щомісячної заявки на фінансування ВЧ НОМЕР_1 у повному обсязі та не виплачена у зв'язку з відсутністю фінансування від розпорядника коштів вищого рівня
ВЧ НОМЕР_1 не відмовляється виплачувати ОСОБА_1 нараховані грошові кошти, нарахована сума не виплачена у зв'язку відсутністю фінансування від розпорядника коштів вищого рівня. При цьому здійснене відповідачем нарахування грошового забезпечення позивачу, сума якої не виплачена, не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України. Зобов'язання відповідача вчинити певні дії з нарахування і виплати грошового забезпечення та стягнення з боржника відповідної суми коштів шляхом безспірного списання з рахунків боржника через органи Державної казначейської служби є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Судом при розгляді справи не здійснювався розрахунок належної позивачеві доплати, а тому змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов'язання провести нарахування та виплату недонарахованої та невиплаченої грошове забезпечення на стягнення конкретної суми однозначно свідчитиме про зміну судового рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом судового дослідження при розгляді справи по суті.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 про перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020-19.05.2023, розрахованої відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/5086/24, загальна сума нарахованих до виплати коштів за вказаним судовим рішенням складає: нарахування згідно рішення суду (всього) - 1 336 155,22 грн. Нарахування (до судового рішення) - 980 960,33 грн. Різниця - 355 194,90 грн.
Суд першої інстанції, врахувавши приписи абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України та той факт, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №280/5086/24, яке набрало законної сили 22 січня 2025? ?року, станом на дату звернення позивача, не виконано, позивачу не здійснена виплата заборгованості по донарахованим виплатам у сум 355 194,90 грн, дійшов висновку оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав рішення в частині виплати нарахованих сум грошового забезпечення, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначених сум виплат на користь стягувача.
Суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року у справі № 280/5086/24, яке набрало законної сили 22 січня 2025 року та яким зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, в тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2023 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум, військовою частиною НОМЕР_2 не виплачено позивачу донараховану суму грошового забезпечення та грошову допомогу на оздоровлення станом на час звернення з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Виходячи з повідомлених відповідачем обставин, позивачу нараховано грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2023 роки у сумі 355 194,90 грн, проте ця сума не виплачена у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, виплата донарахованої суми може бути здійснена за наявності відповідного фінансування з державного бюджету.
14 серпня 2025 року видано позивачу видано виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання до Другого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
129-1 , уд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
14 удові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року, (далі - Закон № 4094-ІХ) внесені зміни до статті 378 КАС України.
Так, абзацом першим частини першої статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX встановлено, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За положеннями частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-ІХ підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
За правилами частин першої та другої статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктами 6-1, 7, 9 частини 5 статті 22 БК України установлено, що головний розпорядник бюджетних коштів організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності, управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня і витрачанням ними бюджетних коштів тощо.
Отже, виконання судового рішення залежить від наявності відповідних бюджетних призначень у військової частини.
Судом встановлено, що нарахована на виконання судового рішення ОСОБА_1 сума включена до щомісячної заявки на фінансування військової частини НОМЕР_1 , не виплачена у зв'язку з відсутністю фінансування від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.
Відтак, невиконання військовою частиною НОМЕР_1 судового рішення в частині виплати грошових коштів позивачу за відсутності відповідного фінансування та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та обставиною, яка істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, як підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення ґрунтується виключно на положеннях абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України, проте суд визнає такий висновок помилковим.
Так, у спірному випадку справа не стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, у яких суд має в обов'язковому порядку для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, адже ця справа стосується стягнення грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, тому відсутні підстави для застосування приписів абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України.
Зважаючи на встановлені обставини у цій справі, зокрема, прийняття відповідачем заходів з метою виконання судового рішення, а також наведене правове регулювання питання зміни способу та порядку виконання судового рішення, суд доходить до висновку, що відсутність бюджетних призначень на виплату нарахованої суми грошового забезпечення не може розглядатися як обставина, що істотно ускладнює або робить неможливим виконання судового рішення, тому визнає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зауважує, що виплата нарахованих позивачу сум може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України.
Оскільки у цьому випадку відсутні відповідні бюджетні асигнування для здійснення виплати позивачу нарахованої за судовим рішення суми грошового забезпечення, суд констатує, що відповідач не мав об'єктивної фінансової можливості в повному обсязі виконати судове рішення та, відповідно, про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року в справі № 280/5086/24 задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року в справі № 280/5086/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити у справі № 280/5086/24 нове судове рішення.
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі № 280/5086/24 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 10 грудня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко