09 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/6380/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. у справі №280/6380/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
23.07.2025р. ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії і судом першої інстанції 28.07.2025р. за цим позовом відкрито провадження у справі № 280/680/25 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін .
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що вона з 08.11.2024р. перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але відповідачем під час призначення пенсії не зараховано до її стажу роботи періоди роботи з 02.12.1995р. по 20.01.2000р., та з 06.06.2000р. по 01.05.2023р. у подвійному розмірі як це передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому просила суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до її страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 02.12.1995р. по 24.01.2000р., з 06.06.2000р. по 01.05.2023р.; - зобов'язати відповідача зарахувати роботи з 02.12.1995р. по 24.01.2000р., з 06.06.2000р. по 01.05.2023р. до її страхового стажу у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 08.11.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. у справі №280/6380/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу та судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження у справі № 280/6380/25 і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 25.11.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 29.09.2025р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.
Позивачем відзив на апеляційну скаргу не надавався.
Відповідно до ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 08.11.2024р. ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 01 місяць 25 днів.
Після призначення пенсії позивач звернулась до відповідача з заявою про зарахування періодів роботи з 02.12.1995р. по 20.01.2000р., та з 06.06.2000р. по 01.05.2023р. у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але відповідач листом від 30.05.2025р. повідомив про те, що періоди роботи з 02.12.1995р. по 20.01.2000р., та з 06.06.2000р. по 01.05.2023р. зараховані до страхового стажу на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі, і підстави для зарахування цих періодів до стажу роботи позивача в подвійному розмірі відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду з цим позовом за захистом порушеного права.
Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові підстави зарахування у подвійному розмірі періодів роботи, при призначенні пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» (період до 01.01.2004р.), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (період з 01.01.2004р.).
01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та щодо пільг по обчисленню стажу, станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», визначено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Під час розгляду цієї справи, які судом першої інстанції так і апеляційним судом, встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , у період з 02.12.1995р. по 24.01.2000р. та з 06.06.2000р. по 01.05.2023р. працювала у Кіровському психоневрологічному інтернаті (який змінював назву на Кіровський дом інвалідів, КУ «Кіровський будинок інвалідів» Запорізької обласної ради , КУ «Таврійський будинок інвалідів» Запорізької обласної ради, КУ «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» Запорізької обласної ради), на посаді молодшої медичної сестри, зазначені обставини підтверджуються наданою суду ксерокопією трудової книжки ОСОБА_1 , яка містить записи щодо періодів роботи, посади та перейменування назви установи / ас. 24 зворотна сторона-25/.
За правилами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи в психіатричних закладах охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування позивачу стажу роботи у закладі з надання психіатричної допомоги за період з 02.12.1995р. по 24.01.2000р. та з 06.06.2000р. по 01.05.2023р. у подвійному розмірі та про зобов'язання відповідача зарахувати ці періоди у подвійному розмірі , що відповідає правовим висновкам Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, відповідно до яких періоди роботи позивачів у таких закладах після 01.01.2004р., тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягають зарахуванню у подвійному розмірі.
За таких обставин колегія суддів вважає що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 280/6380/25 відсутні.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 29.09.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №280/6380/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано - 09.12.2025р..
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова