26 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/8361/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Науменко В.В.) в адміністративній справі №340/8361/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.01.2024 позивач, через уповноваженого представника адвоката Горпинко С.М., звернулася до суду позовом до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1) Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року № 14/в про відмову дочці ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого колишнього військовослужбовця - її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини;
2) Зобов'язати комісію Міністерство оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_2 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є вдовою загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_3 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях. Внаслідок важкої вибухової травми (29.06.2022), тяжкого черепно-мозкового поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, ОСОБА_3 було звільнено з військової служби за рішенням ВЛК 16.12.2022 року. 28.12.2022 року, чоловік позивачки помер внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Однак комісія Міністерства оборони України відмовила неповнолітній дочці ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого колишнього військовослужбовця - її батька ОСОБА_3 . Позивачка вважає таке рішення протиправним та просить скасувати його. Після смерті чоловіка, позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про одноразову грошову допомогу, однак отримала відмову, з посиланням на те, що чоловік помер вже після звільнення з військової служби, у стані алкогольного сп'яніння, а тому права на отримання грошової допомоги, яка надається родинам загиблого, позивачка не має. Відмову відповідача вважає протиправною та такою, що не ґрунтується на нормах законодавства.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та дав їм неналежну оцінку, в результаті чого прийняв необґрунтоване рішення. Так згідно з положеннями п.1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби. Проте у даних правовідносинах відсутня умова для виникнення права на призначення одноразової грошової допомоги - смерть особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби. Компетенція військово-лікарської комісії регіону (в тому числі 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм , каліцтв) визначено в Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (надалі Наказ №402). Згідно п. 21.3 Розділу 21 Наказу № 402 (в редакції на час звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 ) встановлено, що причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення. Отже належним та допустимим доказом, який би засвідчив причинний зв'язок захворювання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із військовою службою є відповідна постанова військово-лікарської комісії, яка позивачкою не надана. Не з'ясовано обставину про причинний зв'язок захворювання та причини смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 з військовою службою. Таким чином оскаржене рішення прийнято у відповідності до норм законодавства.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця - ОСОБА_3 , що проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , який відповідно до довідки від 19.12.2022 року №76/2271 (а.с. 72) у період з 24.02.2022 по 05.07.2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), за рішенням ВЛК був визнаний непридатним до військової служби (свідоцтво про хворобу №691 від 17.11.2022 року), наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2022 року №349 (а.с. 75) був звільнений з військової служби та виключений з військового обліку 16.12.2022.
Згідно Свідоцтва про хворобу №691 від 17.11.2022, у розділі діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва вказано: “наслідки ізольованої важкої вибухової травми (29.06.2022), тяжкого черепно-мозкового поранення, вогнепального проникаючого сліпого поранення черепа та головного мозку з локалізацією ранового каналу, що починається від рани м'яких тканин і дірчатого перелому в лівій скроневій ділянці та закінчується в лівій скроневій частці до уламку на глибині 4,5 см і глибиною впровадження кісткових уламків максимально на 3 см від дірчатого перелому, забою головного мозку середнього ступеню, субдуральної гематоми лівої лобно-скроневої ділянки, травматичного субароахноїдального крововиливу, набряку головного мозку, лікованих оперативно: кістково-резекційна трепанація черепа в лобно-тім'яно скроневій ділянці зліва з видаленням внутрішньомозкової гематоми, кісткових уламків та чужоідного тіла (29.06.2022), пластика дефекту кісток склепіння черепа індивідуальним титановим імплантом (загальною площею 168 см2) у лівій скронево-тім'яній ділянці (19.10.2022), у вигляді післятравматичного дефекту кісток склепіння загальною площею 101,92 см2, заміщеного індивідуальним титановим імплантом 137х123 мм, моторної дизартрії, помірно вираженої правобічної пірамідальної недостатності та помірними когнітивними розладами. Травма ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.» (а.с. 52-53).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 помер (а.с.51 зв.).
Згідно листа КЗ “Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 07.06.2023 року №1697, у висновку експерта судово медичної експертизи трупа №1466 від 29.12.2022 року - 31.01.2023 року, зазначено: “…Смерть ОСОБА_3 , 1969 р.н. настала від атеросклеротичної хвороби серця, перебіг якої ускладнився гострою серцевою недостатністю, про що свідчать дані судово-медичної експертизи трупа: серце дрябле, в серцевому м'язі наявність блісуватих множинних дрібних прошарків сполучної тканини, звуження артерій серця за рахунок артеросклеротичних бляшок, ознаки швидко наставшої смерті - в порожнинах серця і судин рідка темно-червона кров, під плеврою одиничні дрібнокрапкові темно-червоні крововиливи з чіткими контурами (плями Тардьє) та підтверджується даними судово-гістологічної експертизи: білкова дистрофія кардіоміцитів, набряк інтерстиція. При судово-токсилогічній експертизі в зразках крові трупа ОСОБА_3 , 1969 р.н. виявлено етиловий спирт в кількості 3,06 г/дмі, що у живих осіб відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння…» (а.с. 68).
ОСОБА_1 , в інтересах доньки ОСОБА_2 , звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про отримання допомоги та компенсаційних сум у зв'язку із загибеллю батька ОСОБА_3 (а.с. 50 зв. 51).
13.07.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_7 звертався до 11 регіональної ВЛК Міністерства оборони України з метою встановлення причинного зв'язку захворювання та причин смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , 1969 р.н.., проте згідно наданих комісією роз'яснень - причинно-наслідкового зв'язку між захворювнням, яке послужило причиною смерті, згідно висновку експерта №1466 від 31.01.2023 року (атеросклеротична хвороба серця, перебіг якої ускладнився гострою серцевою недостатністю) та травмою (згідно свідоцтва про хворобу №691, виданого 17.11.2022 року ВЛК в/ч НОМЕР_2 ) немає (а.с. 54).
24.10.2023 року, заяву позивачки та додані документи відповідно по п. 13 Порядку №975 від 25.12.2013 року було направлено разом з висновком ІНФОРМАЦІЯ_8 №12679, зробленим на підставі поданих документів, про те, що донька ОСОБА_2 не має права на одержання одноразової грошової допомоги (наявність у крові етилового спирту у кількості 3,06) (а.с. 50).
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року №14/в, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, із зазначенням про відсутність можливості встановити причинний зв'язок захворювання, що призвело до смерті та отриманих травм під час несення служби, з посиланням на наявність етилового спирту в крові померлого (а.с. 21). Про прийняте рішення листом від 17.08.2024 року №11300 ІНФОРМАЦІЯ_9 було повідомлено позивачку та надано копію витягу з протоколу (а.с.20)
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернулася до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про неналежний розгляд відповідачем заяви позивачка, оскільки при винесенні рішення про відмову заявниці у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї померлого колишнього військовослужбовця - ОСОБА_3 , оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України від 16.08.2024 року № 14/в, комісією взагалі не досліджувалось питання причинного зв'язку між отриманими пораненнями та причиною смерті. Зазначена комісія лише обмежилась констатацією факту про те, що смерть настала вже після звільнення з військової служби, а також наголошено на наявності етилового спирту в крові померлого.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування такого рішення з огляду на наступне.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
За змістом частини першої статті 16 Закону № 2011-XII (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ встановлено коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
Статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ встановлені підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
Підставою відмови у призначенні одноразової грошової допомоги успірному випадку є відсутність можливості встановити причинний зв'язок захворювання, що призвело до смерті та отриманих травм під час несення служби, з посиланням на наявність етилового спирту в крові померлого.
Проте зазначені відповідачем підстави відмови не визначені вищезазначеними нормами законодавства, а отже є необґрунтованими.
Щодо посилання відповідачем на роз'ясненні ВЛК про наявність у крові трупа етилового спирту.
Так, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця внаслідок вчинення ним дій, що передбачені статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ, така одноразова допомога не призначається і не виплачується, зокрема у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння на час загибелі (смерті) не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Такий висновок узгоджується із правозастосуванням, викладеним у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 813/4502/17, від 12 листопада 2020 року у справі №186/1129/16-а, від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19.
Відтак, визначальним при вирішенні спірного питання щодо наявності права члена сім'ї на призначення та отримання одноразової грошової допомоги є наявність причинно-наслідкового зв'язку між вживанням алкогольних напоїв чи наркотичних речових та смертю військовослужбовця.
Порядок проведення військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України визначено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1.1 гл. 1 розд. І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 1.3 гл. 1 розд. І Положення № 402 основним завданнями військово-лікарської експертизи є, серед іншого: визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
За змістом п. 2.1 гл. 2 розд. І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Згідно з п. 20.7 гл. 20 розд. ІІ Положення № 402 постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення. (п. 21.3 гл. 21 розд. І Положення № 402).
Пунктом 21.9 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.
Згідно з п. 21.30 гл. 20 розд. ІІ Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.4, 21.5 розділу II Положення.
Отже приписи Положення №402 визначають прийняття відповідним органом рішення (протоколу) про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців і лише за відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, протокол не складається на надаються роз'яснення.
Відповідно до протоколу засідання Міністерства оборони України № 14/в від 16.08.2024, згідно роз'яснення регіональної ВЛК, встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, встановити причинний зв'язок захворювання, яке призвело до смерті, колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 не можливо.
Отже спірне рішення прийнято за відсутності відповідного рішення ВЛК про проведення військово-лікарської експертизи, визначеної пунктом 2.1 розділу ІІ Положення № 402 (свідоцтва про хворобу, довідки, протоколу) про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті особи, звільненої із військової служби, а отже не є обґрунтованим та таким, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.
Посилання відповідача на приписи п. 21.3 Положення №402, та можливість надання ВЛК роз'яснення, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки зазначена норма визначає те, що у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення. У спірному випадку таких обставин не відбулось.
Оскільки у наданих відповідачем матеріалах взагалі відсутній документ, яким би було встановлено наявність або ж відсутність причинного зв'язку між отриманим ОСОБА_3 пораненням/захворюванням на смертю останнього, суд доходить до висновку, що відповідачем під час прийняття спірного рішення про відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, зроблені передчасні висновки про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року в адміністративній справі №340/8361/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак