10 грудня 2025 р.Справа № 638/6832/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 16.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Коваленко Н.В., вул. Першого Травня, 63, м. Дергачі, Дергачівський, Харківська, 62300, по справі №638/6832/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №938 від 03.04.2025 начальника ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16.09.2025 адміністративний позов залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що залишення позову без розгляду через неявку позивача, без урахування значущості спору та права особи на захист, є надмірним обмеженням права на доступ до суду. Особливо це актуально для справ, де оскаржується акт, що впливає на права та обов'язки позивача, як-от постанова про накладення штрафу. Вважає, що відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи спірну ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник повідомлявся за адресами вказаними у позові про дату, час та місце розгляду справи, про зміну адреси проживання позивач та представник не повідомляли, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача або про розгляд справи у режимі відеоконференції суду не подавали, а його відсутність перешкоджає розгляду справи по суті, отже наявні наслідки, передбачені п. 4 ч.1 ст. 240 КАС України для залишення позову без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч. 2 ст.2 05 КАС України).
Частиною 5 ст. 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе за таких умов:
а) повідомлення позивача належним чином про судовий розгляд;
б) відсутність поважних причин неприбуття позивача або відсутність інформації про такі причини;
в) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2021 по справі № 682/210/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, визначені в статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 9901/949/18.
Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 1 ч. 4 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.
Так, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і призначено розгляд справи на 10 год 30 хв 17 липня 2025 року у приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області (вул. Європейська, 63, м. Дергачі, Харківський район, Харківська область).
У призначену до розгляду справи дату (17.07.2025), як вбачається з матеріалів справи, повідомлено належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання представника позивача, згідно довідки про доставку електронного документу (а.с.54). Разом з тим, справу №638/6832/25 знято з розгляду в зв'язку з відпусткою судді Коваленко Н.В., що вбачається з довідки секретаря судового засідання (а.с.47).
В подальшому проведення судового засідання, як вбачається з протоколу судового засідання від 12.08.2025, відклалось на 10 год. 00 хв. 16.09.2025, належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлено представника позивача та відповідача, згідно довідок про доставку електронного документу (а.с.60,61). Разом з цим, в матеріалах справи містяться конверти про направлення повісток на 10 год. 00 хв. 16.09.2025 на різні адреси позивачу, котрі повернуті до суду у зв'язку з неврученням їх адресату (а.с.56-59).
Постановляючи спірну ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі ч. 5 ст. 205 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник повідомлявся за адресами вказаними у позові про дату, час та місце розгляду справи, про зміну адреси проживання позивач та представник не повідомляли, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача або про розгляд справи у режимі відеоконференції суду не подавали, а його відсутність перешкоджає розгляду справи по суті, отже наявні наслідки, передбачені п. 4 ч.1 ст. 240 КАС України для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Згідно із ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Тобто, позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Колегія суддів зауважує, що залишаючи позовну заяву без розгляду, судом першої інстанції не встановлено, яким чином неявка позивача та його представника перешкоджала розгляду вказаної справи, при цьому не навів жодних мотивів та обґрунтування такого висновку.
Водночас, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, від 05 березня 2021 року у справі № 682/210/17.
Крім того, в порушення наведених вимог, в оскаржуваній ухвалі, відсутні посилання на думку відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача.
Крім того, не можуть бути залишені по за увагою колегії суддів доводи представника позивача в апеляційній скарзі про поважність причин неявки позивача у судові засідання, оскільки причиною в апеляційній скарзі зазначено смерть дружини, яка повністю вплинула на психічне та фізичне здоров'я позивача та моральний стан повністю закрив можливість спілкування з людьми і він ні з ким не виходив на зв'язок. Зазначені обставини, колегією суддів визнаються як поважними щодо неможливості прибуття позивача у судове засідання суду.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність передбачених ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України підстав для залишення позовної заяви у даній справі без розгляду.
Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 270-272, 286, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 16.09.2025 по справі №638/6832/25 скасувати.
Справу №638/6832/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич