Справа № 541/4018/25
Номер провадження 2/541/1955/2025
іменем України
09 грудня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
15 жовтня 2025 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи наступним. 06 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102161011, за яким відповідачу були надані кошти у розмірі 7 000 грн на споживчі потреби, з встановленим строком користування до 24 травня 2021 року. 30 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги № 09Т, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором № 102161011 від 06 травня 2021 року. Відповідно до додатку до договору факторингу від 30 вересня 2021 року № 09Т позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 20 074 грн 51 коп., з яких: 5 192 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту; 14 882 грн 51 коп. - сума заборгованості за відсотками. На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 102161011 в сумі 20 074 грн 51 коп., судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 6,20).
Відповідач, повідомлена про розгляд справи у встановленому законом порядку шляхом направлення повістки рекомендованим повідомленням, оголошення на сайті суду, у судове засідання не з'явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, як і не надіслала заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду (а.с. 18,19,22).
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Зі змісту анкети-заяви на кредит № 102161011 від 06 травня 2021 року, договору про споживчий кредит № 102161011 від 06 травня 2021 року, паспорту споживчого кредиту № 102161011, графіку платежів за договором про споживчий кредит від 06 травня 2021 року № 102161011, який було укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , вбачається, що банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 7 000 грн строком на 15 днів до 24 травня 2021 року, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника і становить 7 450 грн, комісія за надання кредиту - 950 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту за договором, проценти за користування кредитом - 1 500 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартною (базовою) процентною ставкою - 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Умови пролонгації строку договору зазначені в п.п. 2.3.1-3.3.1.2 договору (електронна справа).
Платіжне доручення від 07 травня 2021 року № 27396100 свідчить, що ОСОБА_1 отримала від банку 7 000 грн згідно договору 102161011 (електронна справа).
30 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги № 09Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 102161011 (електронна справа).
Відповідно до додатку до договору факторингу № 09Т залишок боргу на момент відступлення прав вимоги становить 20 074 грн 51 коп., з яких: 5 192 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту; 14 882 грн 51 коп. - сума заборгованості за відсотками (електронна справа).
Ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону № 675-VIII).
В силу п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст.1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
В силу вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В силу вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
У відповідності зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, за змістом наведених норм права, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач отримала від ТОВ «Мілоан» кредитні кошти, які зобов'язалася повертати в строки та розмірах, визначених в кредитному договорі від 06 травня 2021 року, але свій обов'язок належним чином не виконувала, внаслідок чого має заборгованість перед банком, який право грошової вимоги за кредитним договором № 102161011 передав ТОВ «Діджи Фінанс», уклавши з останнім договір факторингу від 30 вересня 2021 року № 09Т.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 102161011 в розмірі 20 074 грн 51 коп.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406,заборгованість за кредитним договором від 06 травня 2021 року № 102161011 в розмірі 20 074 (двадцять тисяч сімдесят чотири) гривня 51 копійка, судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: О. М. Вірченко