Справа № 531/2663/24
Номер провадження 1-кп/948/31/25
10.12.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Машівка клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні№ 12024170450000265 від 18.04.2024 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, -
на розгляді в Машівському районному суді перебуває вказане кримінальне провадження.
08.05.2025 прокурор подав клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить заставу в розмірі 242 240,00 грн, внесену 01 липня 2024 заставодавцем за обвинуваченого ОСОБА_6 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області, визначену ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду від 30.06.2024 звернути в дохід держави та зарахувати її до спеціального фонду Державного бюджету України. Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб (а.с.155-160 т.4).
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Карлівського районного суду від 02.07.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. 01.07.2024 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області надійшли кошти в розмірі 242 240,00 грн в рахунок застави та ОСОБА_6 02.07.2024 звільнений з-під варти під заставу.
У подальшому, ухвалою Карлівського районного суду від 26.08.2024 було задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, визначених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, проте ОСОБА_6 03.05.2025 порушив обов'язок утримуватися від спілкування із особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме 03.05.2025 по вул.Комарова в м.Карлівка на зупинці громадського транспорту, що в напрямку с.Федорівка, близько 13:30 год. погрожував ОСОБА_8 фізичною розправою та намагався наїхати на останнього транспортним засобом, а також висловлював вимогу зміни ним своїх показів у кримінальному провадженні у якому їм обом пред'явлено обвинувачення. Оскільки ОСОБА_8 свою вину визнав у повному обсязі ще на стадії досудового розслідування, щиро каявся та надав викривальні покази, кримінальне провадження щодо нього було виділено в окреме провадження та з ним укладено угоду про визнання винуватості, яку Карлівським районним судом затверджено та винесено обвинувальний вирок.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за №42025172070000021 від 07.05.2025 за ст.386 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з огляду на встановлення факту вчинення обвинуваченим тиску на свідка ОСОБА_8 , чим порушив процесуальні обов'язки, покладені на нього ухвалою суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували та покликалися на те, що при визначенні застави 26.08.2024 на ОСОБА_6 було покладено обов'язки, зокрема не спілкуватися зі свідками та підозрюваним в цьому кримінальному провадженні. Проте строк дії вказаних обов'язків було визначено до 29.09.2024 року, факт спілкування обвинуваченого зі свідком ОСОБА_8 не встановлено, оскільки 07.05.2025 року за вказаним фактом відкрито кримінальне провадження, за яким підозру ОСОБА_6 не вручено, свідки органом досудового розслідування не допитані, зокрема свідок ОСОБА_9 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 також вважала що підстави для задоволення клопотання прокурора відсутні з огляду на те, що факт тиску ОСОБА_6 на свідків не доведений стороною обвинувачення.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_6 обвинувачується у організації незаконного вирощування конопель за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, в кількості п'ятдесят і більше рослин, а саме 175 рослин, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 310 КК України; у організації незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених ст. 310 КК України тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України; у організації незаконного збуту наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 310 КК України тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України; у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, особою, яка раніше" вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 310 КК України тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, ухвалою Карлівського районного суду від 30.06.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 242 240,00 грн. Одночасно суд поклав на ОСОБА_6 обов'язки у разі внесення застави, на строк до 26.08.2024: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утримуватися від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон (а.с.242-247 т.2).
01.07.2024 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області надійшли кошти в рахунок застави за ОСОБА_6 згідно з ухвалою Карлівського районного суду суду від 30.06.2025 в розмірі 242 240,00 грн та ОСОБА_6 02.07.2024 звільнений з-під варти під заставу, останнього повідомлено про відповідальність за невиконання покладених на нього обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (а.с.166 т.4).
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
26.08.2024 слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області продовжив в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.09.2024 року, строк покладених на ОСОБА_6 обов'язків, визначених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утримуватися від спілкування із особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон (а.с.17-20 т.3).
03.05.2025 до ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла заява від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 03.05.2025 року по вулиці Комарова в м.Карлівка, на зупинці громадського транспорту, що в напрямку с.Федорівка, близько 13:30 год. ОСОБА_6 почав погрожувати йому фізичною розправою, та намагався наїхати на нього транспортним засобом, а також висловлював вимогу зміни ним своїх показів у кримінальному провадженні у якому їм обом пред'явлено обвинувачення. За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42025172070000021 від 07.05.2025 за ст.386 КК України (а.с.165 т.4).
Допитаний як потерпілий ОСОБА_8 07.05.2025 підтвердив викладені ним в повідомленні до поліції обставини (а.с.161-164 т.4).
У судовому засіданні ОСОБА_8 показав, що 03.05.2025 він перебував на зупинці громадського транспорту в м.Карлівка та побачив як їхав автомобіль, за кермом був ОСОБА_6 , який почав доганяти його та погрожував фізичною розправою, якщо він не змінить покази в суді. В автомобілі ОСОБА_10 був сам, біля нього також нікого не було, в цей час розмовляв по телефону з другом. Про вказані події він повідомив поліцію.
Свідок ОСОБА_9 показав, що він 03.05.2025 розмовляв по телефону з товаришем ОСОБА_8 та останній повідомив, що їде ОСОБА_6 і хоче його збити, при цьому було чути сварку, чи погрожував ОСОБА_6 його товаришу, він не чув.
Обвинувачений ОСОБА_6 показав, що 03.05.2025 року він був у батьків, у післяобідній час забрав родичів - Миргородських та поїхав додому, по дорозі на зупинці вони бачили ОСОБА_8 , який показав йому непристойний жест, він не зупинявся та не говорив з останнім, більше ОСОБА_8 він не бачив.
Свідок ОСОБА_11 повідомив, що 03.05.2025 вони з ОСОБА_6 були в батьків, останній його зять, відвозив їх з дружиною додому. По дорозі вони бачили на зупинці ОСОБА_8 , який висловлювався на ОСОБА_6 нецензурними словами, проте обвинувачений нічого не відповів, проїхав далі, не зупиняючись.
Допитана в судовому засіданні свідок та заставодавець ОСОБА_12 повідомила, що вона заперечує проти звернення застави в дохід держави, оскільки її батько ОСОБА_6 з липня 2024 року поводить себе добре, його поведінка змінилася на краще, він буває лише на роботі та в батьків, де допомагає по господарству.
Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1статті 176 КПК).
Згідно з ч. 1ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8статті 182 КПК).
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9статті 182 КПК).
З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід'ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.
У зв'язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У ч. 3ст. 182 КПК України вказано, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Метою припису частини 8статті 182 КПК є запобігання порушенню обвинуваченим покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється чи обвинувачується.
Водночас зі змісту частини 8статті 182 КПК убачається, що в ній при описі обов'язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині.
При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7статті 42 КПК).
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава, суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
Перевіряючи легітимність мети звернення застави слід зазначити, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК), а метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання відповідним ризикам (ч.1 ст.177 КПК).
Метою вищевказаної норми ч.8 ст.182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення, проте не відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.8 ст.182 КПК). Положення цієї норми не передбачають необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв'язку із зверненням застави у дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.2 ч.3 ст.132 КПК) це є обов'язковою умовою і при вирішенні питання про звернення застави у дохід держави.
Звернення застави в дохід держави передбачає дотримання вимог Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, статті 6 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, які для цього випадку встановлюють необхідність дотримання принципу пропорційності. Звернення застави у дохід держави повинно спрямовуватися на досягнення легітимної мети та бути співмірним з нею, а сам розмір стягнутої застави має бути пропорційним з огляду на порушення умов застави під час кримінального провадження, тобто таке звернення повинно призвести до справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання права на мирне володіння майном.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Конституційний Суд України неодноразово вказував, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи (Рішення від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016, рішення від 25 червня 2019 року №3-68/2018).
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд уважає, що оскільки станом на день розгляду клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави досудове розслідування в кримінальному провадженні №42025172070000021 від 07.05.2025 за ст.386 КК України, що розпочато за повідомленням ОСОБА_8 , не завершено, а покази свідків щодо тиску обвинуваченим на ОСОБА_8 є суперечливими, відтак суд уважає що доводи прокурора не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та стороною обвинувачення не доведено порушення обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, покладених на нього ухвалою суду при застосуванні застави. При цьому суд також враховує належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , який в судові засідання з'являється, був відсутній в деяких судових засіданнях за поважних причин, через хворобу.
Отже, суд доходить висновку про відсутність підстав для звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому у задоволенні клопотання прокурора потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст.42, 131, 132, 176, 177, 182, 309, 331 КПК України, суд
відмовити у задоволенні клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1