Єдиний унікальний номер №538/1938/25
Провадження №2/538/1139/25
10 грудня 2025 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Кунець М.Г.,
секретар судового засідання - Петрова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики.
Суд
Стислий виклад позиції сторін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» звернувся до Лохвицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 07 травня 2025 року між ТОВ "Іннова Фінанс" та відповідачем укладено договір позики № 8071870525, який був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" .
Відповідно до умов договору, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 12 200,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, п.2.6.2. та п.2.6.3. договору.
Основними умовами договору є : тип позики - кредит; мета отримання кредиту для власних потреб, строк кредиту - 360 днів; дата надання кредиту - 07.05.2025, стандартна процентна ставка 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів, 0,87 % - почиинаючи із 191 календаного дня, комісія - 15 % від суми надання кредиту.
Відповідач свої зобов'язання відповідно умов договору позики не виконав, в той час як ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов'язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти.
Станом на день подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 30646,00 грн., з яких 12 200,00 гривень - заборгованості за тілом кредиту, 16 616,00 грн. - заборгованість за процентами, 1830,00 грн. - комісія за надання кредиту.
У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Іннова -Нова» вказану заборгованість та судові витрати.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Лохвицького районного суду від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання сторони в справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.
Представник позивача просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.
Відзиву та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Однак вказана кореспонденція повернулася на адресу суду 14.11.2025 з відміткою "Адресат відсутній".
Крім того, відповідач про розгляд судової справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляв, відзиву не подавав, підстав для відкладення розгляду справи немає.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідно до виписки з ЄДРПОУ назва позивача змінено на ТОВ «Іннова -Нова» з 10 вересня 2025 року (а.с. 25).
07 травня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №8071870525, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с. 17-21).
Відповідно до вказаного договору, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 12 200 гривень 00 копійок, шляхом безготівкового перерахунку на рахунок позичальника.
Процентна ставка 1 % на день яка застосовується протягом перших 180 днів, 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи із 181 календарного дня (п. 2.6.1. договору), комісія становить 15 % відсуми надання кредиту (п.2.7.).
Згідно п. 2.5 зазначеного договору, строк позики (строк дії договору) становить 360 днів, дата надання позики 07.05.2025.
Згідно квитанції до платіжної інструкції від 17.05.2025, ТОВ "Іннова Фінанс» було перераховано 12 200 грн. на картку відповдідача (а.с. 23).
Крім того, на запит суду АТ "КБ «Приват Банк» повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку були зараховані кредитні кошти.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ "Іннова Фінанс" виконано зобов'язання за кредитним договором, та доведено цей факт належними та допустимими доказами.
Оскільки, відповідачем порушено умови договору, заборгованість перед позивачем складає 30646,00 грн., з яких 12 200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16 616,00 грн. - заборгованість за процентами, 1830,00 грн. - комісія за надання кредиту (а.с. 33).
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Мотивована оцінка і висновки суду.
За вимогами ЦПК України суди повинні враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
Так, у пункті 141 Постанови від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок зроблений у іншій справі таким, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору надання грошових коштів у позику.
Перевіривши правильність нарахування відсотків, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки зроблені правильно, з урахуванням, правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до якої нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором нараховувалися позивачем у межах строку дії договору.
Під час розгляду справи, судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони кредитного договору досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, розмір неустойки (штрафу), річна процентна ставка, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тому в силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним.
На момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до позивача із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною першою статті 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі статті 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Керуючись статтями 11, 509, 526, 626, 627, 638, 640, 642, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 81, 89,133, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором позики у розмірі 30646 (тридцять тисяч шістсот сорок шість) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2025 року.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ