Справа № 524/15582/25
Провадження № 1-кс/524/2951/25
10.12.2025 м. Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025170500002387 від 09.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
09.12.2025 до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025170500002387 від 09.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У обгрунтування клопотання зазначено, що 09.12.2025 до КНМП «Кременчуцька ЛІЛ» доставлений ОСОБА_4 , якому ймовірно 06.12.2025 невстановленою особою нанесені тілесні ушкодження у м. Кременчуці, що можуть відноситися до тяжких тілесних ушкоджень.
09.12.2025 вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170500002387 від 09.12.2025 з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України.
09.12.2025 під час огляду місця події за адресою: м. Кременчук. вул. Університетська, 19, секція 28, за участі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені та вилучені мобільний телефон «Sigma» з чорним корпусом, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , з абонентським номером НОМЕР_3 .
09.12.2025 вказана річ в порядку ст. 93 КПК України визнана речовим доказом,в ласником якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після проведення огляду або обшуку речі, виявлені та вилучені вважаються тимчасово вилученим майном, питання про яке повинно бути вирішено в результаті його арешту або повернення.
Враховуючи, що вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та мають значення в кримінальному провадженні як речові докази, з метою їх збереження необхідно накласти арешт на вказане майно.
Зважаючи, що відносно вилученого під час огляду майна, існує сукупність підстав і розумних підозр вважати, що останнє є доказом вчинення кримінального правопорушення, у встановленому законом порядку визнаний речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, забезпечення його збереження як речового доказу, враховуючи, що вилучене майно відповідає ст. 167 КПК України, тому згідно ст. 170 КПК України на них слід накласти арешт для забезпечення проведення ряду необхідних слідчих дій та відповідних експертиз.
10.12.2025 у судове засідання не з'явився слідчий, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Власник вилученого майна не з'явився, повідомлений телефонограмою.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КАС України).
Дослідивши клопотання із доданими матеріалами, враховуючи відсутність відомостей про закінчення досудового розслідування та документів, що стверджували б, що прокурор раніше звертався із таким клопотанням, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів клопотання слідує, що Кременчуцьким РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, визначені слідчі, які здійснює розслідування та прокурори, що здійснюють процесуальне керівництво.
09.12.2025 слідчим СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області винесена постанова про визнання речовими доказами вилучені речі.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КАС України).
У рамках цього провадження слідчим ініційоване питання накладення арешту на зазначене майно, вказуючи, що вилучені речі є речовими доказами, які можуть бути використані як докази у кримінальному проваджені, з якими необхідно провести ряд експертних досліджень та необхідних слідчих дій. З метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також схоронності вилучених речей, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно, оскільки прокурор, слідчий не забезпечить схоронності речового доказу.
Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, застосування якого не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
На речові докази може бути накладений арешт у порядку, визначеному ст. ст. 170-174 КПК України (ст. 100 КПК України). Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/ або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч.1 ст. 170 КПК України).
Після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів (ст. ст. 214, 223 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України (ст. 173 КПК України).
Із наданих суду матеріалів слідує наявність достатніх підстав вважати, що майно вказане у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому матеріали клопотання свідчать про відповідність вилученого майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину.
Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника/ володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування фактів, що слугуватимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не надано та слідчим суддею не встановлено.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Керуючись ст.ст. 98, 107, 132, 170 - 173, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025170500002387 від 09.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Накласти арешт на вилучене 09.12.2025 майно, а саме: мобільний телефон «Sigma» в корпусі чорного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , з абонентським номером НОМЕР_3 ., власником якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із забороною на володіння, користування та розпорядження вказаним майном, з метою його збереження.
Визначити місцем зберігання зазначеного майна приміщення камери зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області (м. Кременчук, вул. 29 Вересня, 6).
Ухвала про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію з підстав, передбачених ч. 4 ст. 132 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором та може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду упродовж 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1