Справа 524/13762/25
Провадження № 2/524/6585/25
09 грудня 2025 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Колеснікова О.М.,
секретар судового засідання - Мирошніченко А.В,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
22.10.2025 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №98996280000 від 21.03.2024 у розмірі 80468,12 грн., сплачену суму судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 21.03.2024 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №98996280000, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 100568,12 грн. строком до 21.09.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,00001% та комісії. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису. АТ «Укрсиббанк» свої зобов'язання перед відповідачем виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позикодавцем не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 86468,12 грн.
09.11.2024 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу №284, на підставі якого позивачем набуто право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , яку він просить стягнути.
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
03.12.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Тисячник Р.Р. подано відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву вказала, що Позивачем не надано суду беззаперечних доказів того, що право вимоги перейшло саме за зобов'язанням Відповідача: Долучений до позову «Витяг з реєстру боржників» не містить підписів уповноважених осіб сторін на кожній сторінці або прошивки, що дозволяло б ідентифікувати цей документ як невід'ємну частину Договору факторингу, надана платіжна інструкція № 14167 на загальну суму 3371613,08 грн підтверджує лише факт перерахування коштів між юридичними особами, але не дозволяє ідентифікувати, що в цю суму входить оплата саме за право вимоги до ОСОБА_1 . Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження укладення кредитних договорів. Матеріали справи не містять належних доказів (електронних доказів), які б підтверджували: генерацію одноразового пароля (OTP) та його відправку саме на номер телефону, який належав відповідачу станом на 21.03.2024 року, ведення цього пароля саме відповідачем. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів фактичного надання кредиту, а саме - первинних розрахункових документів. Для підтвердження факту перерахування коштів (видачі кредиту) належним доказом є платіжне доручення або меморіальний ордер з підписом уповноваженої особи та печаткою банку. За відсутності первинного документа (меморіального ордеру), факт надання кредиту є недоведеним. «Розрахунок заборгованості» є неналежним доказом, оскільки: не зрозуміло, за який саме період розраховано заборгованість, у розрахунку відсутня деталізація нарахувань та погашень у прив'язці до дат. Згідно з наданою Позивачем випискою, сума кредиту становила 100568,12 грн, сума заявленого боргу - 80 468,12 грн. Позивач не надав детального розрахунку, яким чином сформувалася саме ця сума, які платежі були враховані, а які ні, та чи відповідає цей залишок умовам договору. Сума витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути позивач є завищеною та неспівмірною, зважаючи на те, що вказана справа є справою незначної складності та шаблонною. Просила поновити строк для подання відзиву.
Зважаючи на те, що представник відповідача мала змогу ознайомитися із позовною заявою в електронному кабінеті лише 21.11.2025 суд вважає за можливе поновити строк для подання відзиву.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач та його представник, належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибули. Представник відповідача у відзиві просила розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд установив, що 21.03.2024 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №98996280000 (далі - кредитний договір), у п.п. 1.1, 1.2 якого сторони погодили, що підписуючи договір позичальник погоджується з умовами надання споживчого кредиту викладеними у Правилах споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» які розміщені для ознайомлення за посиланням https://ukrsibbank.com/private-individuals/credits та у газеті "Урядовий кур'єр" №105 від 09 червня 2017 року. Правила після підписання договору стають його невід'ємною частиною. Підписуючи договір сторони стверджують, що досягли згоди за всіма істотними умовами.
У п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору сторони визначили його предмет, а саме, що банк надає позичальнику кредит,а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування ним відповідно до умов договору та Правил. Сторони домовились про використання електронного підпису (в тому числі у вигляді ОТР) відповідно до умов правил.
За п.п. 2.3., 3.3. кредитного договору разом з послугами Банку придбаває у третіх осіб супутні товари, кредит надається в сумі 98998,00 грн. на придбання товару: Мобільний телефон/смартфон іРhone 15 Pro Max 256Gb Natural Titanium, Мобільний телефон/смартфон iPhone 15 Pro 256Gb Natural Titanium, (далі - товар), шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ "Комфі Трейд" та в сумі 1570,12 грн на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) кредиту, шляхом зарахування на рахунок Банку суми разової комісії за надання кредиту з позичкового рахунку Позичальника. Позичальник надає згоду щодо зарахування коштів кредиту на рахунок Отримувача, зазначений в цьому пункті Договору.
Відповідно до п.п. 3.1. кредитного договору сума кредиту за договором становить 100568,12 грн.
За п.п. 3.4. кредитного договору вартість Товару складає 108998 грн. Розмір платежу за Товар, що сплачується Позичальником за рахунок власних коштів, складає 10000 грн.
Відповідно до п. 3.6. кредитного договору позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 21.09.2025, при цьому згідно умов Договору може бути встановлено інший термій повернення кредиту. Позичальник має право достроково погашати кредит в порядку, передбаченому Правилами.
За п.п. 3.9. кредитного договору річна процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 0.00001 % річних (фіксована). Денна процента ставка за Договорам становить 0,07%. Розрахунок денної роцентної ставки (здійснюється за формулою, передбаченою Законом України «Про поживче кредитування») наступний: Розрахунок денної процентної ставки (здійснюється за формулою, передбаченою Законом України «Про споживче кредитування») наступний: 0,07 (ДПС) = (33249,04(ЗВСК)/100568,12(ЗРК))/ 549(t) х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - трок кредитування у днях.
Право банку передати іншій особі свої права кредитора за правочином відступлення права вимоги визначено у п.6.2 кредитного договору.
В розділі 9 кредитного договору "Адреси, реквізити та підписи сторін" зазначено адресу та реквізити позичальника. Та в графі підписи сторін зазначено: позичальник ОСОБА_1 (з боку позичальника договір підписаний шляхом накладення підпису (ОТР) , банк - за боку банку договір підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи заступника голови Правління - Директора з питань споживчого кредитування Кандуліної Ю.Р.
У Додатку № 1 до кредитного договору зазначено про щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 3,5% від суми наданого кредиту, та економічну сутність комісії - за послуги щодо обслуговування кредитного зобов'язання позичальника.
Кредитодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника, що підтверджується випискою за кредитним договором АТ «Укрсиббанк» щодо клієнта ОСОБА_1 за період з 09.12.2024 по 21.03.2024.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Пунктом 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - набір даних, які дають змогу встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама ідентифікація особи це процес використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті якого забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або уповноваженого представника юридичної особи та перевірка належності особі таких даних.
Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України «Про інформацію» та спеціальний Закон України «Про захист персональних даних».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).
За встановленими у цій справі обставинами оспорюваний договір між сторонами укладено в електронній формі, із застосуванням електронного підпису.
Кредитний договір, укладений 21.03.2024 між ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк» в електронній формі, містить електронні підписи сторін, тому має силу договору, який укладений у письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію».
Ідентифікація ОСОБА_1 під час укладення договору здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням особистих даних позивача, в тому числі банківської картки, на яку слід перерахувати кошти.
Крім того, з матеріалів справи, а саме з виписки за кредитним договором АТ «Укрсиббанк» щодо клієнта ОСОБА_1 за період з 09.12.2024 по 21.03.2024, вбачається, що 21.03.2024 кошти в розмірі 100568,12 грн. були надані відповідачу.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №98996280000 від 21.03.2024 становить 80468,12 грн станом на 09.12.2024, що відповідає виписці за кредитним договором АТ «Укрсиббанк» щодо клієнта ОСОБА_1 , відповідно до якої відповідачем було загалом сплачено 20100,00 грн на погашення кредиту.
09.12.2024 було укладено договір факторингу №284 відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №98996280000 від 21.03.2024, укладеним з ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору факторингу та копією витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ураховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
З огляду на те, що судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.
При звернені до суду ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було сплачено 3028,00 грн. судового збору.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024, укладений між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І.; акт №4 примання-передачі наданих послуг від 02.06.2025, платіжну інструкцію про оплату послуг з надання правничої допомоги в розмірі 9200,00 грн.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 вказаної статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача з 9200,00 грн. до 3000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3028,00 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263 265, 280-284 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №98996280000 від 21.03.2024 у розмірі 80468,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», адреса місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, буд.2, ідентифікаційний код юридичної особи 40340222.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року.
Суддя О.М.Колеснікова