Справа № 524/14346/25
Провадження №2/524/6848/25
09.12.2025 року
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючого судді Ковальчук Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє представник - адвокат Ковальова Т. Ю., звернулася до Автозаводського районного суду міста Кременчука із зазначеною позовною заявою, у якій просила розірвати шлюб, зареєстрований зі ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 квітня 2002 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, від якого сторони не мають спільних неповнолітніх дітей. Позивач зазначає, що протягом подружнього життя сторони зрозуміли, що мають різні погляди на життя. Шлюб має суто формальний характер. Наразі сторони проживають окремо.
Позивач у судове засідання не з'явилася, її представник звернулася до суду з заявою, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила задовольнити. Відповідач у судове засідання не з'явився, його представник надав суду заяву про розгляд справи без його та відповідача участі, проти розірвання шлюбу не заперечував.
В силу вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Зі змісту частини другої статті 1 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) вбачається, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Частиною другою статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною першої статті 51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (частина перша статті 55 Сімейного кодексу України).
Суд установив, що 20 квітня 2002 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 230 та підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони не мають спільних дітей.
Згідно з частиною третьою статті 56 та частиною другою статті 104 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин; шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Ураховуючи, що сторони фактично не підтримують шлюбно-сімейних відносин, не мають наміру щодо збереження шлюбу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною третьою статті 115 СК України визначено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню, на виконання вимог пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 968 грн 96 коп. сплаченого судового збору.
За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, позивач згідно з вимогами статті 134 ЦПК України, у позовній заяві зазначив про понесені витрати на правничу допомогу у сумі 3500,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви: договір про надання правничої допомоги від 04 листопада 2025 року та детальний опис робіт, виконаних адвокатом.
Отже, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано всі необхідні докази, а тому з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 3500,00 грн.
Керуючись статтями 141, 142, 178, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 квітня 2002 року у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис № 230.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. судового збору та 3500 (три тисячі п'ятсот) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т. М. Ковальчук