Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1937/23
Провадження № 1-кп/376/88/2025
08 грудня 2025 року Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Сквири Київської області матеріали кримінального провадження №1202111260000188 від 10.08.2021 за обвинуваченням:
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зелена Поляна Червоноармійського району Житомирської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, перебуваючого у цивільному шлюбі, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, останній раз 19.02.2024 Шевченківським районним судом м.Чернівці за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.ч.3,4 ст. 358 КК України,
встановив:
ОСОБА_7 05 серпня 2021 року близько 12.00год., знаходячись в м.Житомир, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, зателефонував на мобільний номер ОСОБА_9 та висловив останньому намір придбати у нього пристрої для нагріву табаку марки «ГЛО», оголошення про яких ОСОБА_10 розмістив в мережі Інтернет на сайті http:// www.olx.ua. 06 серпня 2021 року, ОСОБА_9 , будучи введеним в оману щодо дійсності наміру придбання та оплати за товар, відправив з відділення ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м.Києв, вул.Дніпровська набережна 17Ж, вищевказані пристрої в кількості 700штук, загальною вартістю 279300грн. у відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» в м.Сквира на своє ім'я.
07 серпня 2021 року близько 17.25год., ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні відділення №1 ТОВ «Нова пошта», розташованого за адресою: Київська область, м.Сквира, вул.Самгородецька 9, повторно, умисно, із корисливих мотивів, шляхом обману, видаючи себе за іншу особу- ОСОБА_9 , пред'явив працівнику відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» в м.Сквира, який здійснює перевірку документів, завідомо підроблений документ- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , в наслідок чого отримав товар, а саме: пристрої для нагріву табаку марки «ГЛО» у кількості 700шт., відправлені потерпілим на своє ім'я. В результаті вказаних дій ОСОБА_7 заволодів майном ОСОБА_9 , чим спричинив шкоду потерпілому на суму 279300грн.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому та за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав та пояснив, що усі матеріали кримінального провадження сфальсифіковані, він вказаних кримінальних правопорушень не вчиняв, у відділенні №1 ТОВ «Нова Пошта» в м.Сквира 07.08.2021 взагалі не був, потерпілого не знає та ніколи з ним не спілкувався. Просив виправдати його у пред'явленому обвинуваченні.
Разом з тим, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується такими дослідженими судом належними та допустимими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що в літку 2021 року з приводу розміщеного ним оголошення на сайті «ОЛХ» зателефонував невідомий чоловік, який представився ОСОБА_11 та виказав намір придбати пристрої для нагріву табаку «ГЛО», оговорили з ним предоплату в розмірі 4000грн., проте покупець перевів на карту лише 1000грн., посилаючись на зайнятість. З метою убезпечити себе, відправив пристрої для нагріву табаку «ГЛО» у кількості 700 штук в м.Сквира на своє ім'я. Коли товар надійшов у відділення пошти повідомив про це покупця, який повинен був оглянути товар та перетелефонувати йому, переказати кошти, а той в свою чергу повідомити код для отримання товару, але покупець не дзвонив, його номер вже не відповідав, а коли додзвонився у відділення №1 «Нової Пошти» в м.Сквира, повідомили, що товар забрав ОСОБА_9 . Цивільний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Щодо призначення обвинувачення, покладався на розсуд суду.
Не довіряти показанням потерпілого суд підстав немає, оскільки істотних суперечностей ці показання не містять та відповідають іншим об'єктивним доказам у справі, тому суд визнає їх достовірними і кладе в основу вироку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він разом з потерпілим ОСОБА_9 відправляв з відділення «Нової Пошти» №38 в м.Києві пристрої для нагрівання табаку «ГЛО», їх було багато, тому допомагав їх завантажувати. Посилку відправляли на ім'я ОСОБА_9 , який після огляду та оплати вказаних пристроїв повинен був надати покупцю код для видачі товару з відділення пошти в м.Сквира. На той час трохи співпрацював з ОСОБА_9 , знає що останній має паспорт нового зразка формату ID-картки, також спілкувався по телефону з покупцем пристроїв «ГЛО», голос якого схожий на голос обвинуваченого. Після отримання смс-повідомлення з "Нової Пошти" про отримання товару, стало відомо, що товар викрали, оскільки грошових коштів покупець так і не переказав, код для отримання товару нікому не повідомляли.
Свідок ОСОБА_13 в суді пояснив, що 07.08.2021 у відділення №1 «Нова Пошта» в м.Сквира. де він працює, звернувся чоловік худорлявої статури, високий, віком до 40 років для отримання посилки, надав номер накладної, після чого на його вимогу надав паспорт громадянина України на ім'я « ОСОБА_14 » у формі книжечки, сплатив за пересилку товару близько 800грн. та отримав товар, а саме - електронагрівач «ГЛО». Потім загрузив товар в автомобіль «Ауді» та поїхав, при цьому дуже нервував та просив дати йому води. Вказаного чоловіка впізнав за фотокартками в ході проведення досудового розслідування, також безпосередньо в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений схожий на того чоловіка, який представився ОСОБА_15 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона в 2021 році була керівником відділення №1 ТОВ «Нова пошта» в м.Сквира, зі слів колег їй стало відомо, що невідома особа, за підробленими документами незаконно отримала на пошті палет пристроїв «ГЛО». Потерпілий звинувачував відділення пошти у тому, що сталось, але наряду з правоохоронними органами перевірку проводила також служба безпеки Нової пошти, провину працівників пошти не встановлено, до відповідальності нікого не притягнуто.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він підробляє таксистом на власному автомобілі марки «Ауді», влітку 2021 року до нього звернувся обвинувачений, якого він з впевненістю впізнав в судовому засіданні, та попросив підвезти його до відділення №1 Нової пошти в м.Сквира, потім попросив почекати 10-15 хв., після чого загрузили ящики, отримані на пошті, при цьому також допомагав завантажувати вказані ящики та бачив, що в них знаходяться пристрої «ГЛО». Після завантаження за вказівкою обвинуваченого їхав в с.Кривошиїнці Білоцерківського району Київської області, але по дорозі за певним поворотом серед дороги клієнт наказав зупинитись, мотивуючи тим, що його тут повинен забрати хтось інший, що і було виконано.
Оцінюючи покази свідків, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані та доповнюються іншими доказами.
Окрім пояснень свідків та потерпілого, вина ОСОБА_7 також підтверджується письмовими доказами.
Так, з витягу ЄРДР за №12021116260000188 від 10.08.2021 вбачається, що за зверненням ОСОБА_9 , яке мало місце 09.08.2021, до реєстру внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 190 КК України, визначено склад слідчих та прокурорів..(т.2 а.п.1-3)
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 21.01.2022, свідок ОСОБА_16 в ході допиту в якості свідка долучила DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження приміщення та прилеглої території відділення №1 «Нова пошта» в м.Сквира за 07.08.2021, на яких видно особу, яка заволоділа пристроями для нагрівання табаку марки «ГЛО», вказаний диск з відеозаписом визнано речовим доказом та долучено до матеріалів справи.(т.2 а.п.4-5)
Згідно з протоколом огляду та перегляду відеозапису від 21.01.2022, встановлено, що в ході перегляду відеозапису зафіксовано особу чоловічої статті, одягнутий в блакитну футболку, чорно-синій кашкет, чорно-сині тапки та клітчаті шорти, який під'їхав до відділення №1 «Нова пошта» в м.Сквира на транспортному засобі марки «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 , після чого зайшов у приміщення відділення №1 «Нова пошта в м.Сквира, перебував у касовій зоні зазначеного відділення, вийшов з приміщення та разом з іншим чоловіком одягнутим в чорну футболку та сірі штани, помістили палети з посилками до автомобіля марки «Ауді»(т.2 а.п.6-10)
Вказаний DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження переглянуто в судовому засіданні за участю всіх учасників судового розгляду.
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2021, проведеного зі свідком ОСОБА_13 , останній впізнав на фото №2 ( ОСОБА_7 ) особу, яка заходила до відділення «Нова пошта» №1 та отримувала посилку №20450423799089.(т.2 а.п.11-13)
Постановою про визнання речових доказів від 19.01.2022, знімки фіксальних чеків та скріншоти з перепискою по факту відправки товару потерпілим до відділення №1 «Нової пошти» визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.(т.2 а.п.14-38)
Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 06.03.2023, встановлено інформацію про з'єднання абонентського номеру НОМЕР_2 ( з якого було виконано замовлення на придбання пристроїв для нагріву табаку марки «ГЛО») з абонентським номером потерпілого - НОМЕР_3 ; встановлені адреси базових станцій, на яких абонентський номер НОМЕР_2 реєструвався найчастіше, а саме: Житомирська область, смт.Ружин, смт.Пулини, с.Зелена Поляна.(т.2 а.п.41-44)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2021, зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_17 на фотознімку №2 ( ОСОБА_7 ) особу, яку він завозив у відділення №1 «Нова пошта» в м.Сквира та в подальшому після отримання посилки віз до с.Кривошиїнці Білоцерківського району Київської області.(т.2 а.п. 39-40а)
Суд відзначає, що при дослідженні судом під час судового провадження протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_17 та їх безпосередньому допиту в судовому засіданні, протиріч у поясненнях не встановлено.
Висновком портретної експертизи №4209/25-35 від 09.06.2025 встановлено, що у фотознімках в протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2021 у фотознімку зображення особи під номером 2 та у фотознімку у копії паспорта громадянина України ОСОБА_7 зображена одна й та сама особа; встановити чи зображена в протоколі перегляду відеозапису від 21.01.2022 особа, фотокартка якої надана як зразок( паспорт громадянина України ОСОБА_7 ), неможливо у зв'язку з непридатністю для проведення досліджень зображень особи, зафіксованих в протоколі огляду та перегляду відеозапису від 21.02.2022.
Заперечення обвинуваченим ОСОБА_7 , інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України суд відхиляє, оскільки вони є суперечливі, не підтверджені належними та допустимими доказами, не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються об'єктивними доказами у справі, є способом захисту обвинуваченого та мають мету переконати суд у непричетності обвинуваченого до скоєного злочину та уникнення ним кримінальної відповідальності за скоєне.
Додатково, суд зауважує, що сама по собі незгода обвинуваченого зі сформульованим відносно нього обвинуваченням не може бути прийнята судом до уваги, оскільки кримінальний процес ґрунтується на принципах верховенства права, змагальності та оцінки доказів, які досліджуються під час судового розгляду. Особиста позиція обвинуваченого, що зводиться лише до заперечення своєї вини, не має самостійного доказового значення та не може спростувати сукупність належних і допустимих доказів, зібраних у матеріалах кримінального провадження. Суд зобов'язаний оцінювати не суб'єктивні твердження сторін, а фактичні дані, підтверджені документами, поясненнями свідків, висновками експертів та іншими джерелами доказів. Відтак, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких аргументованих пояснень чи доказів, які б могли поставити під сумнів обґрунтованість обвинувачення, лише підтверджує безпідставність його заперечень і не звільняє його від кримінальної відповідальності.
Отже, оцінивши всі зібрані докази відповідно до ст. 94 КПК України з точки зору їх належності й допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, доведена, і його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 також обвинувачується в тому, що він в серпні 2021 року, точної дати та часу не встановлено, переслідуючи умисел, спрямований на підробку офіційного документа, з метою його подальшого використання в своїх цілях, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, у невстановленому місці, у невстановлений спосіб, виготовив паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , тоб то завідомо підробив офіційний документ, а саме змінив фотографію та вніс зміни у текст офіційного документу.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 за даним епізодом кваліфіковано за ч.3 ст.358 КК України як повторне підроблення офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його підроблювачем.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Крім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета його вчинення, а також види і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
За частиною 1 статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладений на слідчого та прокурора.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Ухвалюючи рішення у справі, суд же повинен ретельно перевірити доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Так, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі № 195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17, від 16.09.2020 у справі № 760/23459/17, від 03.02.2021 у справі №761/7897/18.
Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, не містять ані окремих, ані в сукупності, доказів наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
Приймаючи до уваги вищенаведене, дотримуючись стандарту доведення поза розумним сумнівом, оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_7 підлягає виправданню за ч. 3 ст. 358 КК України в зв'язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.358 КК України, враховуючи наступне.
Так, відповідальність за ст. 358 КК України настає в разі підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК України виражається в таких альтернативних діях: а) підроблення посвідчення або іншого офіційного документа; б) збут підробленого офіційного документа; в) виготовлення підроблених печатки, штампа чи бланка підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печатки, штампа чи бланка; г) збут підроблених печатки, штампа чи бланка, за умови вчинення їх за попередньою змовою групою осіб.
Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа - це: а) повне виготовлення фальшивого документа, схожого на справжній (відтворення як матеріальної форми, так і змісту носія інформації); б) внесення у справжній з точки зору форми документ неправдивих відомостей (наприклад, бездоганно оформлений листок тимчасової непрацездатності, виданий завідомо здоровій людині); в) зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, витравлення тексту тощо); г) підроблення відбитків штампа, печатки як необхідного реквізиту документа.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених у диспозиції ст.358 КК України дій.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою - використання підробленого документа, штампа, печатки чи бланка за призначенням як самим підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб'єктивних прав або звільнитися від юридичних обов'язків (приховати наявність вищої освіти, щоб за рахунок бюджетних коштів одержати другу вищу освіту). Якщо мета інша (продемонструвати майстерність, поповнити колекцію та ін.), склад злочину відсутній.
Обов'язковими елементами складу будь-якого кримінального правопорушення є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є кримінальним правопорушення.
Разом з тим, стороною обвинувачення належними, достатніми та допустимими доказами доведено наявність факту підробки в документі, пред'явленому співробітнику відділення №1 ТОВ «Нова пошта», проте не надано жодного доказу на підтвердження участі ОСОБА_7 у виготовленні самого підробленого документа безпосередньому внесенні ним у справжній з точки зору форми документ неправдивих відомостей. Більш того, саме формулювання обвинувачення «у невстановленому досудовому розслідуванні місці, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб …» вказує на те, що органу досудового розслідування не вдалось зібрати будь-яких реально існуючих доказів на підтвердження участі ОСОБА_7 у виготовленні підробленого документа.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ч.3 ст. 62 Конституції України).
Таким чином, висновки сторони обвинувачення є припущеннями, які не підтверджується матеріалами кримінального провадження та дослідженим судом доказами.
За таких обставин, суд вважає, що органами досудового слідства не доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, в зв'язку з чим його слід виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, судом встановлено відсутність пом'якшуючих покарання обставини, відповідно до ст.66 КК України. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом також не встановлено.
У відповідності до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, всі обставини справи, відношення обвинуваченого до скоєного, особу винного, зокрема те, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за аналогічні кримінальні правопорушення, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку, його вік, характеристику по місцю проживання, стан здоров'я, неперебування на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.
Згідно досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, наданої інспектором Білоцерківського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київської області від 03.10.2023, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 неможливе без ізоляції від суспільства.
З урахуванням викладеного, суд, вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.190 КК України що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України судом не встановлено.
За результатами розгляду кримінального провадження встановлена, що ОСОБА_7 вчинив також кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України та існують підстави для звільнення обвинуваченого від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст. 358 КК України, на підставі п.2 ч.1 статті 49 КК України, згідно вимог частини 5 статті 74 КК України з огляду на таке.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Частина 1 статті 49 КК України передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки, в залежності від тяжкості кримінальних правопорушень, визначених ст.12 КК України.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду при настанні обставин, передбачених статтею 49 КК України та при наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Під час судового розгляду визнано доведеним факт вчинення ОСОБА_7 незаконних дій із використання завідомо підробленого документа, яке було здійснено 07.08.2021.
Згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Таким чином, на час розгляду кримінального провадження судом визначені законом строки давності притягнення ОСОБА_7 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, яке є кримінальним проступком, а саме три роки, минули.
Судом встановлено, що відповідно до ч.2 та ч.3 ст.49 КК України у даному кримінальному провадженні перебіг давності переривався, але дозволяє застосування вказаних вимог.
Обвинуваченому ОСОБА_7 під час судового розгляду були роз'яснені положення статті 285 КПК України, він заперечував проти закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч.5 ст.74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
З огляду на наведене, частина 5 ст.74 КК України застосовується лише у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст.49 КК). Якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутністю події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись положеннями ст.49, ч.5 ст.74 КК України.
Таким чином, за ч.4 ст. 358 КК України ОСОБА_7 підлягає бути визнаним винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України та звільнення від покарання за спливом строків давності на підставі пункту 2 частини 1 статті 49, частини 5 статті 74 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.
Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.
Потерпілими ОСОБА_9 на стадії підготовчого судового засідання, заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 279300 грн., яка виразилась у вартості пристроїв для нагріву табаку марки «ГЛО».
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Положеннями ст. 129 КПК України встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями фізичної особи потерпілому відшкодовується особою, яка завдала шкоду.
Оскільки в ході судового розгляду доведена вина ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, суд вважає, що цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст. 358 КК України та призначити покарання за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_7 від покарання за ч. 4 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення більш суворим покаранням за вироком Шевченківського районного суду Київської області від 19 лютого 2024 року, менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Строк покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту його затримання - з 10 листопада 2023 року, зарахувавши в строк покарання, відповідно до положень ст.72 КК України, період перебування його під вартою з 15.01.2022 року по 08.11.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 спричинену матеріальну шкоду в розмірі 279300грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у розмірі 8481,60грн.
Речові докази:
-диск з відеозаписом камер спостереження відділення №1 ТОВ «Нова пошта»; скріншот переписки та знімки фіксальних чеків - зберігати в матеріалах справи.
Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Сквиському районному суді Київської області.
Суддя ОСОБА_1