Справа № 373/1515/25
Номер провадження 2/373/925/25
03 грудня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі
головуючої судді Залеської А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» за довіреністю Горіна В.І. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 07.06.2024-100002587 у розмірі 20811,00 грн Також просила стягнути сплачений позивачем судовий збір - 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
07.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) з використанням інформаційної системи на веб-сайті Товариства шляхом обміну електронними повідомленнями та документами (Пропозиції позивача про укладення кредитного договору (оферта) на запропонованих умовах; Заявки відповідача на укладання договору; Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору) - було укладено договір кредитної лінії № 07.06.2024-100002587, який підписаний позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором.
Позичальник пройшов ідентифікацію кредитодавцем шляхом використання системи BankID Національного банку України, під час якого з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних відбулось однозначне встановлення фізичної особи ОСОБА_1 .
На виконання умов кредитного договору (п. 4.1 акцептованої пропозиції) позивач з використанням системи LIQРАУ перерахував відповідачу за реквізитами електронного платіжного засобу, яку він вказав при укладанні договору (за номером банківської картки: НОМЕР_1 , кредитні кошти в сумі 7000 грн згідно Заявки позичальника.
Відповідно до умов кредитного договору № 07.06.2024-100002587 ТОВ «Споживчий центр» надає позичальнику ОСОБА_1 кредит в розмірі 7000 грн строком на 98 днів. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 12.09.2024. Процентна ставка фіксована - 1,35 % за один день користування кредитом та застосовується протягом всього періоду, на який надається кредит. Крім того, сплаті підлягає комісія за надання кредиту - 15 % від суми кредиту, що становить 1050,00 грн.
Надання кредиту здійснюється на умовах невідновлювальної кредитної лінії під обов'язок позичальника повертати кредит та сплачувати, визначену договором комісію, частинами (з розстроченням), а також сплачувати проценти (плату за користування кредитом) не пізніше останнього дня кожного чергового періоду (кожні 14 днів) згідно Графіку платежів, який міститься у п. 9 договору (Заявка та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції).
Уклавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти від кредитодавця (позивача у справі ) 07.06.2024, позичальник ОСОБА_1 не приступив до виконання свого грошового зобов'язання: кредитні кошти не повернув та не сплатив комісії, а також жодного разу не вніс платежі на погашення процентів (плати) за користування кредитом. Його заборгованість перед кредитодавцем - ТОВ «Споживчий центр» на момент пред'явлення позову складає 20811,00 грн, з яких: основний борг за кредитом - 7000,00 грн; проценти за користування кредитом - 9261,00 грн; неустойка - 3500,00 грн, яка передбачена у п. 13 договор в розмірі 70 грн за кожен день прострочення виконання позичальником кожного окремого зобов'язання.
Стягнення неустойки представник аргументував тим, що вона нарахована відповідно до умов кредитного договору, який укладено з відповідачем 07.06.2024, з врахуванням п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого передбачені цим пунктом обмеження щодо стягнення неустойки (пені, штрафу), не розповсюджуються на відносини за кредитними договорами, укладеними після 24.01.2024 (після 30 днів з дня набрання чинності законом 3498-ІХ від 22.11.2023).
Процесуальні рішення та дії у справі
Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з малозначністю та типовістю справи.
Відповідачу запропоновано подати відзив на позов та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні. Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, інших заяв та клопотань від нього також не надходило, а тому судрозглянув справу за письмовими матеріалами, поданими позивачем, відповідно до положень ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, аналіз та оцінка доказів.
07.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 , який зареєструвався в Інформаційній системі на вебсайті Товариства, було укладено кредитний договір № 07.06.2024-100002587 (договір кредитної лінії), шляхом обміну електронними повідомленнями та документами, які підписані від імені кредитодавця - його представником ОСОБА_2 із застосуванням КЕП, а зі сторони позичальника - відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора Е321, що був надісланий йому на номер телефону: НОМЕР_2 , зазначений позичальником як основний (фінансовий) номер в інформаційному повідомленні про себе.
Кредитний договір складають такі електронні документи: Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) - оферта, яка розміщена на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» та окремо була направлена в особистий кабінет позичальника разом із Заявкою кредитного договору №07.06.2024-100002587, сформованою після ідентифікації позичальника, а також Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (а.с.16-21).
Позичальник ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію шляхом використання кредитодавцем системи BankID Національного банку України, абонентом (користувачем) якої є ТОВ «Споживчий центр», та на підставі відомостей, наданих позичальником відбулось однозначне встановлення цієї фізичної особи (а.с.11, а.с. 22).
Порядок укладання кредитного договору та загальні умови кредитування викладені у Пропозицій про укладення кредитного договору (оферта) від 07.06.2024.
Згідно з п. 2.1 Договору (пропозиції, акцептованої позичальником) кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 10.1 Договору (оферти) зазначений договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.
Пунктом 4.1 Договору (оферти) передбачено надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-3479.
Відповідно до п. 3.1, п. 3.3 Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Дата видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, а також Графік платежів, - встановлюються в Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Основні (істотні) умови кредитування викладені в Заявці кредитного договору № 07.06.2024-100002587 та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, які також підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором: Е321 та є невід'ємними частинами кредитного договору.
Згідно умов Кредитного договору № 07.06.2024-100002587, що викладені в Заявці кредитного договору та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на суму 7000,00 грн (п.2) строком на 98 днів (п.3). Дата повернення кредиту - 12.09.2024 (п.4) Процентна ставка фіксована у розмірі 1,35 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п.5).
Згідно з пунктом 7 договору (Заявки кредитного договору та Відповіді-акцепт) проценти за економічною сутністю є платою за користування кредитом та розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (залишку від суми наданого кредиту) на кількість днів користування кредитом/залишком по кредиту та на процентну ставку. Також договором встановлено комісію, пов'язану з наданням кредиту, яка визначається за ставкою 15 % від суми кредиту та дорівнює 1050,00 грн (п.8).
За змістом договору кредит відповідачу надано на умовах невідновлювальної кредитної лінії під зобов'язання повертати його частинами (з розстроченням).
У пункті 9 Заявки на кредит та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) наведено Графік платежів, згідно якого позичальник зобов'язаний кожні 14 днів користування кредитними коштами, упродовж строку кредитування погашати кредит частинами, а також сплачувати проценти та комісію (усього 7 рівних платежів, останній з яких - 12.09.2024 на суму 2111,95 грн).
Згідно з п.12 договору (Заявки) при належному виконанні позичальником своїх грошових зобов'язань за договором (дотримання Графіку платежів) орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування (за 98 днів) складе суму 14783,77 грн, з яких: 7783,77 грн - загальні витрати за кредитом (проценти та комісія).
Пунктом 7.6 Пропозиції про укладення договору (оферти) та пунктом 13 Заявки та Відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору передбачена неустойка в розмірі 70,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання позичальником кожного окремого зобов'язання.
Також пунктом 9.1 кредитного договору (оферти) у взаємозв'язку з п. 14 Заявки позичальника передбачені проценти за прострочення виконання основного грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) в розмірі 365 % річних від суми боргу по кредиту.
У відомостях про позичальника ОСОБА_1 , які вказані в Заявці на отримання кредиту (кредитної лінії) та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання кредитних коштів: 4441-11ХХ-ХХХХ-3479.
Також у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 07.06.2024-100002587 міститься твердження, що позичальник ОСОБА_1 однозначно та безсумнівно приймає (акцептує) пропозицію про укладання кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору та укладає кредитний договір на запропонованих умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код: Е321), надісланим смс-повідомленням на фінансовий номер телефону 099-0290234, зазначений в Інформаційному повідомленні позичальника.
Згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» в системі сервісу LIQPAY зафіксована операція ID № 2472679308 про переказ коштів на картку VISA за № НОМЕР_3 в сумі: 7000,00 грн. (Order: O_A4F85F689B05494CC2882B2769E44B0C6028) за договором кредиту №07.06.2024-100002587. Дата/ час операції: 07.06.2024, 21:03 (а.с.15).
Довідка-розрахунок про стан заборгованості за договором №07.06.2024-100002587 відносно позичальника ОСОБА_1 містить дані про суму заборгованості відповідача за кредитним договором, яка виникла у період з 07.06.2024 по 12.09.2024 (98 днів кредитування), а саме: загальна заборгованість становить 20811,00 грн, до якої включено: 7000,00 грн ? борг по кредиту; 9261,00 грн - проценти за користування кредитом; 1050,00 грн - комісія; 3500,00 грн - неустойка. (а.с. 12).
Будь-яких даних про часткове виконання позичальником своїх зобов'язань ця Довідка не містить, хоч із підсумкових значень у взаємозв'язку із умовами договору можна зробити висновок, що відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу на користь позивача: кредитні кошти не повернув, не сплатив комісію та не зовсім не вносив проценти (плату) за користування кредитом.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) є фінансовою установою, вид економічної діяльності: 64.92 інші види кредитування (основний) (а.с.35-36).
Зміст спірних правовідносин та їх правове регулювання.
Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов'язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 -3 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ч.3. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.12 ст. 11 згаданого Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, яким серед іншого може бути електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 6 ч1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір.
Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.
За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору та висновки суду.
Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв'язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит, порядок повернення кредиту та сплати процентів. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов'язання у кредитному договорі.
Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути використані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаться письмовими доказами.
На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що 07.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 07.06.2024-100002587 (кредитної лінії) в електронній формі з використанням Інформаційної системи кредитодавця, шляхом обміну електронними повідомленнями та документами, а саме: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладання кредитного договору (оферта) від 07.06.2024; 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору № 07.06.2024-100002587 (кредитної лінії), де викладені усі істотні умови кредитування; 2) Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №07.06.2024-100002587 (кредитної лінії).
За допомогою інструменту ідентифікації, а саме: системи BankID на сайті Національного банку України позичальник ОСОБА_1 як фізична особа успішно пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр», який є абонентом системи BankID.
Кредитний договір (усі документи, які його складають) у відповідності до вимог закону підписаний зі сторони кредитодавця його представником з використанням КЕП, а відповідачем - з використанням (уведенням) одноразового ідентифікатора (пароля - Е321), який було надіслано у SMS-повідомленні на номер телефону - НОМЕР_2 , що зазначений в Інформаційному повідомленні позичальника.
Суд констатує, що без реєстрації відповідача в Інформаційній системі на веб-сайті Товариства та здійснення ним входу за допомогою логіна і пароля до особистого кабінету та без отримання позичальником SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором та уведенням його, кредитний договір не був би укладений. Таке твердження повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19 та інших.
Суду надані електронні докази в роздрукованому вигляді, а саме: текст пропозиції на укладання договору, заявки кредитного договору № 07.06.2024-100002587, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцент), які містять дані про підпис цих електронних документів позичальником одноразовим ідентифікатором «E321». Зазначені документи, серед іншого, містять номер особистого електронного платіжного засобу: 4441-11XX-XXXX-3479, який відповідач зазначив при оформленні кредиту.
Отже, судом встановлено, що між відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), який укладено в електронній формі та підписаний електронними підписами сторін.
При укладанні та підписанні цього договору були дотримані положення Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про платіжні послуги», «Про електронну комерцію», а також положення інших нормативно-правових та регуляторних актів, у тому числі Національного банку України.
Основними умовами кредитного договору № 07.06.2024-100002587 є: сума кредиту - 7000,00 грн; строк надання кредиту - 98 днів (з 07.06.2024 до 12.09.2024; проценти за користування кредитом - 1,35 % в день протягом усього строку кредитування; комісія за надання кредиту - 1050 грн. Повернення кредиту, сплату процентів та комісії відповідач мав здійснювати щомісячними рівними платежами (кожні 14 днів) згідно Графіку платежів, який міститься у змісті договору.
ТОВ «Споживчий центр» виконав свої зобов'язання, перерахувавши 07.06.2024 за допомогою інтернет-еквайрингу системи LIQPAY на рахунок відповідача за реквізитами банківської картки (маска карти: 4441-11-XXXXXXХХ79) кредитні кошти в сумі 7000,00 грн, що підтверджується квитанцією № ID операції: 2472679308.
Положення статті 46 Закону України «Про платіжні послуги» регламентує, що надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією ідентифікує особу. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов'язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення.
Зважаючи на вказане положення Закону, слідує висновок, що у разі, якщо б під час виконання платіжної операції по перерахунку кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача за реквізитами платіжної картки не підтвердились, то операція із зарахування коштів взагалі не відбулася б.
Враховуючи, що згідно кредитного договору №07.06.2024-100002587 термін повернення кредиту у повному обсязі настав 12.09.2024, і за весь строк кредитування (98 днів), а також по його закінченню позичальник ОСОБА_1 не вніс жодного платежу, позивач - ТОВ «Споживчий центр» вправі вимагати стягнення кредитної заборгованості з відповідача у судовому порядку, що є належним та ефективним способом захисту порушених прав.
Суд вважає допустимим доказом та бере за основу, подану позивачем Довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №07.06.2024-100002587 відносно відповідача, оскільки кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» здійснює господарську діяльність з надання коштів у позику/кредит, без відкриття рахунку. Тому на відміну від банківської установи позивач не може надати первинні банківські та бухгалтерські документи по особистому (кредитному) рахунку боржника.
Заборгованість відповідача за кредитним договором №07.06.2024-100002587 визначена позивачем у сумі 20811,00 грн, до якої позивач включив: основний борг по кредиту - 7000,00 грн; проценти за користування кредитом під час строку дії договору - 9261,00 грн (7000 грн х 1,35% х 98 днів) та неустойка - 3500,00 грн, розрахунок якої суду не надано.
Суд детально проаналізував вищезазначені суми по усім складовим кредитного боргу на відповідність не лише умовам договору, а й вимогам закону.
Враховуючи, що відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості за договором з нього підлягає стягненню сума неповернутого кредиту - 7000,00 грн та визначена договором комісія за надання кредиту - 1050,00 грн.
Що стосується суми стягнення по відсоткам (9261,00 грн) за користування кредитом, що нараховані за ставкою 1,35% в день впродовж 98 календарних днів (з 07.06.2024 по 12.09.2024), то суд вважає за необхідне зменшити заявлену позивачем суму відсотків, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 7 договору (Заявки кредитного договору та Відповіді-акцепт) проценти за економічною сутністю є платою за користування кредитом та розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (залишку від суми наданого кредиту) на кількість днів користування кредитом/залишком по кредиту та на процентну ставку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживачів вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції ( у даному випадку - плати кредитних послуг) визначено неналежним чином.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 5 розділу І Закону № 3498-ІХ внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено ст. 8 цього закону частиною 5 про те, що розмір денної процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1 % .
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» (зі змінам згідно Закону № 3498-ІХ) передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, відсотки з 25 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року (120 днів перехідного періоду) мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не вище 2,5 %, а з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (наступні 120 днів перехідного періоду) - в розмірі денної процентної ставки не вище 1,5 %, з 21 серпня 2024 року по 09 січня 2025 року - в розмірі денної процентної ставки не вище 1%.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом у сумі 9261,00 грн нараховані за ставкою - 1,35% в день від суми кредиту протягом 98 календарних днів, а саме за період: з 07.06.2024 по 12.09.2024, тоді як згідно вищенаведених законодавчих змін з 21.08.2024 по 12.09.2024 (23 дні) для нарахування відсотків повинна була бути застосована ставка не більше 1% в день, чого кредитодавцем не було зроблено.
Таким чином, задля дотримання прав споживача кредитних послуг на визначення йому належної плати за користування кредитом, суд здійснив перерахунок відсотків, які підлягають стягненню з відповідача, наступним чином:
- з 07.06.2024 по 20.08.2024 (75 днів) відсотки нараховуються за ставкою 1,35 % в день згідно договору (7000, грн/кредит х 75 днів х 1,35 % = 7087,50 грн);
-з 21.08.2024 по 12.09.2024 (23 днів) відсотки нараховуються за обмежувальною ставкою 1% в день згідно Закону (7000 грн/кредит х 23 дні х 1% = 1610,00 грн).
Загальна сума відсотків за користування кредитом упродовж 98 днів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 8697,50 грн (7087,50 грн + 1610,00 грн)
Що стосується вимог позивача про стягнення неустойки у заявленому розмірі - 3500 грн, то суд встановив, що згідно п. 13 Договору (Заявки на кредит) передбачена неустойка в розмірі 70,00 грн щодня (тобто 1% від суми наданого кредиту). Позивач не надає суду розрахунку неустойки та ніяк не обґрунтовує цей розмір у змісті позову. Водночас, для суду є очевидним, що суму неустойки позивач визначив максимально, з урахуванням обмежень, встановлених ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», - не більше половини суми одержаного кредиту.
Пунктом 6 Розділу IV «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі прострочення споживачем з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (тобто до 24.01.2024), споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі споживач звільняється: від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором.
Оскільки кредитний договір, який є предметом цього позову, був укладений 07.06.2024, тобто поза межами строку, вказаному в п. 6 Розділу IV (Прикінцеві та Перехідні положення) Закону «Про споживче кредитування», суд не застосовує визначені у цьому пункті обмеження щодо відповідальності споживача.
Разом з цим, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону 2120-ІХ від 15.03.2022, яким установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та, які нараховані з 24 лютого 2022 р. підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи все вище викладене, з урахуванням вищенаведених змін до законодавства, суд зменшує суму відсотків за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача, та відмовляє позивачу у стягненні неустойки.
Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 07.06.2024-100002587 від 07.06.2024 у загальному розмірі 15697,50 грн, з яких: 7000,00 грн - неповернутий кредит; 8697,50 грн - проценти за користування кредитними коштами.
Вирішення питання розподілу судових витрат.
За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Ціна позову позивачем визначена сумою стягнення 20811,00 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 15697,50 грн, що становить 75,43 % від ціни позову, то з урахуванням принципу пропорційності з відповідача на користь позивача суд присуджує 1827,21 грн судового збору (2422,40 грн х 75,43 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.06.2024-100002587 від 07.06.2024 у розмірі 15697, 50 грн (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім гривень 50 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1827, 21 грн (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 21 копійка).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Залеська