Справа № 369/6137/24
Провадження №2/369/2104/25
09.12.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченка А.В., розглянувши матеріали цивільної справи № 369/6137/24 за позовом Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військова частина НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -
15.04.2024 року Керівник Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військова частина НОМЕР_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
15.04.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області постановлено відкрити загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 2004 від 05.11.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/6137/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Янченку А.В.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 06.11.2024 року справу № 369/6137/24 за позовом Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військова частина НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання
20.05.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Протас О.М. надав до суду заяву про залишення без руху позовної заяви до виконання позивачем вимог законодавства щодо надання документів про експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки та внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а у разі невиконання вимог ст. 390 ЦК України, ст. 177 ЦПК України, позовну заяву повернути.
17.11.2025 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області постановлено клопотання представника відповідача Мілецької Марії Олександрівни про залишення позовної заяви без руху - задовольнити.
Позовну заяву Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військова частина НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Повний текст ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.11.2025 року складено 20.11.2025 року та надіслано на адресу позивача.
04.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» Носовим Артемом Сергійовичем, який діє в інтересах Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подано заяву про усунення недоліків.
Перевіривши отриману заяву разом з документами було встановлено, що недоліки зазначені в ухвалі суду від 17.11.2025 року не були усунені. Зазначені у заяві пояснення не є усуненням недоліків зазначених в ухвалі від 17.11.2025 року.
Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення позовної заяви Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військова частина НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння без розгляду, суд керується наступними правовими нормами.
Згідно положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Разом з тим судом встановлено, що станом на 09.12.2025 року позивачами недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 17.11.2025 року усунуті не були.
Про наявність інших об'єктивних причин (обставин), що унеможливили виконання ухвали суду від 17.11.2025 року, позивач суду також не повідомив.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
За змістом ч. ч. 11, 13 ст. 187 ЦПК України у разі не усунення позивачем встановлених суддею після відкриття провадження у справі недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (прецедентні рішення у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року), право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
З урахуванням викладеного, позивач був належним чином та у передбаченому законом порядку поінформований про обов'язок усунути недоліки позовної заяви, однак таких заходів не вжив, і таким чином, не вичерпав наявних засобів захисту свого права, а тому його право на звернення до суду за захистом не можна вважати порушеним.
Даний висновок суду відповідає правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 року у справі N 705/3875/17 та від 22.05.2019 року у справі N 705/5060/18.
За змістом ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивачем по справі № 369/6137/24 у встановлений судом строк не були виконані вимоги ухвали щодо усунення недоліків поданої ним до суду позовної заяви витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, приходжу до висновку про наявність підстав для постановлення ухвали про залишення без розгляду вказаної позовної заяви, що не обмежує права позивача на повторне звернення до суду за захистом після усунення умов, які стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 13, 42, 58, 175, 177, ч. ч. 11, 13 ст. 187, п. 1 ч. 2 ст. 200, п. 8 ч. 1 ст. 257, ст. ст. 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління, Військова частина НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачам, що згідно положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя А.В. Янченко