Справа № 367/10453/24
Провадження №1-кс/367/1219/2025
Іменем України
03 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
приміщенні Ірпінського міського суду розглянувши заяву захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 367/10453/24,
ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді у кримінальному провадженні справа № 367/10453/24 , заяву мотивує тим, що є обставини, які виключають сумнів й неупередженості, в матеріалах справи відсутні будь-які належні дані про отримання обвинуваченим виклику в судове засідання та застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 приводу в судове засідання згідно ухвали від 13.11.2025 року.
Захисник та обвинувачений в судове засіданні не з'явились, були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Прокурор в судове засіданні не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Потерпілий в судове засіданні не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Враховуючи вимоги статті 28 КПК України щодо розумних строків судового розгляду, те, що чинним КПК України не передбачена обов'язкова участь учасників кримінального провадження при розгляді заяви про відвід, суд вважає, що неявка учасників процесу, які мали бути заінтересованими бути присутніми під час судового розгляду вказаної заяви, не перешкоджає проведенню такого розгляду без їх участі.
Суд, заслухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Також відповідно до ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті; суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції; суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції; суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Натомість подана ОСОБА_3 заява про відвід судді ОСОБА_5 не містить ані посилання, ані обґрунтування жодної з наведених в кримінальному процесуальному законі підстав.
Стандарт неупередженості (безсторонності) ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини, адже відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного (зокрема, ухвала ВС від 15 липня 2019 р. у справі № 9901/116/19).
Тож не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
Такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 12.07.2024р. по справі № 758/14624/21 (провадження № 61-9496ск24).
Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, у пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.
Положеннями ч. 5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Однак відвід, що розглядається, не можна вважати вмотивованим, він заявлений у зв'язку з недовірою судді ОСОБА_5 та не містить відповідних доказів щодо мотивів такої недовіри.
Заявник посилається, на обставини що суддею неодноразово переносилися судові засідання за клопотаннями сторони захисника, що затягувало судовий процес чим порушувалися його права як потерпілого. Однак, при цьому жодних належних доказів, щодо безпідставних та необґрунтованих відкладень судових засідань суду не надав .
Як визначено ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Своєю чергою наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відводу судді ОСОБА_5 .
Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу. Заявником не надано достатніх та беззаперечних доказів, що вказують на обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 , а відтак, заявлений адвокатом ОСОБА_3 відвід судді задоволенню не підлягає, оскільки ст. 75, 76 КПК України наведена підстава для відводу, сумнів в неупередженості, є надуманою та такою, що не відповідає дійсності, а є лише позицією представника щодо незгоди з діями судді.
Інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в упередженості судді ОСОБА_5 судом не встановлені.
Керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 369 - 372, 532 КПК України, суд
Заявлений відвід адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 по справі № 367/10453/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає
Суддя: ОСОБА_1