"10" грудня 2025 р. Справа № 363/3986/25
10 грудня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря Галай О.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 16.09.2025 року зазначену позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання
Позовну заяву ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 28.11.2025 року залишено без руху, оскільки її подано без дотримання вимог ст. 177 ЦПК України і встановлено для усунення недоліків строк 5 днів з дня отримання цієї ухвали.
Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача"(далі - Закон № 4292-ІХ).
Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту:
"Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу".
Частину четверту статті 177 Цивільного процесуального кодексу України доповнено абзацем другим наступного змісту: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Частину другу статі 185 Цивільного процесуального кодексу доповнено абзацом третім наступного змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Обов'язковість врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі №686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі №128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі №678/1280/21.
Крім того, суд зауважує, що гідно ч. 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова ВП ВС від 20.11.2018 у справі №907/50/16).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19 виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача цього майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.
Добросовісність чи недобросовісність особи це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/20528/21.
Враховуючи те, що звернувшись до суду після набрання чинності Законом № 4292-ІХ з позовом про витребування спірних земельних ділянок у відповідачів, добросовісність яких, як набувачів земельних ділянок презюмується, прокурор не виконав вимог, встановлених частиною 4 статті 177 ЦПК України, тобто не вжив заходів щодо оцінки спірного майна щодо витребування якого заявлено вимоги, а також не вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, суд залишив зазначену позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Як вбачається з довідки про доставку електронного документа по справі № 363/3986/25, ухвалу від 28.11.2025 року було надіслано одержувачу керівнику Вишгородської окружної прокуратури в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 28.11.2025 року.
Станом на 10.12.2025 року позивачем не усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 28.11.2025 року.
Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки, у визначений ухвалою строк, недоліки позовної заяви не були усунуті, згідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 49, 51, 177, 185, 187, 260, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.
Направити копію ухвали учасникам розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Д.А. Свєтушкіна