Справа № 420/19628/24
09 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» (далі - позивач, ТОВ «ВАРТІС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 12.06.2024 № UА500090/2024/000014/1;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500090/2024/000085.
Позовні вимоги умотивовані тим, що позивачем при увезенні товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості було надано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей, що впливали би на правильність визначення митної вартості та навпаки, ці документи містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. При цьому у відповідь на повідомлення митного органу про необхідність подання додаткових документів позивач листом №12/06 від 12.06.2024 надав вичерпні пояснення, якими спростовувались сумніви відповідача у правильності визначення митної вартості товару. Відповідачем натомість цим поясненням оцінки не надано та в оскаржених рішеннях не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу
Отже, позивач під час митного оформлення товару надав документи, що містять необхідні відомості для визначення його митної вартості за основним методом - за ціною договору, а тому у відповідача не було підстав для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товару.
З цих підстав позивач просить визнати оскаржені рішення протиправними та скасувати їх.
Ухвалою від 26.06.2024 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 09.07.2024 подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 11.07.2024 залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позову, уважаючи, що оскаржувані рішення є правомірними, а коригування митної вартості відбулось за наявності на те підстав, оскільки за поданою позивачем митною декларацією (МД) №24UA500090006002U8 від 11.06.2024 під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
- відповідно наданого рахунку-фактури - інвойсу від 01.06.2024 № INV.EP242373 вартість товару становить 2351107,96 дол. США, але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №19 від 10.04.2024 та платіжне доручення №35 від 22.05.2024) оплата здійснена у розмірі 2381634.95. дол. США;
- у наданих до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.05.2024 № 24310100EX00033598, комерційному інвойсу від 01.06.2024 № INV.EP242373, рахунку- проформі від 05.04.2024 №10753449, E-Fatura від 24.05.2024 №IND 2024000000047 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору;
- у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.05.2024 № 24310100EX00033598 зазначена E-Fatura № V24243160110886036116800/1 від 04.06.2024 проте, до митного оформлення надано E-Fatura від 24.05.2024 №IND 2024000000047;
- сертифікат про походження від 04.06.2024 № B 1172743 не містить посилання на інвойс або контракт;
- в комерційному інвойсі від 01.06.2024 № INV.EP242373 відсутні умови поставки товару, невірно вказаний номер зовнішньоекономічного контракту;
- в проформі-інвойсі від 05.04.2024 № 10753449 в графі Advance Payment (передплата) зазначена сума 470.732 EUR, далі по тексту ця ж сума вказана в USD.
Відповідач вказує, що оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. При цьому, у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Просить відмовити у задоволенні позову.
10.07.2024 позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а отже обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом не виконано, як і не доведено не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
16.07.2024 відповідачем подані заперечення на відповідь, в якій переважно з посиланням на наведену у відзиві аргументацію спростовуються доводи позивача та зазначено, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів складене посадовою особою митного органу відповідно до чинного законодавства України та відповідно до рекомендацій Державної митної служби України; щодо своєї форми рішення повністю відповідає наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору»; в графі 33 рішення детально розписані фактичні обставини справи, наведено належні пояснення щодо розбіжностей в наданих до митного оформлення документах, наведено повну інформацію щодо джерел, які використовувалися при визначені митної вартості оцінюваних товарів, отриману за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», та також обґрунтовано позицію митного органу з посиланням на відповідні норми митного законодавства України.
Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, 04.04.2024 між ТОВ «ВАРТІС» (Позивач, Покупець) та Toscelik Profil ve Sac (Туреччина) (Продавець) був укладений контракт № TDТ2024-10753449 ( надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець поставляє в Україну металопрокат в асортименті (надалі - Товар).
Контрактом визначено, що Продавець поставляє Покупцю Товар в асортименті, кількості орієнтовно 3380 тн. на таких умовах: місце завантаження порт Іскендерун; місце розвантаження - будь-який порт України; умови поставки FOB Tosyali port in Iskenderun. Сторони домовились, що оплата здійснюється частково на умовах передоплати у розмірі 20% протягом 3 робочих днів після підписання контракту та 80% від вартості товару, що поставляється, Покупець зобов'язаний перерахувати протягом 5 днів до відвантаження.
На виконання контракту Toscelik Profil ve Sac 05.04.2024 надав позивачу проформу-інвойс № 10753449, у якій зазначена загальна вартість товару, що поставляється - 2 353 660,00 доларів США, у кількості 3380 тн, вартість за тону металопрокату в асортименті від 693 до 715 доларів США, розмір передплати у розмірі 20% - 470 732,00 доларів США.
Згідно із платіжною інструкцією № 19 від 10.04.2024 позивач сплатив на поточний рахунок Toscelik Profil ve Sac грошові кошти у сумі 470 732,00 доларів США.
Продавцем в подальшому збільшено вагу товару до 3420,26 тн. та у зв'язку з цим виставлено нову проформу-інвойс за № 10753449 від 14.05.2024, відповідно до якої товар поставляється на загальну суму 2 381 634,95 доларів США, що з урахуванням вже здійсненої передоплати 470 732 доларів США становитиме 1 910 902,95 доларів США.
Згідно із платіжною інструкцією № 35 від 22.05.2024 позивач сплатив на поточний рахунок Toscelik Profil ve Sac грошові кошти у сумі 1 910 902,95 доларів США.
При відвантаженні на судно продавцем змінено кількість товару та видано комерційний інвойс№ЕР242373 від 01.06.2024, відповідно до якого поставлявся товар - металопрокат в асортименті у кількості 3376,66 тн. на загальну суму 2 351 107,96 доларів США.
Оскільки товар був попередньо оплачений позивачем в загальній сумі 2 381 634,95 доларів США, то за поставленим з комерційним інвойсом № ЕР242373 товаром виникла переплата в розмірі 30 526,99 доларів США.
Товар доставлений судном Yaman bey-eld 2008 за рахунок позивача, для чого ним укладено з ERIDANA O.O.O. договір фрахтування вантажу від 24.05.2024 та оплачено транспортні послуги на підставі виставленого перевізником інвойсу № 2024/06/03-22 від 03.06.2024 в розмірі 99 611,47 доларів США відповідно до платіжною інструкцією в іноземній валюті № 41 від 04.06.2024.
Також позивач застрахував товар, уклавши з АТ СК «Інго» відповідний договір страхування вантажів та оформивши страховий сертифікат № 2 від 01.06.2024. послуги страхування в сумі 195 201,22 грн оплачені на підставі рахунку №300240248.24_02 та відповідно до платіжної інструкції №5279 від 04.06.2024.
Для здійснення митного оформлення товару уповноваженим представником позивача до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500090006002U8 від 11.06.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ВАРТІС», а саме: Товар 1. Вироби з чорних металів, профілі порожнисті, квадратного або прямокутного поперечного перерізу, з товщиною стінки не більш як 2 мм.Марка сталіS235JRH.Розміри:-15*15*1,8*6000мм, місць-252;-15*15*1,8*6000мм, місць-1;-15*15*2,0*6000мм, місць-61;-20*20*1,8*6000мм, місць-320;-20*20*1,8*6000мм, місць-1;-30*30*2,0*6000мм, місць-56;-30*30*2,0*6000мм, місць-1;-20*40*1,8*6000мм, місць-255;-25*40*1,8*6000мм, місць-97;-25*40*1,8*6000мм, місць-1;-25*40*1,8*6000мм, місць-1;-40*40*1,8*6000мм, місць-34;-40*40*1,8*6000мм, місць-235;-40*40*1,8*6000мм, місць-1;-40*40*1,8*6000мм, місць-1;-40*40*2,0*6000мм, місць-171;-40*40*2,0*6000мм, місць-14;-40*40*2,0*6000мм, місць-1;-30*50*2,0*6000мм, місць-28;-30*50*2,0*6000мм, місць-20;-50*50*2,0*6000мм, місць-61;-50*50*2,0*6000мм, місць-1;-40*60*2,0*6000мм, місць-16;-40*60*2,0*6000мм, місць-149;-40*60*2,0*6000мм, місць-1;-30*50*1,8*6000мм, місць-79;-30*50*1,8*6000мм, місць-1;-50*50*1,8*6000мм, місць-42;-50*50*1,8*6000мм, місць-1;-40*60*1,8*6000мм, місць-33;-40*60*1,8*6000мм, місць-99;-40*60*1,8*6000мм, місць-1;-40*60*1,8*6000мм, місць-1;-25*40*2,0*6000мм, місць-62;-25*40*2,0*6000мм, місць-1;-20*40*2,0*6000мм, місць-242;-20*40*2,0*6000мм, місць-1;-60*60*2,0*6000мм, місць-8;-60*60*2,0*6000мм, місць-117.Виробник - TOSCELIK PROFIL VE SAC ENDUSTRISI A.S., TR.Країна виробництва - TR.Торгівельна марка - TOSCELIK.
Ціна товару визначена позивачем в розмірі 2 351 107,96 доларів США (95 042 598,10 грн), а митна вартість товару - в розмірі 2 455 548,20 доларів США (99 264 553,89 грн). До складу митної вартості позивачем включені витрати на транспортування та страхування товару.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500090006002U8 від 11.06.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:
- Пакувальний лист (Packing list) № PACK.EP242373 від 31.05.2024
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 10753449 від 05.04.2024
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № INV.EP242373 від 01.06.2024
- Коносамент (Bill of lading) № 1 від 01.06.2024
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № B 1172743 від 04.06.2024
- Некласифікований комерційний документ e-Fatura № IHD2024000000047 від 24.05.2024
- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 19 від 10.04.2024
- Банківський платіжний документ, що стосується товару № 35 від 22.05.2024
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2024/06/03-22 від 03.06.2024
- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 41 від 04.06.2024
- Документ, що підтверджує вартість страхування № 300240248.24_02 від 01.06.2024
- Документ, що підтверджує вартість страхування № 5279 від 04.06.2024
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 3-3/460 від 07.06.2024
- Страховий поліс (сертифікат) № 2 від 01.06.2024
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TDT2024-10753449 від 04.04.2024
- генеральний договір страхування вантажів № 300240248.24 від 25.04.2024
- Договір про надання послуг митного брокера № 2024-20 від 10.05.2024
- Договір (контракт) про перевезення б/н (договір фрахту) від 24.05.2024
- Комерційна пропозиція від 12.04.2024
- Сертифікат випробування №10003354766 від 04.06.2024
- Копія митної декларації країни відправлення № 24310100EX00033598 від 24.05.2024
- Лист № 110624-1
- Лист №12/06 від 12.06.2024
- Проформа-інвойс №10753449 від 14.05.2024
- Каталог виробника
- Сертифікат про готовність товару до відвантаження FCR від 13.05.2024.
11.06.2024 Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Необхідність подання додаткових документів мотивована митним органом таким чином: «…у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) Відповідно наданій проформі- інвойсу від 05.04.2024 № 10753449 вартість товару становить 2351107,96 дол. США, але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №19 від 10.04.2024 та платіжне доручення №35 від 22.05.2024) оплата здійснена у розмірі 2381634,95. дол. США; 2) У наданих до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.05.2024 № 24411600EX00000374, комерційному інвойсу від 01.06.2024 № INV.EP242373, рахунку- проформі від 05.04.2024 №10753449, E-Fatura від 24.05.2024 №IND 2024000000047 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору; 3) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.05.2024 № 24411600EX00000374 зазначена E-Fatura № V2424316011886036116800/1 проте, до митного оформлення надано E-Fatura від 24.05.2024 №IND 2024000000047; 4) Сертифікат про походження від 04.06.2024 № B 1172743 не містить посилання на інвойс або контракт; 5) В комерційному інвойсу від 01.06.2024 № INV.EP242373 відсутні умови поставки товару, невірно вказаний номер зовнішньоекономічного контракту; 6) В проформі- інвойс від 05.04.2024 № 10753449 в графі Advance Payment (передплата) зазначена сума 470.732 EUR, далі по тексту ця ж сума вказана в USD. Таким чином виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. …».
12.06.2024 декларантом було додатково подано електронний каталог; експедиторське свідоцтво щодо прийому вантажу FCR№01 від 13.05.2024, Інвойс №107534492024, а також надіслано лист-відповідь №12/06 від 12.06.2024, в якому зазначено щодо згаданих митним органом розбіжностей в поданих документах таке:
- Контрактом погоджені умови оплати - передоплату в розмірі 20% та 80% перед відвантаженням за 5 днів від загальної вартості Товару, визначеної в Контракті, при цьому сторонами також був погоджений допустимий толеранс (розмір відхилення у кількості (вага) товару, зазначеної у Контракті, та кількістю Товару, яка має бути фактично поставлена (передана) у розмірі ±10%. Для здійснення передплати Постачальник виставив проформу-інвойс від 05.04.2024 № 10753449 із вагою товару 3 380 тн. на загальну суму 2 353 660 доларів США та визначив передоплату - 470 732 доларів США, яка була сплачена позивачем згідно платіжної інструкції №19 від 10.04.2024. В подальшому продавець надав проформу-інвойс за № 10753449 від 14.05.2024 на іншу кількість товару - 3 420,258 тн загальною вартістю 2 381 634,95 доларів США, яку за відрахуванням вже здійсненої передоплати позивач сплатив згідно з платіжною інструкцією №35 від 22.05.2024 в сумі 1 910 902,95 доларів США. Позивач зазначив, що в платіжній інструкції № 35 від 22.05.2024 помилково було зазначено посилання на проформу інвойс від 05.04.2024, однак це не змінює ціни товару за одиницю та його вартості в сумі 2351107,96 дол. США, яка зазначена у комерційному інвойсі № ЕР242373 від 01.06.2024;
- експортна декларація, проформа-інвойс, комерційний інвойс, E-Fatura є односторонніми документами, які надає Постачальник для митного оформлення товару на території держави, де він є резидентом та відповідно оформлюються в порядку на підставі законодавства тієї держави, а саме Туреччини, при цьому числові показники митної вартості є ідентичними що у інвойсі, що у комерційному інвойсі, E-Fatura, експортній декларації та контракті, а саме: вартість товару за 1 тону, асортимент, кількість, дані Постачальника та Покупця;
- електронний інвойс e-FATURA від 24.05.2024 №IND 2024000000047 подавався Постачальником при митному оформлені товару, вказаний номер формується на підставі внутрішнього діловодства компанії, однак при прийманні документів до оформлення турецькою митницею в системі єдиного вікна (TPS) їй присвоюється новий унікальний номер, і саме він дублюється у експортній митній декларації, тому представником Позивача була надана копія саме від 24.05.2024 №IND 2024000000047 і це не є помилкою, або недостовірною інформацією, бо в той же час у експертній митній декларації дублюється інформація про такий самий електронний інвойс, але із зазначенням унікального номеру, що зазначеній с Системі єдиного вікна;
- Сертифікат про походження не містить числових показників митної вартості взагалі, оскільки це документ, який видається на товар, а не на контракт і він свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару;
- в комерційному інвойсі від 01.06.2024 № INV.EP242373 не зазначений номер контракту і тому він і не міг бути не вірно вказаний, а умови контракту передбачені в самому контракті; натомість комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та містить відомості щодо ціни, що фактично сплачена за товар, які є однаковими і в контракті, і в комерційному інвойсі, а різниця існує тільки за рахунок ваги фактично відвантаженого товару;
- у проформі-інвойсі від 05.04.2024 № 10753449 в графі Advance Payment (передплата) не було зазначено, що оплата здійснюється в євро (EUR), а зазначений символ €, який є математичним символом і означає «всього», при цьому контрактом, комерційною пропозицією, комерційним інвойсом, електронним інвойсом e-FATURA, експортною декларацією та відповідно платіжними інструкціями валюта платежу визначена долари США (USD).
Надалі відповідач прийняв оскаржене у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2024 № UА500090/2024/000014/1, у пункті 33 якого зазначено:
« … у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) Відповідно наданого рахунку-фактури- інвойсу від 01.06.2024 № INV.EP242373 вартість товару становить 2351107,96 дол. США. Але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №19 від 10.04.2024 та платіжне доручення №35 від 22.05.2024) оплата здійснена у розмірі 2381634.95. дол. США; 2) У наданих до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.05.2024 № 24310100EX00033598, комерційному інвойсу від 01.06.2024 № INV.EP242373, рахунку- проформі від 05.04.2024 №10753449, E-Fatura від 24.05.2024 №IND 2024000000047 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору ; 3) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.05.2024 № 24310100EX00033598 зазначена E-Fatura № V24243160110886036116800/1 від 04.06.2024 проте, до митного оформлення надано E-Fatura від 24.05.2024 №IND 2024000000047; 4) Сертифікат про походження від 04.06.2024 № B 1172743 не містить посилання на інвойс або контракт; 5) В комерційному інвойсі від 01.06.2024 № INV.EP242373 відсутні умови поставки товару, невірно вказаний номер зовнішньоекономічного контракту; 6) В проформі- інвойс від 05.04.2024 № 10753449 в графі Advance Payment (передплата) зазначена сума 470,732 EUR, далі по тексту ця ж сума вказана в USD. Таким чином виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати у митні органи достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. З огляду на вищевикладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 12.06.2024 декларант надіслав лист-відповідь на повідомлення №12/06 від 12.06.2024, в якому зазначено, що додаткові документи щодо визначення митної вартості надаватись не будуть. 12.06.2024 декларантом було додатково подано Електронний каталог; Експедиторське свідоцтво щодо прийому вантажу FCR№01 від 13.05.2024, Інвойс №10753449. Декларантом не спростовано наявні розбіжності у документах. … За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що: по товару №1 рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, і що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, є більшим і становить - 0,79 дол. США за 1 кг ваги нетто (ЕМД №UA110110/2024/001681 від 18.03.2024), ніж заявлено декларантом - за 1 кг ваги нетто».
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500090/2024/000085, якою відмовив у митному оформленні (випуску) товарів з такої причини: «Розділ ІІІ. Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, ст.52-64 МКУ. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500090/2024/000014/1від 12.06.2024».
Не погоджуючись з такими рішенням митного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі також - МК України).
Згідно із частиною першою статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами з першої по п'яту статті 51 Митного кодексу України установлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст. 51 МК України).
Як визначено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 Митного кодексу України установлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.ч. 5, 6 ст.53 МК України).
Частинами першою, другою, третьою та четвертою статті 54 Митного кодексу України установлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України установлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Коригування митної вартості товарів унормовується статтею 55 Митного кодексу України, відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6 якої рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Згідно з приписами частин першої - восьмої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07 травня 2020 у справі №826/10527/17, у постанові від 09 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044 та інших.
Згідно із частинами першою, другою та четвертою статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості (частина третя статті 64 МК України).
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі № 804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/14964/15, від 20 листопада 2025 року у справі № 280/7653/23) звертав увагу на те, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18, від 20 листопада 2025 року у справі № 280/7653/23).
Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, як зазначено вище, з метою підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності, оскільки в них зазначені помилкові або недостовірні відомості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення, проте позивач не спростував наявні розбіжності у документах.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідач вказав, що відповідно наданого рахунку-фактури - інвойсу від 01.06.2024 № INV.EP242373 вартість товару становить 2 351 107,96 дол. США, але, згідно наданих банківських платіжних документів (платіжне доручення №19 від 10.04.2024 та платіжне доручення №35 від 22.05.2024) оплата здійснена у розмірі 2 381 634,95 дол. США.
Слід зазначити, що з поданих позивачем для митного оформлення документів у їх сукупності видно, що різниця між вартістю поставленого та увезеного товару у розмірі 2 351 107,96 дол. США та здійсненою оплатою цього товару в сумі 2 381 634,95 дол. США обумовлена зміною продавцем кількості, а не ціни товару, у бік зменшення при його відвантаженні після того, як позивачем було унесено передоплату за цей товар.
При цьому вартість фактично поставленого товару в сумі 2 351 107,96 дол. США та його кількість зазначена у комерційному інвойсі № ЕР242373 від 01.06.2024, який належить до обов'язкових документів, що подаються до митного оформлення відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України та який є одним з основних документів, які підтверджують митну вартість.
Тому ця розбіжність не є такою, що має вплив на правильність визначення митної вартості.
Відповідач також вказав, що у наданих до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.05.2024 № 24310100EX00033598, комерційному інвойсу від 01.06.2024 № INV.EP242373, рахунку-проформі від 05.04.2024 №10753449, E-Fatura від 24.05.2024 №IND 2024000000047 не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору, однак зазначені документи разом з іншими поданими позивачем документами містили відомості, які дозволяли митному органу перевірити числові значення складових митної вартості товарів, а саме обсяг поставки, загальну суму поставки та вартість товару за одиницю виміру (одну тонну) та давали можливість установити, що поставка товару відбулась на виконання саме зовнішньоекономічного контракту №TDТ2024-10753449 від 04.04.2024.
Тому ця розбіжність також не є такою, що має вплив на правильність визначення митної вартості.
Крім того, відповідач зазначив, що в наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 24.05.2024 № 24310100EX00033598 зазначена E-Fatura № V24243160110886036116800/1 від 04.06.2024 проте, до митного оформлення надано E-Fatura від 24.05.2024 №IND 2024000000047, однак за змістом частини 2 статті 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не належить до основних документів, на підставі яких визначається митна вартість товарів при їх декларуванні в Україні, а тому відсутність електронного рахунку-фактури, згаданого у цій декларації, не може вважатися достатньою підставою для визнання митної вартості недостовірною чи для її коригування.
При цьому суд приймає до уваги пояснення позивача з приводу того, що в Експортній декларації зазначено номер рахунку-фактури (E-Fatura) №V24243160110886036116800/1 від 04.06.2024, який є тим самим електронним інвойсом (від 24.05.2024 №IND 2024000000047), який був наданий до митного оформлення. Номер 25243160110886040122680/1 - це ідентифікаційний номер інвойсу, який було йому присвоєно на «Порталі експортних рахунків (інвойсів)» (https://efatura.gtb.gov.tr/), як електронному документу згідно з турецьким митним законодавством. Правила заповнення експортної митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, та позивач жодним чином на це впливати не може.
Також відповідач послався на те, що сертифікат про походження від 04.06.2024 № B 1172743 не містить посилання на інвойс або контракт, однак згідно з положеннями статей 41-43 Митного кодексу України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару, а відтак у спірному випадку він не може слугувати документом, який підтверджує числові значення складових митної вартості.
Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність в комерційному інвойсі від 01.06.2024 № INV.EP242373 умов поставки товару суд вважає необгрунтованим, оскільки такі умови - «FOB Tosyali port in Iskenderun» - визначені безпосередньо в контракті №TDТ2024-10753449 від 04.04.2024, при цьому позивач надав документи, які підтверджують його витрати на транспортування товару від порту Іскендерун та його страхування й до цих документів митний орган зауважень не має.
Щодо посилань відповідача на те, що в проформі-інвойсі від 05.04.2024 № 10753449 в графі Advance Payment (передплата) зазначена сума 470732 EUR, а далі по тексту ця ж сума вказана в USD, то суд зазначає, що усіма поданими позивачем документами визначено та підтверджується валюта контракту - долар США, саме в якій позивач і здійснював передоплату та оплату фактично поставленого товару.
Отже і ця розбіжність не є такою, що має вплив на правильність визначення митної вартості.
З урахуванням викладеного суд уважає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи, - є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи та пояснення, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Також слід зауважити, що як вбачається з матеріалів справи та спірного рішення, ще однією підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів послугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.
У постанові від 25.02.2020 року (справа №260/718/19) Верховний Суд дійшов висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР, є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Отже, відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.
При цьому, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 року (справа №805/2713/16-а).
Крім того, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України, митний орган за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті.
При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).
Отже, з системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Необхідно зауважити, що імпортований позивачем товар має свої особливості, в частині своїх характеристик, які впливають безпосередньо на ціну товару, а саме щодо виробника, матеріалу товару і його якості і таке інше.
Водночас, відповідач зазначає, що вартість увезеного позивачем товару визначена на підставі раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить - 0,79 дол. США за 1 кг ваги нетто (ЕМД №UA110110/2024/001681 від 18.03.2024), ніж заявлено декларантом - за 1 кг ваги нетто.
Слід зазначити, що відповідач не надав до суду зазначеної у рішенні митної декларації та документів, які були подані разом із ними, а також не зазначив у рішенні жодного порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.
Оскаржене рішення про коригування митної вартості не містить відомостей про увезений за згаданою митною декларацією товар, митну вартість якого раніше було визначено (визнано).
Таким чином, висновки митного органу, що митна вартість таких товарів є застосовною до товару, які увозив позивач - не є повністю достовірними і обґрунтованими.
Належних аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених декларантом розрахунків митної вартості товару за ціною договору, відповідачем у рішенні про коригування митної вартості ввезених товарів не наведено.
Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, відповідач послався лише на зовнішнє джерело, не навівши порівняння характеристик товару, що розмитнювалися, та інших товарів, ціна яких взята за основу при визначенні митної вартості товару, ввезеного позивачем.
Таким чином, митний орган у рішеннях про коригування митної вартості не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування саме такої вартості, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.
На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані підстави для коригування митної вартості товарів, поданих позивачем для митного оформлення.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2024 № UА500090/2024/000014/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500090/2024/000085 є протиправними, позаяк вони необґрунтовані, а тому позовні вимоги щодо їх скасування є такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статей 139, 143 КАС України та з урахуванням понесених позивачем витрат із сплати судового збору в сумі 28 800,26 грн згідно із платіжним документом № 6003 від 20.06.2024.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товару від 12.06.2024 № UА500090/2024/000014/1;
Визнати протиправною та скасувати прийняту Одеською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500090/2024/000085.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх, код ЄДРПОУ 34350636) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 28 800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн 26 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний