Справа № 420/16416/25
(додаткове)
10 грудня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі за позовною заявою Приватного підприємства «УНІКОН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
26 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «УНІКОН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12738484/30692311;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.04.2025 року №12738483/30692311;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №12738482/30692311;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.04.2025 року №12738481/30692311;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 30.11.2024 року датою її фактичного подання на реєстрацію;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 31.10.2024 року датою її фактичного подання на реєстрацію;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 31.08.2024 року датою її фактичного подання на реєстрацію;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 31.07.2024 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 позов Приватного підприємства «УНІКОН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.04.2025 №12738484/30692311, від 10.04.2025 №12738483/30692311, від 10.04.2025 №12738482/30692311, від 10.04.2025 №12738481/30692311. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 30.11.2024, №4 від 31.10.2024, №6 від 31.08.2024, №6 від 31.07.2024 датою їх подання. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «УНІКОН» судові витрати у розмірі 9689,60 грн.
25 листопада 2025 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Нікітіної Г.Е., в якій просила ухвалити додаткове рішення по справі №420/16416/25, яким стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «УНІКОН» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає наступне.
20.11.2025 року Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/16416/25 було ухвалено рішення, яким позов Приватного підприємства «УНІКОН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії було задоволено у повному обсязі.
При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, відповідно до умов п. 3.1 Договору про надання правової допомоги №13/02, який був укладений між Приватним підприємством «УНІКОН» та адвокатом Нікітіною Г.Е. 13.02.2024 року «вартість юридичних послуг адвокат визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок».
Відповідно до Рахунку-фактури №21/11 від 21.11.2025 року та Акта про надання юридичних послуг №21/11 від 21.11.2025 року вартість послуг за надання правової допомоги складає 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.
На переконання представника позивача, враховуючи детальний опис наданих послуг, який зазначений в Акті №04/04, всі виконані роботи адвокатом послуги відповідають критерію необхідності. Жодних зайвих послуг, які б не мали значення для справи, адвокатом здійснено не було. Розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із обсягом наданих послуг.
З огляду на вказане, представник позивача просить ухвалити додаткове рішення по справі №420/16416/25, яким стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «УНІКОН» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.
28 листопада 2025 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому представник відповідача - ГУ ДПС в Одеській області просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу ПП «УНІКОН».
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначає, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. В матеріалах справи повинно міститися належне обґрунтування та докази витраченого часу на правову допомогу, чого представником позивача не надано, а отже не доведено та не підтверджено. Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Зазначена справа є справою незначної складності. За своїм предметом та суб'єктним складом відповідача справа відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами.
Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи у суді.
У свою чергу, позивач не надав суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дослідивши подану заяву про стягнення витрат на правову допомогу, та матеріали справи в частині, що стосуються поданої заяви, суд дійшов висновку про те, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст.252 КАС України).
Враховуючи, що справа №420/16416/25 розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то судом розглянуто клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у письмовому провадженні.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1, 2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом даної справи до суду надані копії документів, зокрема: копія ордеру на надання правничої допомоги серії ВН №1333523, копія Договору про надання правової допомоги від №13/02 від 13.02.2024, копія Акту про надання юридичних послуг від 21.11.2025 №21/11, копія Рахунку-фактури №21/11 від 21.11.2025.
Відповідно з п.1. Договору, Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання-доручення, Адвокат зобов'язується відповідно до завдання-доручення Клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, правоохоронних органах тощо.
Згідно з п.1.2. Договору, Клієнт делегує Адвокату наступні права: представляти інтереси клієнта, підписувати заяви, позовні заяви, скарги та договори, отримувати від імені Клієнта документи, приймати участь на стадії досудового слідства, у судових засіданнях, розробити правову позицію у справі, скласти позовну заяву, підготувати позовні матеріали та подати їх в суд, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового за сідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовитись від позову, визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов, укладати мирову угоду, користуватися іншими процесуальними правами встановленими ЦПК, КПК, КАСУ тощо.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору, Адвокат зобов'язується належним чином і в повному обсязі надавати вказані в п. 1 та п. 1.2 даного договору юридичні послуги.
Згідно з п. 2.2.4. Договору, Клієнт зобов'язується відповідно до порядку та строків, що зазначаються у Договорі та його додаткових угодах, які є його невід'ємною частиною, оплатити Адвокату вартість юридичних послуг, що надаються.
Відповідно до п.3.1., 3.2. Договору, вартість наданих юридичних послуг Адвокат визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок. Додаткові витрати, що відповідно до завдання-доручення, що не були включені до загальної вартості юридичних послуг згідно Договору, сплачуються Клієнтом на підставі окремих рахунків.
Відповідно до Акта №21/11 про надання юридичних послуг, Приватне підприємство «УНІКОН» в особі директора Ничипорука Аркадія Аркадійовича, що надалі іменується «Клієнт», з однієї сторони, і Адвокат Нікітіна Ганна Едуардівна, що іменується надалі «Виконавець», уклали цей Акт про те, що Виконавцем були надані такі юридичні послуги у справі №420/16416/25:
надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань (1 год.) - 1000 грн;
складання позовної заяви (4 год.) - 8000 грн;
складання відповіді на відзив (2 год.) - 4000 грн.
Вартість наданих послуг складає 13000 грн.
Згідно з Рахунком-фактурою №21/11 від 21.11.2025, надання правничої допомоги за договором №13/02 від 13.02.2024 по справі №420/16416/25 складає суму 13000 грн.
За результатом розгляду позовної заяви Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 20.11.2025 року у справі №420/16416/25 про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «УНІКОН».
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 грн є завищеними, з огляду на таке.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України, суд вважає необхідним врахувати такі висновки Верховного Суду.
Так, у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Таким чином витрати на правничу допомогу мають бути фактичними в розрізі реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а їх розмір повинен бути обґрунтований та документально підтверджений.
Верховний Суд в постанові від 11 березня 2025 року по справі №260/4202/24 зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Наведене вище дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має право на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, у разі, якщо доведено, що останні були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
В постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі №910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі №911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі №914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі №912/1025/20, від 24 грудня 2024 року по справі №380/25725/21.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа належить до категорії справ незначної складності та була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
При цьому, особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які є реальними, необхідними, фактичними та доведеними належними доказами.
Так, суд, дослідивши зміст наданих послуг з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, доходить висновку, що правнича допомога, яка складається із надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, за своєю природою входить до послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції та узгодження її з позивачем.
При цьому, послуга зі складання відповіді на відзив є значно завищеною, з урахуванням того, що справа 420/16416/25 відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами.
Враховуючи фактичний об'єм наданих послуг з правничої допомоги, в розрізі критеріїв їх реальності та необхідності, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат, пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу, є 5000,00 грн, які необхідно стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки рішеннями цього суб'єкта владних повноважень порушені права та інтереси позивача, про що ухвалити додаткове рішення по справі №420/16416/25.
Керуючись ст.132, 137, 139, 243, 246, 252, 255, 293, 295 КАС України, суд
Заяву представника позивача - адвоката Нікітіної Ганни Едуардівни про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «УНІКОН» (вул. Балківська, буд. 30, м. Одеса, Одеська обл., 65006, код ЄДРПОУ 30692311) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти заяви - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Дмитро БАБЕНКО