Справа № 420/33886/25
10 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанов,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2025 ВП №78877729; визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 18.08.2025 ВП №78877729; визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.08.2025 ВП №78877729.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей провадження передбачених статтею 287 КАС України; витребувано копії матеріалів виконавчого провадження та зупинено провадження по справі до 01.12.2025.
26.11.2025 до суду від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли відзив і матеріали виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 02.12.2025 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.12.2025 о 11:30 год.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що
оскільки боржник знаходиться на території активних бойових дій, відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень на підставі виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 №420/7604/25 є протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству України. Зазначене, як вказав представник позивача, підтверджується також правовим висновком Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 по справі №400/4175/22.
26.11.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Як зазначив відповідач, враховуючи, що стягувачем було пред'явлено до виконання виконавчий лист виданий Одеським окружним адміністративним судом № 420/7604/25 від 04.08.2025 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яким відкрито виконавче провадження у місті Одеса, а не на території територіальної Херсонської громади, яка перебуває у зоні активних бойових дій, то на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження не поширюється заборона, передбачена абзацом п'ятнадцятим п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, як зазначив відповідач, винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця та прямою нормою Закону України «Про виконавче провадження».
01.12.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1404, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Таким чином, у випадку місцезнаходження боржника на території активних бойових дій, виконавчі дії, за змістом ч. 1 ст. 24 Закону №1404, будуть проводитися на території активних бойових дій, що заборонено абз. 15 п. 102 розд. ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404. З огляду на наведене, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій заборонено безвідносно до місця реєстрації органу ВДВС.
Учасники справи повідомлялись про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явились. Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 по справі №420/7604/25 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яке оформлене листом № 3542/6/21-22-13-03-05 від 12.07.2024 "Про розгляд заяви"; зобов'язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.01.2021 року з урахуванням висновків суду, стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20грн.
04.08.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/7604/25.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято:
- постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2025 ВП №78877729;
- постанову про стягнення виконавчого збору від 18.08.2025 ВП №78877729;
- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.08.2025 ВП №78877729.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно положень ч. 4 ст.27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», зі змінами внесеними Законом України від 15.03.2022 № 2129-ІХ, який набрав чинності 26.03.2022 року, забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких згідно з частиною першою статті 24 Закону є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі - Перелік), здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження/місцерозташування на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням/пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. У разі якщо місцезнаходженням органу державної виконавчої служби є територія, включена до Переліку, такий орган може змінити місцезнаходження/місцерозташування на іншу територію України та здійснювати примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція цього органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України письмово повідомляє адміністратора автоматизованої системи виконавчого провадження про зміну місцезнаходження/місцерозташування органу державної виконавчої служби. Міністерство юстиції України за поданням/пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України може визначити орган державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку. У разі визначення Міністерством юстиції України органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку, адміністратор автоматизованої системи виконавчого провадження на підставі письмового повідомлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України забезпечує такому органу державної виконавчої служби доступ до виконавчих проваджень, які перебувають (перебували) на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку. Інформація про зміну місцезнаходження органів державної виконавчої служби або про визначення органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку, публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.
З аналізу вищевикладеного слідує, що встановлена законодавцем заборона відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку) стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.
Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо юридичної та/або фізичної особи, місцезнаходженням (реєстрацією) якої є територія, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку), поза межами такої територій. Відповідна заборона стосується виключно території проведення виконавчих дій (відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень).
Подібні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 року по справі № 905/2368/15, від 24.04.2023 року по справі № 910/5953/17 та від 10.05.2023 року по справі № 904/1708/22.
Враховуючи те, що стягувачем було пред'явлено до виконання виконавчий лист виданий Одеським окружним адміністративним судом № 420/7604/25 від 04.08.2025 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яким відкрито виконавче провадження у місті Одеса, а не на території територіальної Херсонської громади, яка перебуває у зоні активних бойових дій, то на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження не поширюється заборона, передбачена абзацом п'ятнадцятим п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Приймаючи рішення у справі, суд враховує, що ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
При цьому, докази виконання рішення суду по справі № 420/7604/25 до відкриття виконавчого провадження, до суду позивачем надано не було.
Враховуючи вищевикладене та те, що відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснено у місті Одеса, а не на території територіальної Херсонської громади, яка перебуває у зоні активних бойових дій, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2025 ВП №78877729, про стягнення виконавчого збору від 18.08.2025 ВП №78877729; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.08.2025 ВП №78877729, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 287,382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі -відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.