10 грудня 2025 р. справа № 400/7059/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправною та скасування вимоги від 18.02.21 р. № Ф-74886-17У, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу від 18.02.21 р. № Ф-74886-17У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 37 788,74 грн.;
- зобов'язати відповідача видалити з ІКПП позивача дані про наявність заборгованості з ЄСВ в сумі 37 788,74 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки вона була зареєстрована в якості фізичної-особи підприємця з 2005 р., а з 2011 р. підприємницька діяльність закрита доходів не отримує. З 30.08.12 р. по теперішній час працює найманим працівником і з її заробітної плати здійснювалось відрахування та сплата ЄСВ. За таких обставин, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачують роботодавці, що виключає її обов'язок самостійної сплати єдиного внеску як самозайнятої особи.
Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно інформаційної бази даних ІКС «Податковий блок», ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку, як фізична особа-підприємець в ГУ ДПС у Миколаївській області, Миколаївська ДПІ з 05.11.02 р., на загальній системі оподаткування. Станом на 16.07.25 р. перебуває в стані - «платник податків за основним місцем обліку». В інтегрованій картці платника податків (далі - ІКП) за кодом бюджетної класифікації доходів (далі - КБКД) 71040000) ФОП ОСОБА_1 сума єдиного внеску, нарахованого на центральному рівні, що не потребує акту перевірки та відповідає реєстраційним даним платника, склала 37 788,74 грн. Відтак, нарахування єдиного внеску є правомірним та підлягає сплаті.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач з 05.11.02 р. була зареєстрована в статусі фізичної особи-підприємця.
З 30.08.12 р. позивач обіймала посаду завуча КДЮСШ обласної ради «Колос», з 03.09.12 р. до 20.11.24 р. позивачка працювала на посаді заступника директора з навчально-тренувальної роботи КДСЮШ обласної ради «Колос». З 22.11.24 р. по теперішній час працює на посаді інструктора-методиста КДЮСШ «Атлант». Зазначене підтверджується трудової книжкою позивача та довідкою форми ОК-7.
18.02.21 р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області виставлена вимога на ім'я позивача № Ф-74886-17У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 37 788,74 грн.
Згідно розрахунку боргу, відповідачем було нараховано єдиний внесок в сумі 37 788,74 грн.: 09.02.18р. 8 448 грн. (за 2017 р.); 19.04.18 р. - 2 457,18 грн. (за І кв. 2018 р.); 19.07.18 р. - 2 457,18 грн. (за ІІ кв. 2018 р.); 19.10.18 р. - 2 457,18 грн. (за ІІІ кв. 2018 р.); 21.01.19 р. - 2 457,18 грн. - за ІV кв. 2018 р.; 19.04.19 р. - 2 754,18 грн. - за І кв. 2019 р.; 19.07.19 р. - 2 754,18 грн. - за ІІ кв. 2019 р.; 21.10.19 р. - 2754,18 грн. - за ІІІ кв. 2019 р.; 20.01.20 р. - 2 754,18 грн. - за ІV кв. 2019 р.; 21.04.20 р. - 2 078,12 грн. - за І кв. 2020 р.; 20.07.20 р. - 1 039,06 грн. - за ІІ кв. 2020 р.; 19.10.20 р. - 3 178,12 грн. - за ІІІ кв. 2020 р.; 19.01.21 р. 2 200 грн. - за ІV кв. 2020 р.
Позивачка не погоджуючись з податковою вимогою від 18.02.21 р. № № Ф-74886-17У, звернулась до суду з даним позовом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).
Як вбачається з ч. 1 ст. 4 Закону, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Платник єдиного внеску зобов'язаний:1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону податкові органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформовано вимогу від 18.02.21 р. № Ф-74886-17У на підставі даних інформаційної системи податкового органу, що відповідає положенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Системний аналіз норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" свідчить про те, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.
Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.
Відтак, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, але господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску, незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та, які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.12.19 р. у справі № 440/2149/19.
Відповідно до ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з ч. 6 ст. 4 Закону особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, про сплату якої виставлено оскаржувану вимогу складає 37 788,74 грн., а саме: 09.02.18 р. 8 448 грн. (за 2017 р.); 19.04.18 р. - 2 457,18 грн. (за І кв. 2018 р.); 19.07.18 р. - 2 457,18 грн. (за ІІ кв. 2018 р.); 19.10.18 р. - 2 457,18 грн. (за ІІІ кв. 2018 р.); 21.01.19 р. - 2 457,18 грн. - за ІV кв. 2018 р.; 19.04.19 р. - 2 754,18 грн. - за І кв. 2019 р.; 19.07.19 р. - 2 754,18 грн. - за ІІ кв. 2019 р.; 21.10.19 р. - 2754,18 грн. - за ІІІ кв. 2019 р.; 20.01.20 р. - 2 754,18 грн. - за ІV кв. 2019 р.; 21.04.20 р. - 2 078,12 грн. - за І кв. 2020 р.; 20.07.20 р. - 1 039,06 грн. - за ІІ кв. 2020 р.; 19.10.20 р. - 3 178,12 грн. - за ІІІ кв. 2020 р.; 19.01.21 р. 2 200 грн. - за ІV кв. 2020 р.
Оскільки протягом вказаного періоду позивачка перебувала у трудових відносинах з КДСЮШ обласної ради «Колос» та з КДЮСШ «Атлант», що підтверджується записами трудової книжки та довідкою форми ОК-7, відтак у неї відсутній обов'язок сплачувати єдиний внесок з цього періоду.
Водночас, матеріали справи не містять жодних відомостей про отримання позивачем доходу від здійснення нею підприємницької діяльності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачці єдиного внеску, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.21 р. № Ф-74886-17У є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача видалити з ІКПП позивача дані про наявність заборгованості з ЄСВ в сумі 37 788,74 грн., суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.21 р. № 5, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно з ч. 3 п. 1 Порядку ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
За наявності грошових зобов'язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов'язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 розділу II Кодексу.
За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Суд зазначає, що в даному випадку такий спосіб захисту як зобов'язання контролюючого органу внести коригування до інтегрованої картки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ІС "Податковий блок" шляхом виключення суми заборгованості з ЄСВ в розмірі 37 788,74 грн. є належним способом захисту.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027), задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) від 18.02.21 р. № Ф-74886-17У про сплату боргу (недоїмки) в сумі 37 788,74 грн.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) внести коригування до інтегрованої картки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ІС "Податковий блок" шляхом виключення суми заборгованості з ЄСВ в розмірі 37 788,74 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз