09 грудня 2025 р. № 400/10212/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:
1) визнати протиправним рішення відповідача про відмову у задоволенні рапорту позивача від 23.07.2025 р. про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», викладене у листі “Про розгляд рапорту»від 22.08.2025 р. № 42/14-1296-2025;
2) зобов'язати відповідача звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з військової служби у запас за його рапортом від 23.07.2025 р. на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, що була чинною на час подання цього рапорту.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що має право на звільнення з військової служби на підставі ст. 26 ч. 4 п. 2 пп. "г" Закону України "Про військовий обов'язок i військову службу", тобто у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю матір'ю, яка є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК. Однак, відповідач розглядаючи його рапорт протиправно відмовив у звільненні з підстави не долучення до рапорту документів, тоді як позивач надав до рапорту всі необхідні для звільнення документи.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечує проти задоволення позову. Серед іншого, зауважує, що надані позивачем документи не можуть підтверджувати необхідність здійснення постійного догляду за матір'ю та документів, що підтверджують відсутність інших членів сім'ї, які можуть здійснювати постійний сторонній догляд.
Ухвалою суду від 25.09.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд
Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України і не бажаючи продовжувати її подальше проходження, 23.07.2025 р. подав відповідачу рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі ст. 26 ч. 4 п. 2 пп. "г" Закону України "Про військовий обов'язок i військову службу".
Рапорт мотивовано тим, що матір позивача, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю ІI групи і потребує постійного стороннього догляду, а інших членів сім'ї першого або другого ступеня споріднення, які в змозі надавати такий догляд, окрім позивача, не має.
22.08.2025 р. позивачем було розглянуто рапорт позивача та відмовлено у задоволенні рапорту від 23.07.2025 р., з підстав того, що наданими документами не підтверджено необхідності здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІI групи та не підтверджено відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (чоловік- ОСОБА_3 , онук - ОСОБА_4 , онучка- ОСОБА_5 ).
Вважаючи протиправною відмову відповідача у звільненні його з військової служби, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби, визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ст. 1 ч. 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу).
Підстави звільнення з військової служби передбачені ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, ст. 26 ч. 4 п. 2 пп. “г» Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", на яку посилається позивач в якості правової підстави для звільнення з військової служби у запас, передбачає, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану - через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
В свою чергу, ст. 26 ч. 12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, за наявності яких військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби.
Зокрема, ст. 26 ч. 12 п. 3 абз. 13 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції на час розгляду рапорту позивача передбачено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Отже, для звільнення з військової служби за наведеною обставиною, військовослужбовець має документально підтвердити сукупну наявність слідуючих обставин:
- наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи ІІ групи;
- необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою;
- відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім'ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.
Позивач обґрунтовує наявність підстав для звільнення з військової служби необхідністю здійснення постійного догляду за своєю матір'ю, яка є інвалідом ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду, а також вказує на відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть надати такий догляд.
Як слідує зі змісту довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №521759 від 29.08.2024 ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності безстроково. Графа «Висновок та умови праці» містить відмітку: трудової спрямованості нема, графа «Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності» містить відмітку: Д-нагляд сім лікаря ревматолога, стан лікування.
Відповідно до наявної копії Висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 17.10.2024 № 834, виданого КП «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» рекомендовано соціальну послугу: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Висновок дійсний до 17.10.2025.
Крім того, відповідно до копії Довідки № 976, виданої КП «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», згідно якої ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, не здатна до самообслуговування, терміном на 1 рік.
Таким чином, з наданої позивачем довідки вбачається, що матір позивача потребує постійного стороннього догляду.
Тому посилання відповідача, як на підставу для відмови у звільненні позивача з військової служби, про ненадання належних документів для підтвердження необхідності постійного догляду за особою з інвалідністю, є безпідставним.
Щодо ненадання до рапорту документів, що свідчать про відсутність інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення його матері ОСОБА_2 або їх потребу в постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (чоловік- ОСОБА_3 , онук - ОСОБА_4 , онучка- ОСОБА_5 ).
З наданих позивачем документів вбачається, наступне:
- чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_2 Вознесенським МРВ УМВС від 23.01.1996 року), наявна довідка про потребу постійного стороннього догляду лікарсько-консультативної комісії КП «КНП Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 913 від 19.11.2024р. терміном на 1 рік, висновок №913 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 19.11.2024р.
- онучка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00052203119 від 04.07.2025р.), акт проведення обстеження сім'ї №94 виданий управлінням соціального захисту населення Вознесенської міської ради м. Вознесенськ Миколаївської області 25.06.2025 року, про надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (здійснює постійний догляд за дідом ОСОБА_3 ).
- онук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00052202954 від 04.07.2025р.), військовослужбовець Збройних Сил України довідка Форма 5 № 5097 видана військовою частиною НОМЕР_3 АДРЕСА_3 24.05.2025 року.
Верховний Суд в постанові від 27 лютого 2025 р. у справі № 380/16966/24 виснував: «Таким чином «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2122-IX.
В контексті Закону № 2232-XII поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов'язки з догляду через об'єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо). Військова служба є такою обставиною, що унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці, з огляду на службові обов'язки, не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням, часом та виконувати функції, несумісні з проходженням військової служби.
З огляду на це, проходження військової служби онуком ОСОБА_4 не може бути достатньою підставою для відмови у звільненні іншого військовослужбовця, оскільки такий член сім'ї не може взяти на себе фактичну опіку і здійснювати необхідний догляд.
Наведені висновки суду відповідають правовим висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24.
При цьому, на переконання суду, позивач надав відповідачу достатні докази для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за матірю з інвалідністю IІ групи та відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення його матері, які б могли здійснювати такий догляд.
З огляду на викладене, суд вважає, що відмова відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не відповідає критерію правомірності, передбаченому п. 1 і п. 3 ч.2 ст. 2 КАС України.
Натомість вимога щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби, віднесено до компетенції військової частини, що виключає можливість втручання судом в дискреційні повноваження відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в рамках спірних правовідносин є зобов'язання Військової частини НОМЕР_4 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 23.07.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 23.07.2025 р. про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», викладеного у листі “Про розгляд рапорту» від 22.08.2025 р.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 23.07.2025 р. про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар