10 грудня 2025 рокусправа № 380/22170/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова (79000, місто Львів, вулиця Богомольця,9 ЄДРПОУ 0291003122), які діє в інтересах держави, в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства ( 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8-б, ЄДРПОУ 44921644) до Львівської міської ради ( 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Галицької окружної прокуратури міста Львова, які діє в інтересах держави, в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Львівської міської ради , у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради, що полягає у не розгляді на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 05/1288-25 від 08.08.2025 в частині віднесення земельних ділянок з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 43,9011 га, що розташована в межах с. Малехів, з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 5,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, з координатами 49.903164, 24.026148 орієнтовною площею 10,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області, загальною площею 58,9011 га, до самозалісених;
- зобов'язати Львівську міську раду розглянути на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 05/1288-25 від 08.08.2025в частині віднесення земельних ділянок з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 43,9011 га, що розташована в межах с. Малехів, з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 5,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, з координатами 49.903164, 24.026148 орієнтовною площею 10,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області, загальною площею 58,9011 га, до самозалісених.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Указами Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 та від 29.09.2022 № 675/2022 передбачено проведення ідентифікації самозалісених і придатних для створення лісів земель державної та комунальної власності. За результатами натурних обстежень земельних ділянок у межах діяльності Брюховицько-Львівського лісництва Львівського надлісництва Філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», розташованих на території Львівської міської територіальної громади, Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства виявлено самозаліснені земельні ділянки. З метою їх збереження та подальшого ведення лісового господарства Управління звернулося до Львівської міської ради з поданням №05/1288-25 від 08.08.2025 щодо віднесення земельних ділянок орієнтовними площами 43,9011 га (с. Малехів), 5,0000 га та 10,0000 га (за межами с. Великі Грибовичі) до самозаліснених земель та внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру з наступним їх закріпленням за постійним лісокористувачем. Листом від 08.09.2025 №2402-вих-129767 Львівська міська рада повідомила про надання дозволів ухвалами від 20.02.2025 №6043 та №6044 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації зазначених ділянок та доручення ЛКП «Інститут просторового розвитку» виконати відповідні роботи, які перебувають у стадії розробки; також повідомлено про укладення договору з Інститутом екології Карпати НАН України для підготовки наукового обґрунтування створення об'єкта природно-заповідного фонду. Водночас інформацію щодо розгляду подання №05/1288-25 на пленарному засіданні міської ради не надано. Повторний запит Галицької окружної прокуратури від 23.10.2025 залишився без підтвердження факту винесення подання на розгляд сесії, про що управління земельних ресурсів повідомило 06.11.2025 листом №2403-вих-161358. Відтак, подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №05/1288-25 від 08.08.2025 щодо віднесення земельних ділянок до самозаліснених Львівською міською радою на сесії не розглядалось, рішення з цього питання не приймалось, що свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка перешкоджає реалізації державної екологічної ініціативи «Масштабне залісення України» та порушує інтереси держави у сфері охорони і збереження рослинного світу, й обумовлює наявність правових підстав для визнання такої бездіяльності протиправною та зобов'язання Львівської міської ради розглянути подання №05/1288-25 по суті на пленарному засіданні.
Ухвалою судді від 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою судді від 10 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Львівська міська рада ( далі - відповідач ) подала до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства поданням від 29.11.2023 № 02/1967-23, зареєстрованим у Львівській міській раді 01.12.2023 № 1.9-40474-006, повідомило про виявлення 75 га самозалісених земель на території Львівської МТГ та просило віднести такі земельні ділянки до самозалісених. За результатами розгляду подання Львівська міська рада листом від 19.01.2024 № 2304-вих-7322 повідомила про врахування цих матеріалів під час розроблення комплексного плану просторового розвитку громади. 28.03.2024 ухвалою № 4592 Львівська міська рада надала дозвіл на розроблення комплексного плану, визначила замовника та порядок його розроблення. Ухвалою № 4612 від 28.03.2024 затверджено проект землеустрою щодо відведення ділянки площею 22 га ЛКП «Спортресурс». На подання прокуратури та повторні звернення Управління з питань самозалісення земель Львівська міська рада надала відповіді, зокрема листами від 25.06.2024 № 2403-вих-91001 та від 06.11.2025 № 2403-вих-161358, в яких повідомила про вжиття заходів щодо інвентаризації земельних ділянок орієнтовними площами 40 га у с. Малехів та 10 і 5 га за межами с. Великі Грибовичі, на що ухвалами № 6043 та № 6044 від 20.02.2025 надано відповідні дозволи. Львівському комунальному підприємству «Інститут просторового розвитку» доручено розроблення технічної документації із землеустрою. Також 09.09.2025 укладено договір із Інститутом екології Карпат НАН України на проведення наукового обґрунтування створення об'єкта природно-заповідного фонду площею орієнтовно 50 га між селами Малехів та Великі Грибовичі. Роботи з інвентаризації та наукового обґрунтування тривають, після їх завершення питання віднесення земель до певної категорії буде винесене на розгляд міської ради. Відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядження землями комунальної власності належить до виключної компетенції міської ради та здійснюється нею в межах дискреційних повноважень. Частина 2 ст. 57-1 ЗК України передбачає право, а не обов'язок органу місцевого самоврядування відносити земельні ділянки до самозалісених. Прийняті ухвали № 6043 та № 6044 спрямовані на охорону та збереження рослинного світу і є етапом створення об'єкта природно-заповідного фонду, що відповідає інтересам держави у сфері охорони довкілля. Подання Управління розглянуті належним чином, про результати розгляду заявника повідомлено у встановлені строки, бездіяльність органу місцевого самоврядування відсутня.
Галицька окружна прокуратура міста Львова подала до суду відповідь на відзив у якому зазначає наступне. Відповідно до ст. 144 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування діють виключно в межах повноважень, визначених законом. Практика Верховного Суду (постанова від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19) вимагає, щоб акти індивідуальної дії були обґрунтованими, містили фактичні та юридичні підстави, а також зрозумілі мотиви прийняття. Абз. 3 ч. 2 ст. 57-1 ЗК України передбачає, що рішення щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної приймається виключно за поданням відповідного територіального органу лісового господарства. Отже, орган місцевого самоврядування не має дискреції у цьому питанні, оскільки закон встановлює єдиний алгоритм дій прийняття рішення про віднесення земель до самозалісених та забезпечення розроблення відповідної документації із землеустрою (ч. 5 ст. 57-1 ЗК України). За таких умов прокуратура обґрунтовано просить зобов'язати Львівську міську раду розглянути подання органу лісового господарства та прийняти рішення про віднесення земель до самозалісених. Відсутність судового зобов'язання може призвести до необґрунтованої відмови або ухилення від розгляду подання, що не гарантуватиме ефективного захисту прав держави. Згідно з ст. ст. 13, 16 Конституції України, земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу, а держава забезпечує екологічну безпеку. Територіальний орган Держлісагентства - Західне міжрегіональне управління - уповноважений державою реалізовувати політику у сфері лісового господарства, включно з ініціюванням віднесення земель до самозалісених. Норми ст. 57-1 ЗК України та акти Президента України, РНБО і закон № 2321-ІХ встановлюють обов'язкову процедуру ідентифікації та віднесення таких земель. Не вчинення Львівською міською радою дій відповідно до подання органу лісового господарства порушує екологічні інтереси держави та створює ризики незаконного використання земель. Орган місцевого самоврядування зобов'язаний забезпечити розгляд подання та ухвалення рішення відповідно до закону. При цьому після віднесення до самозалісених земельні ділянки залишаються у комунальній власності громади.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив у якому зазначає про таке. Норми ст. 12 ЗК України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надають міській раді дискреційні повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності, що узгоджується з ст. 57-1 ЗК України, яка передбачає право, а не обов'язок, прийняття рішення про віднесення земель до самозалісених. Твердження прокуратури про існування єдиного правомірного варіанту поведінки є необґрунтованим, оскільки рішення може бути прийняте лише після виготовлення документації із землеустрою. Відповідно до ч. 5 ст. 57-1 ЗК України, віднесення несформованих земельних ділянок до самозалісених здійснюється на підставі такої документації, яка станом на сьогодні не виготовлена. Львівська міська рада вже вжила заходів щодо її розроблення, і лише після інвентаризації та виготовлення документації можливе прийняття рішення за категорією земель. Посилання прокуратури на порушення інтересів держави є голослівними, оскільки не зазначено конкретного права чи інтересу, який нібито порушено. Львівська міська рада, як орган місцевого самоврядування (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), здійснює управління землями комунальної власності в інтересах територіальної громади та несе відповідальність за їх раціональне використання. Охорона рослинного світу (ст. 25- 26 Закону України «Про рослинний світ») забезпечується, зокрема, створенням об'єктів природно-заповідного фонду, що більш ефективно гарантує збереження біорізноманіття, ніж віднесення земель до самозалісених. На землях природно-заповідного фонду встановлюється режим охорони, який виключає лісогосподарську діяльність, зокрема рубки, що є екологічно доцільнішим.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Указами Президента України від 07.06.2021 №228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів" від 29.09.2022 № 675/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року "Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період", передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Львівської міської ради з поданням №05/1288-25 від 08.08.2025 щодо віднесення земельних ділянок до самозаліснених земель та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст. 17 Лісового кодексу України, зокрема, щодо :
- земельної ділянки з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 43,9011 га, що розташована в межах с. Малехів, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області;
- земельна ділянка з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 5,0000 га, що розташована за межами с.Великі Грибовичі, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області;
- земельна ділянка з координатами 49.903164, 24.026148 орієнтовною площею 10,0000 га, що розташована за межами с.Великі Грибовичі, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області.
Львівська міська рада листом від 08.09.2025 №2402-вих-129767 повідомила, що ухвалами Львівської міської ради від 20.02.2025 № 6043 «Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки у с.Малехів» та № 6044 «Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок за межами с. Великі Грибовичі», надано дозволи управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів та будівництва на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у с. Малехів та орієнтовними площами 10,0 та 5,0 га у с. Великі Грибовичі відповідно. Цими ухвалами ЛКП «Інститут просторового розвитку» у межах реалізації Програми розвитку інноваційних проектів міської інфраструктури Львівської міської територіальної громади, затвердженої рішенням виконавчого комітету від 19.08.2022 № 698, доручено розробити технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації вищевказаних земельних ділянок. На сьогоднішній день розпочато процес виготовлення документації із землеустрою щодо інвентаризації вищевказаних земельних ділянок. Після затвердження вказаних документацій, буде визначена точна площа земельних ділянок. З метою збільшення площі природнозаповідного фонду на території Львівської міської територіальної громади, управлінням екології та природних ресурсів підготовлено проект угоди на надання послуг з наукового обґрунтування «Створення об'єкта природно-заповідного фонду на території Львівської міської територіальної громади» (між селами Малехів та Великі Грибовичі).
23.10.2025 Галицькою окружною прокуратурою міста Львова скеровано повторний запит №14.50/97-10678ВИХ-25 на адресу Львівської міської ради щодо розгляду зазначеного вище подання на сесії Львівської міської ради, як передбачено ч.2, 3, 5 ст.57-1 ЗК України, а також щодо виконання ухвал Львівської міської ради від 20.02.2025 № 6043 та № 6044.
06.11.2025 Управління земельних ресурсів Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради повідомило окружну прокуратуру листом № 2403-вих-161358, що на пленарне засідання Львівської міської ради не виносилось подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від № 05/1288-25. На це звернення була надана відповідь щодо виконання комплексу робіт щодо збільшення площі природно-заповідного фонду на території Львівської міської територіальної громади, підготовки управлінням екології та природних ресурсів проекту угоди на надання послуг з наукового обґрунтування «Створення об'єкта природно-заповідного фонду на території Львівської міської територіальної громади» (між селами Малехів та Великі Грибовичі). Після завершення виконання робіт із наукового обґрунтування «Створення об'єкта природно-заповідного фонду на території Львівської міської територіальної громади» (між селами Малехів та Великі Грибовичі) та інвентаризації вказаних земельних ділянок, віднесення земель до певної категорії земель буде винесено на пленарне засідання Львівської міської ради.
Ухвалами від 20.02.2025 №6043 “Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки у с. Малехів» та від 20.02.2025 № 6044 “Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок за межами с. Великі Грибовичі» надано дозволи управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у с. Малехів та орієнтовними площами 10,0 та 5,0 га у с. Великі Грибовичі відповідно та доручено Львівському комунальному підприємству "Інститут просторового розвитку" у межах реалізації Програми розвитку інноваційних проектів міської інфраструктури Львівської міської територіальної громади, затвердженої рішенням виконавчого комітету від 19.08.2022 № 698 розробити технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації вищевказаних земельних ділянок.
Прокурор вважає, що відповідач допустив бездіяльність у питанні віднесення земельних ділянок до самозалісених, тому звернувся до суду з цим позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з частиною другою статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина четверта статті 46 КАС України).
Частинами третьою-п'ятою статті 53 КАС України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Поряд з цим, повноваження прокурора визначено, зокрема, Конституцією України, Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі -Закон № 1697-VII).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України обумовлено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною першою статті 23 Закону № 1697-VII установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
За приписами частини 3 статті 23 Закону № 1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частинами 4, 5 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а).
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
З наведеного випливає, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.
У цьому випадку, обґрунтовуючи інтереси держави прокурор, зазначає таку мету як забезпечення збереження лісового фонду України, належного захисту й відтворення лісів, забезпечення прав громадян на безпечне довкілля. Подання прокуратурою цієї позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, які полягають у збереженні самосійних лісів. Отже, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Указами Президента України "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів" від 07.06.2021 № 228/2021, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року "Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період" від 29.09.2022 № 675/2022, екологічною ініціативою Президента України "Зелена країна", Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів" від 20.06.2022 № 2321-IX передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Частиною 2 статті 1 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до частини 20 статті 1 ЛК України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Згідно з статті 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів" від 20.06.2022 №2321-ІХ внесені зміни до Земельного кодексу України, а саме главу 11 доповнено статтею 57-1 "Самозалісені землі", якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Так, згідно з частиною 2 статті 57-1 ЗК України віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності органом, який здійснює розпорядження нею.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Цим Законом, зокрема, доповнено главу 11 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) статтею 57-1 такого змісту: "1. Самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. 2. Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею. Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. 3. Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру. 4. Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою. 5. Віднесення земельної ділянки, несформованої як об'єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру".
Тобто, нормативно-правова база України не передбачає встановлення порядку віднесення земель до категорії самозаліснених в інших актах, окрім спеціальної норми статті 57-1 ЗК України.
Крім того, з метою реалізації вказаної норми, частину четверту статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" доповнено абзацом четвертим, яким передбаченого, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 ЗК України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.
Також внесено відповідні доповнення і до статті 184 ЗК України, за змістом яких "визначення самозалісених ділянок" віднесено до змісту землеустрою.
Цим же Законом внесено доповнення в частину першу статті 36 Закону України "Про землеустрій", і відповідно до такого доповнення "ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення самозалісених ділянок, земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №2321-IX, Кабінету Міністрів України велено у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення інвентаризації самозалісених ділянок та вжити заходів із забезпечення ведення лісового господарства на таких ділянках.
Кабінет Міністрів України на реалізацію зазначеної функції окремого нормативно-правового акту не приймав.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який, відповідно до статті 22 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.
Водночас, введено новий вид у підгрупах угідь Класифікації видів земельних угідь (КВЗУ): "005.05. Самозаліснені землі", які включають самозаліснені території будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкриті частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення яких відбулося природним шляхом.
Відповідно до статей 13, 16 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Отже, у спірних правовідносинах органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з урахуванням статей 57-1, 122 ЗК України та частини четвертої статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр", є Львівська міська рада.
Крім того, слід зазначити, що наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29.09.2022 № 404 затверджено Положення про міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.
Міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління) підпорядковуються - Держлісагентству та є його територіальними органами.
Управління та його посадові особи в межах своїх повноважень мають право:
- залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства; - одержувати в установленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на них завдань;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також у галузі мисливського господарства та полювання.
Отже, міська рада є уповноваженою особою щодо ухвалення рішення у спірних правовідносинах, а алгоритм віднесення заліснених земельних ділянок до самозалісених передбачає: ідентифікацію самозалісених земельних ділянок за допомогою картографічних матеріалів і натурних обстежень; направлення подання органом центральної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства до територіальної громади; віднесення заліснених земельних ділянок до категорії самозалісених органом місцевого самоврядування; прийняття рішення про передачу самозалісених ділянок до лісового фонду лісокористувачів або створення спеціального підрозділу територіальними громадами для забезпечення ведення лісового господарства на цих землях.
Відповідно до Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
В свою чергу, відповідно до Положення «Про Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.11.2022 №1006, управління підпорядковується Держлісагенству та є його територіальним органом. Завданням Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства є реалізація повноважень Держлісагенства у сфері лісового та мисливського господарства на території Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської області.
З наведеного слідує, що Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Як зазначалося вище, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Львівської міської ради з поданням №05/1288-25 від 08.08.2025 щодо віднесення земельних ділянок до самозаліснених земель та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст. 17 Лісового кодексу України, зокрема, щодо :
- земельної ділянки з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 43,9011 га, що розташована в межах с. Малехів, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області;
- земельна ділянка з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 5,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області;
- земельна ділянка з координатами 49.903164, 24.026148 орієнтовною площею 10,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області.
Ухвалами від 20.02.2025 №6043 “Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки у с. Малехів» та від 20.02.2025 № 6044 “Про надання управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок за межами с. Великі Грибовичі» надано дозволи управлінню земельних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 40,0 га у с. Малехів та орієнтовними площами 10,0 та 5,0 га у с. Великі Грибовичі відповідно та доручено Львівському комунальному підприємству "Інститут просторового розвитку" у межах реалізації Програми розвитку інноваційних проектів міської інфраструктури Львівської міської територіальної громади, затвердженої рішенням виконавчого комітету від 19.08.2022 № 698 розробити технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації вищевказаних земельних ділянок.
Однак за результатами розгляду вказаних подань рішення Львівською міською радою прийнято не було.
Поряд із цим, суд зауважує, що вирішення питання віднесення земельних ділянок до Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Частина 1 статті 10 цього Закону визначає, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
До компетенції виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (п.п.7 п.«а» ст.30 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР).
Положеннями статей 46, 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, відповідно до вимог земельного законодавства, питання щодо віднесення або відмови у віднесенні земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, вирішується органом місцевого самоврядування виключно на пленарному засіданні сільської, селищної чи міської ради шляхом прийняття відповідного рішення.
Суд зазначає, що відповідач, розглядаючи подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства на пленарних засіданнях ради, фактично не ухвалив рішення за їх результатами у формі, передбаченій законом - ні про віднесення, ні про відмову у віднесенні земельних ділянок до самозалісених.
Отже, відсутність прийнятого рішення свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо належного розгляду на сесії Львівської міської ради подань №05/1288-25 від 08.08.2025.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вимоги частини другої статті 139 КАС, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Галицької окружної прокуратури міста Львова (79000, місто Львів, вулиця Богомольця,9 ЄДРПОУ 0291003122), які діє в інтересах держави, в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства ( 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8-б, ЄДРПОУ 44921644) до Львівської міської ради ( 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради, що полягає у не розгляді на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 05/1288-25 від 08.08.2025 в частині віднесення земельних ділянок з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 43,9011 га, що розташована в межах с. Малехів, з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 5,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, з координатами 49.903164, 24.026148 орієнтовною площею 10,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибович, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області, загальною площею 58,9011 га, до самозалісених.
Зобов'язати Львівську міську раду розглянути на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 05/1288-25 від 08.08.2025в частині віднесення земельних ділянок з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 43,9011 га, що розташована в межах с. Малехів, з координатами 49.893951, 24.040192 орієнтовною площею 5,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, з координатами 49.903164, 24.026148 орієнтовною площею 10,0000 га, що розташована за межами с. Великі Грибовичі, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області, загальною площею 58,9011 га, до самозалісених.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович