10 грудня 2025 рокусправа № 380/11847/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач), в якому просить суд:
-Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо віднесення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до категорії військовозобов'язаних осіб, що перебувають на військовому обліку.
-Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) достовірні дані щодо ОСОБА_1 , а саме: відомості про виключення з військового обліку на підставі рішення від 15.02.2000 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за станом здоров'я згідно зі ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на момент прийняття рішення) та ст. 86 «а» графи I Наказу МОУ №2-1994; змінити категорію обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний» (виключений з обліку); внести інформацію в поле «Постанова ВЛК» - «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 15.02.2000 року за результатами медичного огляду він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідний запис було внесено до його військово-облікового документа. Однак, при перевірці даних через електронний кабінет (застосунок «Резерв+»), Позивач виявив, що Відповідач протиправно обліковує його як «військовозобов'язаного», що перебуває на обліку, із записом про «обмежену придатність».
На звернення представника позивача щодо виправлення даних, Відповідач надав відповідь про відсутність у нього відомостей щодо виключення з обліку. Позивач вважає, що бездіяльність Відповідача щодо невнесення актуальних даних до Реєстру порушує його права, оскільки статус «виключеного з обліку» є незмінним, і особи, які мають такий статус, не є суб'єктами виконання військового обов'язку в запасі. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 16.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав, доказів правомірності своїх дій суду не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Згідно з копією військового квитка та довідки №986 від 24.12.1999, Позивач має діагноз «Вроджений хронічний вульгарний іхтіоз; Хронічний загострюючий кон'юнктивіт».
15.02.2000 року призовна комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла рішення, згідно з яким на підставі ст. 86 «а» графи I Розкладу хвороб (Наказ МОУ №2-1994) Позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У військово-обліковому документі Позивача наявна відмітка (штамп) про виключення з військового обліку, завірена підписом військового комісара та гербовою печаткою.
09.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірну інформацію про його наступні персональні дані: Щодо виключення ОСОБА_1 (1983 р.н.) з військового обліку військовозобов'язаних 15.02.2000 року ІНФОРМАЦІЯ_5 за станом здоров'я за ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 86 «А'Ю гр. І наказу МОУ №2 1994); змінити категорію військово обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний»; змінити інформацію в «Постанова ВЛК» - на «Непридатний з виключенням з військового обліку.
12.05.2025 адвокат ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом про надання повну та вичерпну інформацію щодо розгляду ІНФОРМАЦІЯ_5 заяви ОСОБА_1 (1983 р.н.) про внесення достовірних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була отримана ІНФОРМАЦІЯ_5 - 14.04.2025, Надати інформацію чи внесено ІНФОРМАЦІЯ_5 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо виключення ОСОБА_1 (1983 р.н.) з військового обліку військовозобов'язаних 15.02.2000 ІНФОРМАЦІЯ_6 ), за станом здоров'я за ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 86 «А», гр. І наказу МОУ № 2-1994). Якщо не внесено такий запис/інформацію, вказати причину. Надати інформацію чи внесено ІНФОРМАЦІЯ_5 до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо проходження ОСОБА_1 (1983 р.н.) медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 (після перейменування ІНФОРМАЦІЯ_5 ), яким було визначено: «НЕПРИДАТНИЙ до військової служби з ВИЛУЧЕННЯМ з військового обліку.» На підставі ст. 86 «А», гр. І наказу МОУ №2-1994. Якщо не внесено такий запис/інформацію, вказати причину.
Згідно з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_7 від 14.05.2025 №6193, за обліковими даними Відповідача Позивач значиться як такий, що визнаний «непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час». Інформація про виключення з обліку у книгах протоколів (за твердженням Відповідача) відсутня. Дані, що відображаються у застосунку «Резерв+», свідчать про те, що Позивач має статус «військовозобов'язаний», перебуває на обліку в ТЦК.
Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо визнання ОСОБА_1 військовозобов'язаним та таким, що перебуває на військовому обліку, відтак звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), положення якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
За правилами абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII визначені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
У свою чергу, частиною 13 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Водночас, згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд звертає увагу на принципову відмінність понять «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».
Зняття з військового обліку передбачає тимчасову зміну місця обліку або зміну статусу, але особа залишається у статусі військовозобов'язаного.
Виключення з військового обліку означає, що особа втрачає статус військовозобов'язаного, на неї не поширюються обов'язки щодо військового обліку (проходження ВЛК, оновлення даних тощо), і вона перестає бути суб'єктом даних правовідносин.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я. Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).
Норми Положення № 402 суд застосовує в редакції, чинній на час розгляду питання про придатність позивача до військової служби, зокрема, зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України від 27.05.2013 № 346. Пунктом 1.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, зокрема, допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; колишніх військовослужбовців; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі), які приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються, зокрема, свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (п. 2.1 розділу І Положення № 402). Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Пунктом 1.2. Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я.
Судом встановлено, що Позивач був виключений з військового обліку рішенням компетентного органу (ВЛК) у 2000 році, він втратив статус військовозобов'язаного. Чинне законодавство не передбачає механізму автоматичного поновлення на військовому обліку осіб, які були виключені з нього за станом здоров'я, без їхньої добровільної згоди або без скасування попереднього рішення ВЛК у судовому порядку чи порядку контролю, чого у даній справі не відбулося.
Згідно інформації з обліково-послужної карти ОСОБА_1 він виключений з військового обліку, про що у пункті 23 вчинений відповідний запис у формі печатки та підписано ІНФОРМАЦІЯ_4 Л.В. Перфенюк.
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає під дію статей Розладу хвороб, що визначають ступінь придатності особи до військової служби з посиланням на п. 3.13 Глави 3 Розділу ІІ Положення.
У наданій відповіді ІНФОРМАЦІЯ_7 не надано пояснень щодо обставин внесення до військово-облікового документу ОСОБА_1 у пункт 23 про непридатність до військової служби за гр.1 ст. 86-А, а вказуються недостовірні відомості про обмежено придатність до військової служби у воєнний час.
Відносини щодо створення та ведення реєстру регулюються Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1951-VIII, основними завданнями Реєстру є ведення військового обліку громадян України, забезпечення комплектування Збройних Сил України, а також інформаційне забезпечення. Згідно зі ст. 5, 6, 7 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Органами адміністрування та ведення Реєстру є районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до пункту 2 «Порядку оформлення та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 № 559, відомості, зазначені у військово-обліковому документі особи, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Однак, цей принцип діє і у зворотний бік: Реєстр є похідним від первинних документів та рішень, прийнятих суб'єктами владних повноважень. Відображення у Реєстрі інформації про те, що Позивач є «військовозобов'язаним», суперечить наявному у нього офіційному документу (військовому квитку) з відміткою про виключення з обліку.
Суд критично оцінює посилання Відповідача на відсутність архівних даних як підставу для ігнорування запису у військовому квитку Позивача. Відповідальність за збереження архівних документів покладається на державні органи. Втрата або неналежне ведення архіву державним органом не може мати негативних наслідків для особи, яка добросовісно отримала документи у встановленому законом порядку.
У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права чи право на свободу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
У даному випадку, невідповідність електронних даних Реєстру паперовим документам Позивача є наслідком неналежного адміністрування баз даних з боку держави в особі ТЦК та СП. Віднесення особи, яка виключена з обліку, до категорії «військовозобов'язаних» створює для Позивача невизначеність, ризики безпідставного притягнення до відповідальності або обмеження у правах (наприклад, при перетині кордону чи працевлаштуванні), що є неприпустимим.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Враховуючи, що Відповідач є розпорядником інформації у Реєстрі та єдиним органом, уповноваженим вносити зміни до облікових даних Позивача за місцем його реєстрації, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання Відповідача вчинити конкретні дії - внести достовірні відомості до Реєстру.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо обліку Позивача як військовозобов'язаного є протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах (рішенні ВЛК 2000 року) та суперечать вимогам ст. 37 Закону № 2232-XII.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) достовірні дані щодо ОСОБА_1 , а саме: відомості про виключення з військового обліку на підставі рішення від 15.02.2000 року ІНФОРМАЦІЯ_4 за станом здоров'я згідно зі ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на момент прийняття рішення) та ст. 86 «а» графи I Наказу МОУ №2-1994; змінити категорію обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний» (виключений з обліку); внести інформацію в поле «Постанова ВЛК» - «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд висновує про задоволення позову повністю
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обліку та віднесення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до категорії військовозобов'язаних осіб, що перебувають на військовому обліку.
3.Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо ОСОБА_1 , про виключення з військового обліку військовозобов'язаних на підставі рішення від 15.02.2000 року ІНФОРМАЦІЯ_4 (після перейменування- ІНФОРМАЦІЯ_5 за станом здоров'я за ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (ст. 86 «А» гр. І наказу МОУ №2-1994); змінити категорію військового обліку з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний»; змінити інформацію в «Постанова ВЛК» - на «Непридатний з виключенням з військового обліку».
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна