про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
08 грудня 2025 рокусправа № 380/14449/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження питання про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32; ЄДРПОУ: 08410370), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 21.08.2018 по 14.03.2022, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року, та індексацію-різницю, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078;
зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 21.08.2018 по 14.03.2022, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року, та індексацію-різницю, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» від 15 січня 2004 року №44;
визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутніх військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо неврахування індексації грошового забезпечення та індексації-різниці, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, при виплаті ОСОБА_1 , грошової допомоги для оздоровлення 2018-2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки;
зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити, ОСОБА_1 , грошову допомогу для оздоровлення за 2018-2022 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення та індексації-різниці, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» від 15 січня 2004 року №44;
визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо неврахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року, при виплаті ОСОБА_1 , у період з 29 січня 2020 року по 14 березня 2022 року, грошового забезпечення та усіх похідних від нього виплат: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, премії, тощо;
зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , за період з 29 січня 2020 року по 14 березня 2022 року, грошове забезпечення та усі похідні від нього виплати: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премію, тощо, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових 20 винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач 24.07.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою від 15.10.2025 суд витребував у позивача - ОСОБА_1 довідку про нараховане і виплачене грошове забезпечення з січня по вересень 2018 року.
Копію ухвали про витребування доказів було надіслано на поштову адресу позивача, зазначену у позовній заяві рекомендованим повідомленням з поміткою про вручення та отримано позивачем 29.10.2025. Станом на 09.12.2025 позивач витребувані докази до суду не подала.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частинами 1, 2 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частина 5 статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Як вже встановлено судом, предметом спору у справі, що розглядається, є, зокрема, нарахування та виплата позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 21.08.2018 по 14.03.2022, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року, та індексацію-різницю, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а також здійснення перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2018-2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки з урахуванням вказаної індексації-різниці, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Суд зазначає, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачеві індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку, як уже зазначалося, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
З метою встановлення усіх обставин справи судом було витребувано у позивача - ОСОБА_1 довідку про нараховане і виплачене грошове забезпечення з січня по вересень 2018 року.
Проте станом на 09.12.2025 вказаної вимоги ухвали суду виконано не було, жодних заяв від позивача щодо причин неподання таких доказів чи про продовження строку на подання витребовуваних доказів суду не подано.
Суд зазначає, що неподання позивачем визначених судом доказів унеможливлює встановлення судом обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Таким чином, враховуючи те, що позивач не надала у визначений строк витребувані судом докази, необхідні для вирішення судом спору, що перешкоджає подальшому розгляду справи, а доказів поважності неподання вказаних доказів не встановлено, суд дійшов висновку, що позов у зазначеній частині необхідно залишити без розгляду, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 240 КАС України.
При цьому суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 77, 80, 94, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного - залишити без розгляду у частині позовних вимог:
визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації-різниці, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078;
зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , індексацію-різницю, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» від 15 січня 2004 року №44;
визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутніх військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо неврахування індексації-різниці, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, при виплаті ОСОБА_1 , грошової допомоги для оздоровлення 2018-2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки;
зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити, ОСОБА_1 , грошову допомогу для оздоровлення за 2018-2022 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2021 роки з урахуванням індексації-різниці, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» від 15 січня 2004 року №44.
Роз'яснити, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, позивач має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII «Перехідні положення КАС України» шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна