м. Львів
09 грудня 2025 рокусправа № 640/19514/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нессанс Україна» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Нессанс Україна" із позовом до Київської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 07.05.2021 №UA100290/2021/000007/1;
- визнати протиправною дію відповідача - видання і вручення позивачеві картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100290/2021/00680 та визнати протиправною і скасувати цю картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100290/2021/00680;
- стягнути відповідача кошти на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішенням та дією у розмірі 7638,25 грн.
- встановити судовий контроль за виконанням Київська митниця Державної митної служби України судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариством подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у спірних рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
06.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, у зв'язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.
Звертає увагу, що у графі 44 митної декларації відсутні замовлення дистрібюторного договору, ціна дійсних та/або аналогічних платежів за використання торговельної марки «Nescens», як складової митної вартості оцінюваного товару. Крім того, у пункти 4.7 контракту передбачено надання прайс листа заводу виробника, експортної декларації.
В інвойсах на поставку зазначено ціни товарів зі знижкою 99%,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 замінено відповідача - Київську митницю Держмитслужби її правонаступником - Київською митницею (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Кондратюк Ю.С.
Ухвалою судді від 10.02.2025 прийнято до провадження справу № 640/19514/21 та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
25.02.2025 від представника відповідача надійшло клопотання, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Нессанс Україна» по справі №640/19514/21 у повному обсязі.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нессанс Україна" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 42831271), видами господарської діяльності згідно КВЕД є: 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 73.11 Рекламні агентства; 63.91 Діяльність інформаційних агентств; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
Між ТОВ "Нессанс Україна" (Дистриб'ютор) та Акціонерним товариством "Лебораторіс Женольє" (Компанія) укладений Договір міжнародної дистрибуції від 17.03.2021 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору компанія зобов?язується передати у власність Дистриб?ютора Продукцію для її подальшого розповсюдження на Території на умовах та в порядку, зазначених цим Договором, а Дистриб?ютор зобов?язується прийняти Продукцію у власність та сплатити її вартість, а також здійснювати дії, необхідні для розповсюдження та просування Продукції, на Території, на умовах та в порядку, зазначених цим Договором.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару подав до Київської митниці митну декларацію UA100290/2021/313233, відповідно до якої заявлено до митного оформлення такі товари.
Товар 1/1) косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, не в аерозольній упаковці. Не містят у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори: Очищуючий гель - для обличчя 130мл арт. N101 -36шт. Емульсія Нічна для обличчя - клітинне оновлення 30мл арт. NS102 -24шт. Емульсія денна для обличчя - Молекулярна Pereepaui 30Mn apr. NS103-24t. Poarianxyoya enynci-renbna wkipe навколо очей 15мл арт. N104 -24шт. Кератолітичний Комплекс 15мл арт. N105 - 12шт. Відновлююча біо-ідентична маска 100мл арт. N106 -24шт. Сироватка для корекції пігментації 15мл арт. NS107 - 12шт. Універсальний антивіковий догляд - для рук 40мл арт. NS108 -48шт. Вирівнююча Емульсія з РНА 200мл арт. N$109 -12шт. Комплекс для пружності шкіри 200мл арт. N$110 -24шт. Тонік активатор метаболізму 150мл арт. N111 -36шт. Поживний бо-ідентичний крем 50мл арт. NS113 -24шт. Зволожуюча біо-ідентична сироватка 30мл арт. NS114 -36шт. Мікропілінг з потрійною дією 60M apr. NS115 -12uT. 3aci6 3HATTA Makiaxy - AR o4el Tary6 9200мл арт. NS121 -24шт. Освіжаюча маска-гель - для шкіри навколо очей 30мл арт. NS124 -48шт. Пілінг з потрійною дією - для тіла 175мл арт. NS125 - 24шт. ТЕСТЕР - Очущуючий гель 130мл арт. NS101T -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА модель - Емульсія Нічна для обличчя - клітинне оновлення 30мл арт. NS1020 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Емульсія - молекулярна регенерація 30мл арт. NS103 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ -розгладжуюча емульсія-гель 15мл арт. NS104 -6шт. ТЕСТЕР - Кератолічний комплекс 15мл арт. N105 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Сироватка для корекції пігментації 30мл арт. N107 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Універсальний антивіковий догляд - для рук 40мл арт. NS108 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Вирівнююча емульсія з РНА 200мл арт. NS109 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Комплекс для пружності шкіри 200мл арт. NS110 -6шт. ТЕСТЕР - Тонік активатор метаболізму 150мл арт. NS111 -6шт. ТЕСТЕР - Поживний біо-ідентичний крем 50мл арт. N113 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Зволожуюча біо-ідентична сироватка 30 мл арт. NS114 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ -мікропілінг з потрійною дією 60мл арт. N115 -6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Двофазний засіб для зняття макіяжу 200мл арт. NS121 -6шт. Тестер - Освіжаюча маска-гель - для шкіри навколо очей 30мл арт. N124T - 6шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Пілінг з потрійною дією 175мл арт. NS125 -6шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Розгладжуюча емульсія-гель 5мл арт. NS104D - 12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Кератолітичний комплекс 5мл арт. NS105D - 12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Сироватка для корекції пігментації арт. NS107D - 12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Вирівнююча емульсія з РНА 1 30мл арт. NS109D - 12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Комплекс для пружності шкіри 30мл арт. NS110D -12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Тонік активатор метаболізму 15мл арт. NS111D -12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Поживний біо-ідентичний крем 15мл арт. NS113D -12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - зволожуюча ою-дентична сироватка 7мл арт. NS114D - 12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Мікропілінг з потрійною дією 8мл арт. NS115D -12шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - Двофазний засіб для зняття макіяжу 10мл арт. NS121D -24шт. ДОРОЖНІЙ РОЗМІР - пілінг з потрійною дією 20мл арт. NS125D -24шт. ЗРАЗОК - Освіжаюча маска-гель 2.5мл арт. NS124 -50шт. ЗРАЗОК - Зволожуюча біо-ідентична сироватка 0,5мл арт. NS1145 -50шт. ЗРАЗОК - Сироватка для корекції пігментації 0,5мл арт. NS107 -50шт. ЗРАЗОК - Пілінг з потрійною дією 10мл арт. NS125 -50шт. Сироватка активатор стовбурових клітин - для обличчя арт. NS132 -1 шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Сироватка активатор стовбурових клітин - для обличчя арт. NS132 - 1шт. Детоксифікуючий відлущуючий засіб - для обличчя та тіла арт. NS131 - 1шт. ТЕСТЕР/САЛОННА МОДЕЛЬ - Детоксифікуючий відлущуючий засіб - для обличчя та тіла арт. NS131 - 1шт. ЗРАЗОК - Детоксифікуючий відлущуючий засіб - для обличчя та тіла арт. NS131 -25шт. ЗРАЗОК - Сироватка активатор стовбурових клітин для обличчя арт. NS132 -25шт. Біомеханічний моделюючий комплекс - для професійного використання арт. NS112 -1шт. Комплекс для еластичності тіла для професійного використання арт. NS122 - 1шт. комплексна антивікова олія - для професійного використання арт. NP119-SET -1 100 шт. Торговельна марка : Nescens Країна виробництва : СН Виробник : Laboratoires Genolier SA.
Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 61449,70 грн. Позивач визначив митну вартість товару згідно основного методу із врахуванням всіх складових митної вартості в сумі: 2024,83 швейцарських франків, що згідно курсу валюти на момент декларування - 30,3481, що становило 61449,70 грн.
Товар 2/1 Препарати для ароматизації або дезодорування повітря приміщень, не в аерозоль ній упаковці: -ароматизатор для дому BL EU INITIAL арт. NS116 100мл -1 шт. Аромадифузор BLEU INITIAL арт.NS126 -1шт. Торговельна марка: Nescens Країна виробництва : СН Виробник : Laboratoires Genolier SA.
Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 372,75 грн. Позивач визначив митну вартість товару згідно основного методу із врахуванням всіх складових митної вартості в сумі: 12,28 швейцарських франків, що згідно курсу валюти на момент декларування - 30,3481, що становило 372,75 грн.
Товар 3/1 Свічки та аналогічні вироби: -аромасвічка BLEU INITIAL арт.NS136-1 шт. Торговельна марка : Nescens Країна виробництва : СН Виробник : Laboratoires Genolier SA.
Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 221,21 грн. Позивач визначив митну вартість товару згідно основного методу із врахуванням всіх складових митної вартості в сумі: 7,29 швейцарських франків, що згідно курсу валюти на момент декларування - 30,3481, що становило 221,21 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:
- Рахунок-фактура (інкойс) (Commercial invoice) №203233 від 17.03.2021;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 203263 від 23.03.2021;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №203297 від 26.03.2021;
- Авіаційна вантажна накладна (Airwaybill) №074-29900975 від 20.04.2021;
- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №203233 від 17.03.2021;
- Декларація про походження товару (Declaration of. origin) №203263 від 23.03.2021;
- Декларація про походження товару (Declaration of. origin) №203297 від 26.03.2021;
- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA100290.2021.313180 від 28.04.2021;
- Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення UA100290/2021/00621 від 28.04.2021;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 17.03.2021;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 23.03.2021;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 26.03.2021;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення Договір міжнародної дистриб'юц від 17.03.2021;
- Договір про надання послуг митного брокера ЕА-МД-210414-1 від 14.04.2021;
- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA100290.2021.313233 від 29.04.2021.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
Декларант повідомив, що надати додаткові документи не має можливості та попрохав винести рішення щодо коригування митної вартості раніше встановленого законодавством терміну.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2021 №UA100290/2021/000007/1 (а.с. 28-31) та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA100290/2021/00680 (а.с. 32-33). Рішення вмотивоване тим, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за ЕМД від 29.04.2021 № 100290/2021/313233 встановлено, що відповідно до інформації зазначеної в декларації митної вартості 10029000/2021/313233 покупець і продавець є пов?язаними між собою особами.
Митницею було застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару.
Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є прийняття митними органами рішення про коригування митної вартості товарів.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (ч.ч. 5, 7 ст. 58 МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 5 ст. 53 МК України передбачає, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч. 4, 5 ст. 55 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною 2 ст. 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Частиною 4 ст. 64 МК України передбачено, що у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила).
У пункті 2.1 Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
Аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:
- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;
- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст. 53 МК України;
- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:
- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;
- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Судом встановлено, що позивач на підтвердження митної вартості товару надав до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товару з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту).
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
У спірному рішенні відповідач покликається, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за ЕМД від 29.04.2021 № 100290/2021/313233 встановлено, що відповідно до інформації зазначеної в декларації митної вартості 10029000/2021/313233 покупець і продавець є пов?язаними між собою особами.
Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача з огляду на таке.
З цього приводу суд зазначає, що Законом України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10.04.2008 №250Л/І Україна приєдналась до Світової організації торгівлі, в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ). Доведення впливу пов'язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.
Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.
Щодо операцій, передбачених частиною 18 статті 58 Митного кодексу, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.
Отже, з аналізу норм Митного кодексу та правил і умов, визначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі випливає, що обов'язок доведення того, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не виконав цей обов'язок, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 Митного кодексу, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, відображеній у постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.19 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.
Як встановив суд, спірне рішення містить тільки покликання, що покупець і продавець є пов?язаними між собою особами, проте не містить жодних обґрунтувань такої пов'язаності і обґрунтувань, як це вплинуло на ціну товару.
Окрім того, суд вказує, що відповідно до вимог частин 12 - 14 статті 58 Митного кодексу, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Також суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2023 № 826/3098/16, що сам по собі факт пов'язаності продавця і покупця не може бути підставою для розгляду задекларованої вартості товару як неприйнятної, для висновку про вплив такої обставини на ціну товару митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Стосовно тверджень відповідача про те, що: «Також, у графі 44 митної декларації відсутні замовлення дистрибюторного договору, ціна дійсних та/або аналогічних платежів за використання торговельної марки «Nescens», як складової митної вартості оцінюваного товару. Крім того, у пункти 4.7 контракту передбачено надання прайс листа заводу виробника, експортної декларації. в інвойсах на поставку зазначено ціні товарів зі знижкою 99%.».
Суд критично оцінює твердження відповідача щодо неподання замовлення дистрибюторного договору, оскільки таке не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Суд вважає за необхідне вказати, що замовлення до дистрибюторного договору не матиме жодного значення для числових визначень митної вартості.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Враховуючи наведене, ненадання до митного органу замовлення до дистрибюторного договору, самостійно не може бути підставою для висновку про відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Також відповідно до п. 5.3 Договору міжнародної дистрибуції від 17.03.2021 сума Договору не обмежена і дорівнює сумі інвойсів, за весь час строку дії Договору. Вартість кожної партії Продукції визначається Сторонами у відповідних специфікаціях на поставку (п. 5.4).
З огляду на викладене суд критично ставиться до покликань відповідача про те, що в інвойсах на поставку зазначено ціну товарів зі знижкою 99%.
При цьому, суд звертає увагу, що прайс-лист заводу виробника за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Тому, ненадання цього документу не може бути суттєвою та достатньою підставою для неприйняття декларації, оскільки відсутність вказаного документу не спростовує визначену декларантом митну вартість за основним методом на підставі інших наданих відповідачу документів.
Також прайс-лист заводу виробника декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених ч.3 ст.53 МК України. Проте, в цьому випадку митний орган не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів.
Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.
Оцінюючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке. Письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:
- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;
- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугували: інвойс від 17.03.2021 № 203233; від 23.03.2021 №203263; від 26.03.2021 №203297.
Таким чином, митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.
З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості товару.
Щодо загальних посилань відповідача на норми МК України, то такі зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень та відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішенням та дією у розмірі 7638,25 грн, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За приписами частини 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Як встановлено статтею 1166 ЦК України, необхідність встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів та посадових або службових осіб цих органів.
Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами статті 1173, 1174 ЦК України необхідно довести такі факти:
1 - неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду;
2 - наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна особи. При цьому шкода це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1173, 1174 ЦК України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
3 - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення матеріальної чи моральної шкоди, оскільки заподіяння шкоди має бути обов'язково аргументовано поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) призвели до майнових втрат позивача.
Позивач зазначає, що всього заподіяно шкоду у розмірі 7638,25 грн, зокрема на зберігання товару, що підтверджується платіжним доручення від 01.06.2021 №4.
Суд звертає увагу, що зазначені позивачем витрати стосуються більшою мірою поточної діяльності товариства, проте позивачем не надано доводів та доказів причинного зв'язку між спірним рішенням та завданою шкодою.
Оскільки, позивач не обґрунтував та не надав доказів заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди, заподіяної спірним рішенням контролюючого органу, підстави для стягнення з відповідача шкоди у сумі 7638,25 грн відсутні. А тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягають як передчасні, оскільки позивачем не надано доводів та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності та обґрунтованості, тому рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2021 №UA100290/2021/000007/1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) №UA100290/2021/00680 є прийняття протиправного рішення про коригування митної вартості товарів, похідна позовна вимога про скасування картки відмови №UA100290/2021/00680 також підлягає задоволенню.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
На цей момент суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача подано тільки попередній розрахунок таких витрат та не надано детальний опис наданих адвокатом послуг, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд звертає увагу, що вимога про визнання незаконним рішення митного органу, заявлена разом з вимогою про визнання протиправною та скасування картки відмови, є однією позовною вимогою.
Суд зауважує, що відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
А тому сплата судового збору за подання цього позову становить 2693,60 грн (179573,16 х 1,5 %).
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 2693,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.05.2021 №UA100290/2021/000007/1.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100290/2021/00680.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нессанс Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці сплачений судовий збір в сумі 2693 (дві тисячі шістсот дев'яносто три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нессанс Україна» (04070, вул. Ігорівська, буд. 11-Б, поверх 4, м. Київ; ЄДРПОУ 42831271).
Відповідач: Київська митниця (03124, бульв. Вацлава Гавела, буд 8А, м. Київ; ЄДРПОУ 43997555).
Повне рішення суду складено 09.12.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна